EWI: Іранська загроза не виправдовує плани США щодо розміщення ПРО в Європі
Іранська ракетно-ядерна загроза не виправдовує плани США по розміщенню елементів протиракетної оборони (ПРО) в Європі, ініційовані адміністрацією екс-президента США Джорджа Буша. До такого висновку прийшли в спільній доповіді російські і американські фахівці, які представляють неурядову організацію Інститут Схід-Захід (EWI). Спільна доповідь, присвячена експертній оцінці ракетно-ядерного потенціалу Ірану, готувалася більше року. Вчені США і Росії, які працювали над проектом, пришли до висновку, що Іран може створити простий ядерний пристрій протягом 1-3 років, а розробка ядерної боєголовки для балістичної ракети у Тегерана займе від 6 до 8 років. У доповіді говориться, що Ісламська Республіка не зможе самостійно оволодіти передовими технологіями балістичних ракет середньої і дальньої дії, принаймні, в найближчі 10-15 років. Європейська система ПРО "не зможе забезпечити надійний захист від іранської загрози, якщо така виникне насправді", стверджують автори доповіді. Вони закликають Росію і США до співпраці по протиракетній обороні і "відходу від тієї напруженості, яка виникла внаслідок планованого розгортання американської системи ПРО в Польщі і Чехії". Питанням першорядної ваги для США і Росії є "співпраця в подоланні проблеми, що походить від іранської ядерної програми", заявив Девід Холлоуей, один з учасників доповіді, слова якого цитує прес-служба Інституту Схід-Захід. Президент США Барак Обама вже до кінця цього року чекає позитивного результату від дипломатичних зусиль з метою переконати Іран зупинити його ядерну програму. За словами глави Білого дому, він хоче бачити Тегеран в світовій спільноті. В той же час президент заявив, що США не мають наміру "вести вічні переговори". Рік тому група міжнародних посередників в черговий раз запропонувала Ірану зупинити програму збагачення урану в обмін на пакет економічних і політичних стимулів. Іран, що стверджує, що має право на виробництво ядерного палива для цивільної енергетики, відповів на пропозиції відмовою, після чого переговори фактично зайшли в безвихідь.
