ЄЦБ удвічі скоротив купівлі держоблігацій країн єврозони
Європейський Центробанк (ЄЦБ) удвічі скоротив купівлі держоблігацій єврозони минулого тижня, незважаючи на сигнали тривоги, що йдуть від держборгу Італії, після того як рівень прибутковості 10-літніх паперів досяг історичного рекорду в 7,5%, передає Reuters.
Минулого тижня ЄЦБ купив облігації єврозони на 4,48 млрд євро, що більш ніж на половину менше 9,52 млрд євро, витрачених на купівлю держборгу за тиждень до цього, при тому, що аналітики очікували зростання обсягу викупу держоблігацій до 10 млрд євро.
Зазначимо, скорочення витрат припало на перший тиждень керівництва Маріо Драгі ЄЦБ після того, як він змінив на цій посаді Жан-Клода Тріше.
ЄЦБ продовжує протистояти тиску країн, які вимагають від нього більш агресивно скуповувати боргові папери Італії та Іспанії, щоб стабілізувати борговий ринок єврозони.
Нагадаємо, президент Бундесбанку Йенс Вайдманн закликав у понеділок покласти кінець міжнародному тиску на ЄЦБ з вимогами грати більш важливу роль у вирішенні проблем боргової кризи єврозони. Інакше, за словами Вайдманна, це може підірвати з таким трудом завойований авторитет ЄЦБ.
Раніше в цьому місяці Драгі в ході першої прес-конференції в посаді глави ЄЦБ не висловив наміру збільшити програму придбання держоблігацій єврозони, замість того нагадавши, що вона має обмежений характер, як це повідомлялося політикам раніше.
"Загальна картина така, що роль ЄЦБ зараз обмежена і не достатньо велика, щоб банк міг змінити гру. А всі сигнали, які ми отримуємо від ЄЦБ, вказують на те, що банк не збирається серйозно збільшувати обсяг програми викупу облігацій", - вважає Нік Коуніс, економіст з ABN Amro.
Аналізуючи навмисно обережну заяву Драгі на прес-конференції, трейдери зробили висновок, що ЄЦБ, незважаючи на зміну керівництва, все-таки продовжить стабільну скупку італійських та іспанських держоблігацій.
Втручання банку, однак, не змогло обмежити постійне зростання витрат урядів проблемних країн єврозони на обслуговування боргів - в понеділок Італія була змушена запропонувати рекордну прибутковість в 6,29% при розміщенні 5-літніх боргових паперів.
При цьому трейдери говорять, що до теперішнього моменту ЄЦБ купив держоблігацій Греції на 45 млрд євро, а паперів Італії і Іспанії - на 115 млрд євро. Загальна сума покупок за програмою викупу проблемних боргів досягла 187 млрд євро.
Нагадаємо, ЄЦБ знову запустив програму купівлі держоблігацій у серпні цього року, щоб стримувати зростання вартості обслуговування держборгу для проблемних країн єврозони. Програма була розпочата в травні 2010 р. у відповідь на боргову кризу в Греції, під час якої інвестори почали масово розпродавати грецькі держпапери. В рамках першого етапу програми ЄЦБ купував папери Греції, Ірландії та Португалії. Однак у серпні ц.р. банк приступив до інтервенцій на ринках держоблігацій Італії і Іспанії - третьої і четвертої економік єврозони, які також почали страждати від недовіри інвесторів.
ЄЦБ не розкриває, облігації яких конкретно країн і в яких обсягах він викуповує. Банк купує держпапери у банків та інших інвесторів, а скуповувати нові випуски, тобто монетизувати борги європейських урядів, він не може. Мета програми SMP - збити прибутковість по європейських держпаперах і стимулювати приватних інвесторів більш активно купувати держборг проблемних країн.
Передбачається, що ЄЦБ незабаром передасть повноваження щодо викупу держпаперів єврозони оновленому Європейського фонду фінансової стабільності (EFSF). Поки ж інвестори, як свідчать опитування ділових агентств, чекають від ЄЦБ продовження інтервенцій.
Критики ЄЦБ заявляли, що рішення викуповувати суверенні облігації периферійних країн єврозони виходить за межі мандата центробанку, створеного для підтримки цінової стабільності в Європейському валютному союзі.
Відзначимо, як заявляв раніше один з членів ради ЄЦБ, глава Центробанку Люксембургу Ів Мерш зараз ЄЦБ розглядає можливість припинення викупу облігацій Італії, якщо його аналітики прийдуть до висновку, що країна не в змозі виконати взяті зобов'язання і провести структурні реформи. За словами Мерша, ЄЦБ не бажає бути кредитором останньої інстанції в боротьбі з борговою кризою єврозони.
