ЄС: Газпрому доведеться продати газорозподільчі мережі у Східній Європі
Російському ВАТ "Газпром" доведеться продати мережі доставки енергоресурсів у Східній Європі, якщо Євросоюз проведе реформу енергетичної промисловості. З такою заявою виступила комісар Євросоюзу з антимонопольної політики Нілі Крес під час зустрічі з естонськими політичними лідерами в Талліні. За її словами, запланована реформа не дозволить Газпрому зберегти за собою обидві функції - виробника і постачальник енергоресурсів, передає Associated Press. "Газпром не зможе володіти розподільчими мережами в країнах, до яких він поставляє газ", - сказала Н.Крес. При цьому голова антимонопольного відомства ЄС зазначила, що Європа дуже залежна від російських постачань енергоресурсів і запропонувала іншим країнам-виробникам нафти і газу взяти участь у забезпеченні ЄС цими ресурсами. План реформування європейської енергетики запропонувала в січні Єврокомісія, він передбачає розподіл видобування і розприділення природного газу. "Мета розподілу полягає в тому, щоб в різних частинах енергетичного сектора, якими є виробництво і продаж енергії, рішення не ухвалювалися одним і тим же керівництвом", - сказала Н.Крес. Проти плану реформ в енергетичному секторі ЄС виступають Франція і Німеччина, в яких видобування і розподіл контролюють крупні компанії. У цих країнах вважають, що, обговорюючи постачання, торгуватися краще за участі крупних національних гравців. Так, ще в лютому колишній міністр промисловості Франції Франсуа Лоос застеріг європейських колег від реалізації плану розукрупнення енергогалузей, на якому наполягає Єврокомісія. У інтерв'ю британській Financial Times міністр заявив, що пропозиція з розділення виробників енергії, передаючих і транспортних компаній "загрожує європейським стратегічним інтересам" і послабить позиції енергетиків перед країнами-виробниками енергоресурсів, зокрема перед Росією. Ф.Лоос заявив, що заходи з розукрупнення в енергетиці регіону "можуть послабити європейські енергетичні групи, де розмір є визначальним чинником в дискусіях з країнами, які виробляють джерела енергії, засновані на добувному паливі". Єврокомісія ж вважає, що конкуренція у сфері енергетики неможлива без подолання монопольних переваг окремих компаній. Зокрема, йдеться про французькі EDF і Gaz de France, частково контрольовані державою, а також про великі німецькі E.ON і RWE. Як компроміс Ф.Лоос запропонував країнам-членам Євросоюзу провести "регульоване розукрупнення", коли незалежний регулятор встановлює ціни за доступ до мереж і переглядає інвестиційні рішення, як це зроблено у Франції з компанією EDF і її 2передавальною" частиною - компанією RTE, яка управляється незалежним органом. Газпрому належать крупні пакети акцій у низці компаній, які розподіляють і доставляють енергоресурси, зокрема, в естонській Eesti Gaas (37% акцій), латвійській Latvijas Gaze (34%) і литовській Lietuvos Dujos (37,1%).
