Лідерам держав Євросоюзу для того, щоб прийняти нову країну в ЄС, доведеться в кожному окремому випадку адаптувати для неї умови Ніццької угоди. Нинішня система голосування в ЄС розрахована тільки на 27 країн, які вже є членами організації, роз'яснив напередодні в Брюсселі спікер Європейської комісії (ЄК) Йоганесс Лейтенберґер, передає "Німецька хвиля".
За словами спікера ЄК, ЄС розширюватиметься і надалі, але механізм Ніццької угоди потрібно буде адаптувати, коли якась з країн-кандидатів буде готова до вступу. Це робитиметься для того, щоб і держава-новачок отримала рівні права з іншими щодо ухвалення рішень в організації.
Європейський союз 27-ми донедавна працював за системою “одна країна-один голос" і потерпав від того, що домовитися таким чином державам-учасницям було вкрай складно. Саме тому було запропоновано нову систему голосування за принципом так званої “подвійної більшості". Водночас, пішовши на поступки Польщі, лідери держав ЄС на саміті в суботу домовилися почати її запровадження лише 2014 р.
Втім, Й. Лейтенберґер вважає, що таке відтермінування не перешкодить організації прийняти нових членів вже найближчим часом.
Найбільш вірогідним кандидатом на вступ на даний час вважається Хорватія. Тим часом, під натиском консервативного французького уряду переговори про вступ Туреччини в ЄС поки що сповільнилися. Новий французький президент Ніколя Саркозі на відміну від свого попередника Жака Ширака є відкритим противником членства Туреччини в ЄС і виступає тільки за "привілейоване членство" цієї держави.
Відзначимо, за угодою Ніцци 2000 р. "середні" країни отримують практично таку ж політичну вагу при ухваленні рішень в ЄС, як і "великі" держави: Німеччина, Франція, Великобританія та Італія. Німеччина запропонувала змінити систему голосування за принципом "подвійної більшості", яка влаштувала всіх членів ЄС, окрім Польщі. Згідно з нею рішення вважається прийнятим, якщо за нього віддали голоси 55% представників країн з 65% населення ЄС. Варшава вважає, що після введення системи голосування за принципом "подвійної більшості" право вето буде скасовано і ніхто не зможе блокувати рішення всередині Євросоюзу.
Відзначимо, що система голосування стала "каменем спотикання" на саміті Євросоюзу 21-22 червня, на якому повинні були вирішити долю загальноєвропейського договору. Після тривалих переговорів сторони змогли досягти компромісу. Головним аргументом, який переконав Польщу, стала заява про те, що якщо новий договір про Європейський союз не буде прийнято, то двері для нових членів ЄС будуть закриті, що у свою чергу може залишити Україну за бортом ЄС. Як відомо, Варшава є головним лобістом євроінтеграції України.