ua en ru

Ерік Найман: “Чергова глобальна криза може розпочатися цієї осені”

Автор: RBC.UA
Бесіда РБК-Україна з керівним партнером «Капітал Таймс» Еріком Найманом відбулася до того, як Палата представників США підвищила планку держборгу, відклавши таким чином питання дефолту Штатів мінімум на два роки. Але прогнози Наймана щодо чергової хвилі світової кризи та її наслідків для України зберігають свою актуальність, незважаючи на тимчасове поліпшення ситуації в США.

РБК-Україна: Голова Єврогрупи Жан-Клод Юнкер заявив, що не можна виключати можливості вибіркового дефолту Греції. Що, за Вашими прогнозами, очікує Грецію і світ в разі вибіркового дефолту?
Ерік Найман: У Греції проблема майже вирішена, уряди домовилися, виділили чергові більше 150 млрд євро. Можна сказати, що по Греції питання на час закритий, напевно, до 2013-2014 р.
Політики виграли час черговим вливанням грошей. Хоча можливо, що і ці гроші закінчаться раніше визначеного терміну. Це вже друга допомога - приблизно такого ж об'єму був перший пакет влітку 2010 р.
Так що, можливо, що до цієї проблеми повернемося знову - влітку 2012 р. Це відбудеться, якщо в Греції не відбудеться приватизація і скорочення дефіциту бюджету.
РБК-Україна: Тобто, дефолту не буде?
Ерік Найман: По суті, відбувся дефолт. Умови реструктуризації, запропоновані в районі 109 млрд євро, йдуть від МВФ і Євросоюзу, але більшою мірою - від зони євро.
Друга частина пакета - близько 50 млрд євро - добровільно-примусова реструктуризація боргу приватними інвесторами. У першу чергу, мова йде про банки. Як тільки виникає слово «примусове», ми говоримо про дефолт.
Фактично інвесторам не дали шансів повернути свої кошти на раніше заявлених умовах. Їм запропонували варіанти, в яких передбачено списання 20% боргу від тіла. Другий варіант - ставка встановлена на рівні 4-5% для облігацій з терміном погашення 30 років.
Зрозуміло, що на добровільних засадах жоден приватний інвестор не погодився б позичити гроші Греції на такий термін під таку ставку, не розуміючи, що буде відбуватися з цією країною через хоча б 10 років. При цьому навіть не буде виплати цих невеликих відсотків - їх реінвестують в нові борги.
Тому сам характер реструктуризації держборгів Греції перед кредиторами свідчить про те, що країна опинилася в технічному дефолті. Хоча жодне з рейтингових агентств не присвоїло Греції рейтинг на рівні дефолту.
РБК-Україна: Які можуть бути негативні наслідки від цієї ситуації?
Ерік Найман: Це перший дефолт країни єврозони, який показав неспроможність поточної економічної, в першу чергу, бюджетної моделі єврозони.
Були встановлені умови для входження країни в єврозону і її присутності в ній. Однак, виявилося, що ніхто не контролює встановлені критерії.
У тій же Греції виник варіант фальсифікації даних. Вони кілька років підтасовували цифри і показували себе з кращого боку, ніж були насправді.
По-друге, у них немає ревізійних органів, які могли б проконтролювати, наскільки цифри, заявлені кожною стороною, відповідають дійсності. Якщо єврозона не зробить висновків і не побудує цю контрольно-ревізійну аудиторську модель, інвестори справедливо вимагатимуть більш високі процентні ставки від єврозони. У такому випадку можна сказати, що випадок з Грецією негативно позначився на думці інвесторів по відношенню до боргових паперів єврозони. До речі, прийнявши черговий пакет допомоги Греції, європейці поспішили заявити, що це останній випадок, коли вони допомагають.
РБК-Україна: У якому випадку Грецію можуть вивести з єврозони?
Ерік Найман: Зараз такий варіант не обговорюється, бо немає процедури виходу. Це була дорога з одностороннім рухом. Все можуть увійти до єврозони, а вийти - ні, бо не знають як.
В Грецію вливають величезні гроші, щоб зупинити розпад єврозони, тому що колапс Греції може призвести до колапсу сусідніх країн, який неминуче позначиться на Італії та Франції. Одна Німеччина не може витягнути єврозону. Зараз стабільність єврозони забезпечується за рахунок економічного зростання, в першу чергу, Німеччини, а потім - Франції. І якщо почнуться проблеми у Франції, одна Німеччина вже не потягне.
РБК-Україна: Ви заявляли, що війна валют, що насувається, - це міна уповільненої дії, закладена під весь ЄС. Що Ви мали на увазі? Чи можна припускати, що вся ситуація, яка визріває в США, підірве ЄС?
Ерік Найман: Валютна війна, яка реально була активна в минулому році і на початку цього року, зараз перейшла в латентний стан. Американці досить агресивно грали на ослаблення долара, одночасно стимулюючи зміцнення китайського юаня. Тобто, вони спробували вирівняти дисбаланси в міжнародній та економіці за рахунок валютної коригування. На тлі девальвації долара, євро виглядало нормально.
Проте, такий стан речей не дуже добре для євро. Німецький експорт дорогий євро дуже добре витримує, тому що німецька продукція досить унікальна, її неможливо замінити - і дорогий євро не призвів до значного зменшення експорту.
Франція більш-менш збалансована. Для них дорогий євро також не є великою проблемою.
Якщо ми подивимося на Італію і периферійні країни єврозони, для них дорогий євро - болюче питання. Це стало однією з причин погіршення бюджетних проблем і дуже слабкого зростання ВВП у цих країнах.
А тут ще і Європейський центробанк (ЄЦБ) підштовхує євро вгору, вже двічі цього року підвищивши облікову ставку. ЄЦБ таким чином бореться з інфляцією і відтоком капіталу з єврозони. Таким чином, ЄЦБ досить пасивно бере участь у валютній війні, хоча і підігруючи американцям у своєму тиску на юань.
РБК-Україна: У разі дефолту США долар ослабне?
Ерік Найман: Не факт, що долар впаде при дефолті США. Днями я дивився статистику 1970-х рр. До 70-х існували фіксовані валютні курси і жорстка прив'язка долара до золота в районі 35 дол. за унцію, плаваючих валютних курсів не було. Тому, коли США в односторонньому порядку відмовилися від конвертації долара в золото, тому що зрозуміли, що швидко втратять всі золоті запаси, сталося падіння курсу долара.
До нижньої точки в 1973 р. номінальний індекс долара впав на 18%. Сьогодні плаваючий курс і курс долара від локального максимуму 2005 р. втратив 19%. Цілком можливо, що ситуація дефолту США вже в ціні долара і факт дефолту США можуть не призвести до падіння долара. Хоча, звичайно ж, можливо, що на першому емоційному піку долар впаде на 2-3% в день, але потім не факт, що долар продовжить падіння.
РБК-Україна: Чи може початися друга хвиля світової кризи і коли?
Ерік Найман: Ризик цього дуже великий. Вона може відбутися, навіть якщо США не оголосять дефолт.
Що в будь-якому випадку повинно відбутися? Держави повинні будуть скоротити дефіцити бюджетів.
Політики США, напевно, розуміють, що в їхніх інтересах все-таки вирішити ситуацію. Жорстка політична криза може призвести до появи третьої сили. Але ж республіканці і демократи вже давно поділили владу між собою, тому ділитись цією владою не захочуть ні з ким.
У дефолту є дві точки - 3 серпня і 15 серпня. 3 серпня має відбутися погашення заборгованості Social Security на суму 25 млрд дол., 15 серпня - виплата відсотків з держборгу в сумі 29 млрд дол. Цілком можливо, що 3 серпня ми побачимо затримку з платежами, що буде вже трактуватися як дефолт. Але навіть якщо це відбудеться, швидше за все, до 15 серпня сторони знайдуть компроміс з обслуговування зовнішніх боргів. У такому випадку для зовнішнього світу дефолту не буде. Думаю, Штатам вдасться уникнути дефолту.
Причина другої хвилі світової кризи може полягати в тому, що можливості щодо стимулювання економіки за рахунок бюджетних вливань вичерпані, а за рахунок внутрішніх ресурсів економіка ще не запрацювала. За моїми очікуваннями, криза може початися вже восени. Але ця фаза буде м'якшою і коротшою, ніж була перша хвиля.
РБК-Україна: Скільки триватиме ця криза?
Ерік Найман: Швидше за все, 18-24 місяці.
РБК-Україна: Вона, як і попередня, почнеться в США?
Ерік Найман: Не факт. По суті, вона вже почалася в Європі, а саме в Греції та Португалії. Причина у всіх спільна - проблема з держфінансуванням. Окремі кризові елементи періодично проскакують з Китаю. Перегріті економіки Туреччини і Бразилії. Джерел кризи може бути безліч.
РБК-Україна: Які наслідки цієї кризи для України?
Ерік Найман: Відбудеться зниження цін на сировину, а також зростання податкового навантаження плюс зупинка інфляції. Тим не менш, останнє стане слабкою розрадою. Українська економіка орієнтована на продаж сировини, продуктів первинної переробки, тому для нас зниження сировинних цін скоріше буде мінусом.
Більш важливе питання: що буде з Китаєм? Він здається потужним, але тримається теж на державній допомозі. Більше того, для Китаю уповільнення темпів зростання з 9% до 6% - вже економічна криза. І таке уповільнення може відбутися протягом одного-двох кварталів. Якщо в Китаї відбудеться криза, а США можуть свідомо підштовхувати до нього, стимулюючи високі ціни на енергоносії, сировину, зміцнення юаня, то ціни на нафту опустяться до 60-80 дол./бар., світова економіка просяде, відбудеться падіння на 1-2% ВВП у розвинених країнах, падіння котирувань російського рубля. Все це підштовхне гривню вниз.
РБК-Україна: Кому вигідна ця криза і хто на ній заробить?
Ерік Найман: Якщо говорити про геополітичний масштаб, він більш вигідний США. До речі, ми в 2000 р. вступили в період перманентних криз, який може тривати до 2020-2030 рр. Тому будь-який поточний вихід з кризи напевно буде короткостроковим.
РБК-України: Наш прем'єр Микола Азаров заявив, що слід чекати другої хвилі кризи і готуватися до гіршого. Потім він заявив, що в Україні досить стабільна фінансова ситуація. Ви поділяєте ці точки зору?
Ерік Найман: Почасти. З одного боку вдалося стабілізувати ситуацію з держбюджетом в оперативній частині. Після прийняття закону про пенсійну реформу, хоча він поки не підписаний Президентом, можливо ще більше вийде поліпшити держфінанси, оскільки зменшиться навантаження на держбюджет з виплати пенсій.
Але є і проблеми. Ми вийшли з кризи, істотно набравши боргів. Більш того, кожна друга гривня приросту номінального ВВП після кризи була забезпечена зовнішніми запозиченнями. Якщо трапиться друга хвиля кризи, ми не зможемо розраховувати на агресивне накачування економіки бюджетними боргами. Так що, поки ще не можна сказати, що Україна навчилася жити за коштами.
Європа намагається скорочувати витрати, але чи готові наші чиновники на аналогічні скорочення? Відповіді на це питання я поки не бачу.
Що стосується валютного курсу, нам обіцяли валютну лібералізацію, але замість неї я бачу жорсткість. Якщо виникне загроза великої девальвації грвіни, можливо введень нових обмежень для валютного ринку.
РБК-Україна: І на скільки відсотків за останній рік виріс держборг Україна?
Ерік Найман: Зовнішній борг потроївся. У кризу ми увійшли з зовнішнім держборгом у майже 12 млрд дол., а зараз він становить майже 34 млрд дол. Половина економічного приросту Україні з часу кризи була забезпечена за рахунок зовнішніх боргів. Якби не зовнішні запозичення, то ми б не мали темпу зростання ВВП на рівні 4-5%, це були б 2-3%.
РБК-Україна: Опишіть найкращий і найгірший сценарій розвитку подій в Україні у випадку оголошення дефолту США.
Ерік Найман: Кращий сценарій: раптом світ побачить, що Україні багата країна, у якої невелика боргове навантаження на тлі загального божевілля, пік боргових проблем припадає на віддалену перспективу, і ці проблеми покриті валютними резервами НБУ. Тоді нас завалять грошима.
У гіршому випадку, буде девальвація гривні до 10-12 грн/дол., падіння цін на сировинному ринку. Це, звичайно, буде не криза банківських боргів, а криза держфінансів. Відповідно, може посилитися тиск держави на приватний бізнес.
РБК-Україна: У які цінні папери варто перевести заощадження з цінних американських паперів?
Ерік Найман: Нікуди. У інвесторів сьогодні немає вибору. Можна перевести маленьку частину, верхівку айсберга, а сам айсберг перетягнути нереально.
РБК-Україна: У зв'язку з небезпекою чергової кризи, чи буде в нашій країні триватимуть рефінансування комерційних банків?
Ерік Найман: Тільки якщо буде нова хвиля кризи. Або коли буде треба вирішувати питання про підтримку великого системного банку. Останній варіант малоймовірний, тому що під час кризи в 2008 р. стояло питання про виживання банківської системи. Інше питання, що там давали багато кредитів. Багато коштів було виведено з банків на валютний ринок - і проблема валютного курсу гривня-долар тільки посилилася. Зараз Нацбанк так поступати навряд чи стане.
РБК-Україна: Який валюті варто довіряти сьогодні?
Ерік Найман: Моя рекомендація - 50/50, у співвідношенні гривня/долар. Якщо боїтеся дефолту США, тоді - швейцарський франк, японська ієна, сінгапурський долар, норвезька крона, австралійський долар.
Але це не стосується основної маси українців, оскільки вони не можуть дозволити собі такої екзотики.
У євро я поки не вірю. Повинно відбутися якесь безумство в США, щоб євро виглядало на тлі долара краще, ніж зараз.

Спілкувалась Вікторія Юрчук