Енергоатака на Україну: удар вугільний
Вперше за всю історію своєї незалежності Україна опинилася в ситуації гострої нестачі вугілля і змушена імпортувати. Також вперше українській владі довелося задуматися над тим, як вивезти вже здобутий енергоносій з території, яка опинилася не в її підпорядкуванні. У Міненерго з гіркотою констатують: на підконтрольній терористичним угрупованням території залишилася більша частина від загальної кількості шахт України.
"На нашій території, території, яка підконтрольна Україні, залишилося 37 державних шахт. Державних, підкреслюю. Всього в Україні 150 шахт. Зі 150 шахт 67 на сьогодні не працюють з видобутку вугілля. На території, яка контролюється терористичними угрупованнями, знаходиться 83 шахти усіх форм власності - це 55% від загальної кількості шахт на Україні", - розповів РБК-Україна перший заступник міністра енергетики та вугільної промисловості Юрій Зюков.
Проблема ще й у тому, що під вугілля, яке видобувається в Донецько-Луганському басейні, технологічно заточені 40% теплоелектростанцій України.
"Шахти, які залишилися під контролем терористів, добували марку антрацит і марку "худого" вугілля. Ці вугілля знаходяться тільки на території, яка контролюється бойовиками. На нашій території залишилися шахти, які видобувають газову групу вугілля, і ми цим вугіллям повністю забезпечуємо потреби енергетики всіх наших генерацій і тих станцій, які працюють на газовій групі. А відвантаження антрацитів і "худяк" з кінця липня на територію України зупинили. Шахти частково зруйновані, зруйнована інфраструктура, зруйновані залізничні під'їзні шляхи і все це стало причиною того, що 40% наших станцій залишилися без вугілля, і ми змушені закуповувати вугілля, імпортувати. Хоча до цього Україна завжди експортувала", - пояснив заступник міністра.
В результаті урядом України було прийнято рішення імпортувати вугілля відсутньої марки з Південно-Африканської Республіки.
"Поки йдеться про те, що в листопаді має прийти близько 250 тис. тонн. Всього має бути мільйон, розподілений по 250 тис. тонн на місяць. На сьогодні з тих пропозицій, які були зроблені, ціна за південноафриканський вугілля найнижча, тобто це найбільш прийнятне співвідношення ціни та якості", - зазначив Зюков.
Всього, за підрахунками Міненерго, вугілля з ПАР винесе з українського бюджету 86 млн дол.
Незважаючи на той факт, що вугілля з африканського континенту - дешевий і цілком прийнятний варіант заміщення, у міністерстві не втрачають надію все-таки вивезти вже видобуте вугілля, що знаходиться на шахтах окупованій бойовиками території. І розраховують при цьому на розсудливість останніх.
"Ми ведемо переговори з керівниками державних підприємств і говоримо про державне вугілля. Як вийде - будемо дивитися. Тому що проблем багато: і відвантаження та вивезення цього вугілля, залізна дорога, бандформування... Але ми говоримо не про фінансування терористів, як представили деякі ЗМІ, а ми говоримо про те, щоб українське вугілля потрапило на українські електростанції. Тобто йдеться про перерахування коштів державним підприємствам на українській території. Для цього є механізми. Державні підприємства, які залишилися на території терористичних організацій, відкрили рахунки на території України: в Києві, Харкові, Дніпропетровську... На ці рахунки ми можемо платити зарплату шахтарям... Якщо вони (бойовики, - ред.) цього не зрозуміють і не дадуть проїхати складам з вугіллям, то шахти і селища взимку замерзнуть. Я розраховую, що там все-таки здоровий глузд переможе", - заявив Зюков.
Тим не менш, поки представники терорганизацій всі сподівання української влади завантажити ТЕС уже здобутим і дотованим донбаським вугіллям роблять марними і, як стверджує моніторингова місія ОБСЄ, впевнено вивозять українське вугілля на територію Росії. У зв'язку з чим в Міненерго почали роботу над проектом постанови про заборону експорту низьколетючого вугілля з України.
"Почало активно вивозитися вугілля, відкрився його нелегальний видобуток в Луганській і Донецькій області, вугілля вивозиться на порти. Ми провели нараду разом з військовими, міліцією, митницею і СБУ, і зараз будемо робити проект постанови, щоб заборонити вивезення низьколетючого вугілля з країни в цей важкий час", - зазначає Зюков.
У свою чергу експерт у справах енергетики Сергій Дяченко зазначає, що вугільна промисловість - не та сфера, на яку потрібно робити ставки, особливо в контексті євроінтеграційних процесів.
"На жаль, наша вугільна промисловість, яка в усі роки незалежності вважалася основою енергетичної безпеки, вже такою бути не може. Але в кожній ситуації, як кажуть, є свої плюси і мінуси. Вугілля, з точки зору інтеграції в Європейський союз, - дуже проблемне паливо. Є директива №80 і там дуже жорсткі вимоги щодо викидів до теплових електростанцій, які працюють на вугіллі. Тому, оскільки у нас зараз намічається дефіцит вугілля, Україні треба терміново зробити аналіз енергосистеми і прийняти рішення про зміну структури. В Україні, в принципі, немає виходу, окрім як робити ставку на атомну енергетику", - зазначає експерт.
Говорячи про перспективи вугільної промисловості, Дяченко зазначає, що для початку потрібно зробити ревізію тих шахт, які залишилися, і задуматися про реформування вугільної галузі, що передбачає закриття частини шахт і модернізацію решті".
Свого часу, за його словами, таким шляхом пішов уряд Маргарет Тетчер, чиї радикальні реформи у вугільній галузі Великобританії на початку 80-х призвели до закриття більшості шахт країни, які на той час перестали бути прибутковими. Схожа ситуація і в Україні.
"Українську вугільну промисловість державі доводилося дотувати. 70-80 дол. на тонну - це лише дотації, плюс стільки ж платила ТЕС, щоб купити вугілля, тобто виходило близько 120-140 дол., а імпортувати коштує близько 80 дол. Тому зрозуміло, що вигідніше імпортувати, ніж займатися власним видобутком", - зазначив Дяченко.
Підбиваючи підсумок, експерт повідомив, що шляхом модернізації перспективних шахт можна було б фактично подвоїти видобуток вугілля. Також необхідним Дяченко вважає розвиток Львівсько-Волинського басейну та переобладнання ТЕС працюють на вугіллі марки А під газове: "Це не така велика проблема", - вважає він.
Хоча в Міністерстві енергетики та вугільної промисловості таку думку не поділяють і кажуть, що переобладнання котлів 40% ТЕС - тривалий і дорогий процес.
Ірина Голод