Експерти: Захід не втручатиметься у ситуацію в Україні
В Європі занепокоєно стежать за політичною кризою в Україні. Найбільшу стурбованість викликає можливість насильства в країні і те, що українці можуть змінити своє ставлення до демократії. Проте, європейські оглядачі не зовсім розуміють те, що відбувається в Україні, зокрема, хто на стороні демократії, а хто проти, і Захід не переконаний, що Ющенко діє на принципах демократії. Тому міжнародне посередництво хоч і можливе, але навряд чи є реалістичним, вважають закордонні експерти. Так, доктор Іріс Кемпе з Центру прикладних політичних досліджень мюнхенського Університету Людвіга Максиміліана в інтерв'ю "Бі-Бі-Сі" відзначила, що "найбільшу стурбованість викликає можливість насильства, і найбільша зацікавленість - у тому, щоб уникнути насильства, маючи на увазі ситуацію, яка мала місце у випадку з російським парламентом у 90-і роки". Проте, за її словами, "не всі у Європі розуміють внутрішньополітичні нюанси того, що відбувається в Україні, і що було б якнайкращим виходом з ситуації". І.Кемпе підкреслила, що ситуація в Україні на сьогоднішній день виглядає "як боротьба різних політичних гравців і груп інтересів. І тому і міжнародному співтовариству, і Європі було б важко зайняти ту або іншу позицію". Експерт також відзначила, що "європейці не підтримують ні Януковича, ні Ющенка з цим важким проходженням етапу трансформації. Нині Захід має проблеми з тим, щоб підтримати когось з них. Коли нині Захід дивиться на Україну, він не впевнений, що Ющенко діє повністю на принципах демократії, а для Заходу в Україні важлива демократія, а не перебування при владі або поза нею того або іншого політика". Тому, "міжнародне посередництво - воно можливе, але є менш реалістичним, ніж у 2004-му році під час помаранчевої революції", резюмувала І.Кемпе. Натомість "зелений" євродепутат від Німеччини, член делегації Європарламенту у зв'язках з Україною Ребекка Гармс вважає, що ймовірно, рішення про розпуск Верховної Ради є єдино можливим виходом з ситуації, що склалася в Україні. Тому що, за її словами, продовжувати те, що відбувалося у Верховній Раді, коли майже щодня люди переходили з однієї політичної сили в іншу – теж не рішення. "Я думаю, Ющенко так вирішив не тому, що вважав це хорошим рішенням. Але, очевидно, він не мав інших варіантів виходу з ситуації", - сказала Р.Гармс в інтерв'ю радіо "Свобода". Також вона висловила надію, що перед новими виборами буде змінено правила і закони щодо партійного фінансування. Інакше, за її словами, після виборів "ми зіткнемося з тими ж проблемами... З того часу, як Ющенко був обраний президентом, він серйозно не працював над кращими правилами, законами про політичні партії". Євродепутатка також відзначила, що зараз найбільша небезпека для України "в тому, що люди можуть змінити своє відношення до демократії", особливо після подій літа 2006 року, коли була сформована коаліція на чолі з Віктором Януковичем, і В.Ющенко погодився на його прем'єрство. "Можливо, новий шанс з'явиться зараз, але для цього українські партії повинні стати серйозними. Політики в Україні повинні зрештою вирішити, що вони працюють не для самих себе, а для людей", - сказала Р.Гармс. У свою чергу, керівник українського представництва німецького Фонду Конрада Аденауера Ніко Ланґе вважає, що навряд чи шляхом перевиборів Верховної Ради вдасться стабілізувати ситуацію в Україні, хоч і сподівається на це. "Я думаю, що це ще довгий шлях. Адже йдеться не тільки про те, щоб по-новому врегулювати політичні процеси, наприклад, в рамках конституційної комісії, яка б виправила очевидні недоліки в Конституції України. Я думаю, що розуміння демократичних інституцій та довіра до них дуже слабкі і вимагають посилення. Але є досвід інших країн, де такі, здавалося б, надзвичайно складні конфлікти призводили до того, що у такі моменти політичні еліти і громадяни починали шукати компроміс. Думаю, що ключ до стабільності в Україні – здатність до компромісу", - сказав Н.Ланґе в інтерв'ю "Німецькій хвилі". Як повідомлялося, головуюча в ЄС Німеччина закликала українських політиків до стриманості та пошуку політичного компромісу. Берлін сподівається, що дієздатність України буде збережена і надалі відносини України та ЄС не постраждають.
