Експерти: Поточна криза змінить світову фінансову архітектуру
Вже більше року в світі вирує фінансова криза – наймасштабніша за останні кілька десятиліть. Зараз стає зрозуміло, що швидкого виходу з кризи, як і швидкого відновлення колишніх темпів зростання світової економіки чекати не варто, передає Reuters. Експерти говорять про те, що поточна криза може повністю змінити світову фінансову архітектуру. Причому банківський сектор піддасться переділу одним з перших. Вже зараз великі банки перестають вкладати гроші в міжнародні проекти і дають кредити лише своїм компаніям. У результаті, вперше за довгі роки знову замаячила примара протекціонізму – цього разу фінансового. Багато експертів попереджають, що поточна політика влади може стати початком ери фінансового протекціонізму. Вони відзначають прагнення політиків змусити банки змінити транскордонну діяльність на користь кредитування клієнтів усередині країн їхнього базування. Це, на їхню думку, може призвести до подальшого поглиблення глобального економічного спаду. Особливо від цієї тенденції постраждають ринки країн, що розвиваються, найбільш залежні від руху світового капіталу, попереджає глава банку HSBC Стівен Грін. З цим важко не погодитися: влада більшості розвинених країн та країн, що розвиваються, вкладає величезні гроші в свої банки, намагаючись запобігти подальшому розвитку кризи. Проте при цьому вони настійно радять банкам не кредитувати іноземні проекти. "Звичайно, самі банки запевняють, що влада не чинить на них ніякого тиску. Але насправді вже давно зрозуміло, що банки, які отримують допомогу влади, прагнуть скоротити обсяг іноземних інвестицій", - вважає представник Keefe, Bruyette & Woods Васко Морено. За підрахунками Інституту міжнародних фінансів (IIF), цього року банки виведуть з ринків, що розвиваються, близько 61 млрд дол. Для порівняння: минулого року чистий приплив капіталу на ринки цих держав складав близько 167 млрд дол., а в 2007 р. – рекордні 410 млрд дол. При цьому найбільше за інших постраждають східноєвропейські економіки - банки можуть забрати з цього регіону близько 27 млрд дол. Результатом такої політики може стати посилення світової рецесії і подальше розповсюдження кризи. Звичайно, великі банки поки не збираються повністю згортати свій закордонний бізнес. Проте перевага все одно віддається національним проектам. Наприклад, Citibank вже закрив свій підрозділ у Німеччині і зараз подумує про відхід з японського ринку. У цілому кількість банків, що розвивають свою іноземну діяльність, продовжує знижуватися, і експерти відзначають, що найближчим часом ця тенденція залишиться без змін.