Економіка невизнаних ЛНР і ДНР тісно пов'язана з РФ

Економіка невизнаних республік на сході України - або зон Т1 і Т2, як їх називають російські чиновники, - тісно пов'язана з Росією. Це підтверджує журналістське розслідування РБК.ru.

Економіка невизнаних республік на сході України - або зон Т1 і Т2, як їх називають російські чиновники, - пов'язана з Росією. Це підтверджує журналістське розслідування РБК.ru.

- Це об'єкт "Г"? Нарада директорів шахт тут буде? А то я вже заплутався у ваших паролях, - запитує директор однієї з шахт в Донецькій народній республіці (ДНР) у охоронця з автоматом на вході в донецький бізнес-центр.

Зустріч вугільників, яку веде особисто глава ДНР Олександр Захарченко, проходить у напруженій атмосфері.

- А де у нас директор-передовик шахти "Трудовська"? - запитує Захарченко.

- Сергія Миколайовича вчора забрали в "підвал", пред'явивши звинувачення в незаконному зберіганні зброї і підробці документів, - пояснює заступник міністра вугілля ДНР Олександр Потапенко.

- Можливо, сталася накладка. Топазу (позивний Гната Кромського, одного з польових командирів ДНР, згодом арештованого правоохоронними органами України за підозрою в організації масових заворушень, - РБК) зателефонувати, сказати, щоб відпустив, - вершить суд Захарченко.

З цієї незвичайної зустрічі в Донецьку почалося розслідування РБК - на які гроші живуть дві невизнані території на сході України, які до війни давали 16% українського ВВП.

Країна пенсіонерів

Зараз на території Донбасу, яку контролюють бойовики, проживають 2-2,5 млн осіб, з яких близько 1 млн людей - пенсіонери, розповідає джерело РБК, близьке до керівництва бойовиків (до початку бойових дій в Донецькій та Луганській областях України проживали близько 6,5 млн). Схожі дані наведені в доповідях Російського інституту стратегічних досліджень (РІСД), який готує для російського уряду аналітику щодо ситуації в Донбасі (РБК вдалося ознайомитися з документами): зараз на Донбасі проживають приблизно 3 млн осіб, з яких більша частина - пенсіонери і соціально незахищені верстви населення. Найбільш заможна і кваліфікована частина населення виїхала, пишуть автори однієї з доповідей.

Пенсіонерка, співробітниця одного з музеїв Донецька, не отримує зарплату ані від України, ані від ДНР з серпня минулого року, українську пенсію востаннє виплатили в жовтні, але зняти гроші з картки не вийшло, більшість банкоматів вже не працювало (в листопаді Україна оголосила економічну і транспортну блокаду республік, продовживши виплату пенсій лише тим, хто переїхав на територію, підконтрольну Україні).

До березня від влади ДНР вона отримала пенсію лише одного разу - 1000 грн (середня пенсія в Україні у 2014 році -1670 грн). Вранці вона снідає в соціальній їдальні, яку відкрив для мешканців сусідніх будинків власник одного з готелів Донецька, а ввечері готує вдома з продуктів, які щотижня отримує від гуманітарного фонду "Допоможемо" підприємця Рината Ахметова.

У ДНР розмір виплат - 1000 грн, які за п'ять місяців (з жовтня по березень) вдалося виплатити двічі. У ЛНР розмір допомоги становив 1800 грн, їх виплатили лише один раз.

За підрахунками РБК, обидві республіки з листопада по березень повинні були витратити на соціальні виплати близько 1,9 млрд грн.

Але навесні все змінилося. В кінці березня глави республік одночасно підписали розпорядження про початок регулярної виплати пенсій у довоєнних розмірах. Але замість звичних гривень пенсії почали видавати в рублях за курсом 1 до 2 (1 українська гривня = 2 російських рубля).

Незадовго до цього керівництво ДНР і ЛНР оголосило про недостатню кількість готівкової гривні і створило в регіоні мультивалютну зону, де разом з українською валютою стали ходити рубль, долар і євро. В цих валютах можна платити в магазинах, нараховувати податки і видавати зарплату і пенсії.

"Валюта залежить від грошової маси, яка заходить в республіку. Ми побачили, що у нас є необхідна маса в рублях, і почали виплати. Можливо, будуть заходити долари у великому обсязі, тоді будемо платити долари", - пояснює заступник міністра фінансів ДНР Оксана Таран. Звідки зайшла рублева маса, в республіці не пояснюють.

З кінця травня обидві республіки почали платити ще й соцвиплати різним категоріям, від інвалідів до вагітних жінок. Наприклад, у квітні ЛНР планувала витратити на виплату пенсій 1,7 млрд руб., заявляв глава ЛНР Ігор Плотницький. У травні до тієї ж сумі потрібно ще близько 250 млн руб. для виплати соцдопомоги, розповіло джерело, близьке до голови ЛНР.

Менше визначеності с зарплатами бюджетників і працівників держпідприємств. У ЛНР планують почати виплату зарплат бюджетникам за травень, незважаючи на заборгованість по зарплаті з грудня по квітень. "Поки нам кажуть: "Терпіть", намагаємося пристосуватися до того, щоб терпіти. Буває, людина приходить, каже, нема шести гривень, щоб приїхати на роботу..." - розповідає про співробітників свого апарату глава одного з міністерств ЛНР.

У Донецьку зарплату бюджетникам давали тільки один раз - в кінці жовтня, перед виборами депутатів Народної ради ДНР, лікарі та вчителі отримали зарплату за вересень. Коли будуть наступні виплати, невідомо. У квітні Захарченко обіцяв, що виплата бюджетникам почнеться не раніше кінця травня. Але в середині червня вона так і не розпочалася.

Оцінити загальний обсяг виплат пенсіонерам і працівникам держсектору не береться ніхто з чиновників. "Про це можна буде говорити, коли буде прийнятий бюджет. Зараз ми працюємо по ситуації, залежно від надходження податків", - пояснює міністр фінансів ЛНР Євген Майнулов.

У ДНР бюджет на 2015 рік також не прийнятий, а розподіл коштів відбувається по тимчасовому положенню, пояснили РБК в міністерстві з податків і зборів. Ознайомитися з тимчасовим положенням РБК не вдалося.

За підрахунками редакції, тільки на виплату пенсій і соціальних допомог республіки повинні витрачати не менше 4,6 млрд руб. в місяць (55,2 млрд руб. у рік). Звідки вони брали і братимуть ці гроші?

Чи варить "загальний котел"?

Донецьк і Луганськ стверджують, що гроші на пенсії з'явилися завдяки податковим зборам.

"Підприємці почали потихеньку працювати і здавати податки. Стали збирати готівку - сейфи, коробки, потім це йде в "загальний котел" і ділиться на території", - описує бюджетний процес глава Пенсійного фонду ЛНР Тетяна Васильєва. З точки зору технології все вірно: прихід і витрату бюджетних коштів можна легко фіксувати поглядом. У головного офісу Центробанку ДНР в Донецьку в кілька рядів запарковані інкасаторські машини з перекресленими логотипами різних українських банків і джипи, навколо яких стоять озброєні люди в камуфляжі і жінки зі спортивними сумками в руках. Це бухгалтери районних відділень банку та бюджетних установ приїхали за готівкою для видачі пенсій та зарплат. "Поки ми у військових умовах відновлюємо банківську систему [...] готівки у нас немає. Ось доводиться їздити в Донецьк", - пояснює одна з жінок у черзі.

Куди складніше питання, чи достатньо податкових зборів ДНР і ЛНР на всі соціальні виплати. Уряди обох територій відмовилися повідомити РБК точний обсяг надходжень в республіканські бюджети, зазначивши лише, що від місяця до місяця суми зростають.

Податкова система республік максимально проста. У ЛНР - від 3 до 8% обороту в залежності від виду діяльності. У ДНР бізнес може вибрати один з двох варіантів сплати податків: 20% від чистого прибутку або 2% від обороту. Ставка прибуткового податку для громадян встановлена на російському рівні 13%.

Підприємці купують патент з фіксованою ставкою. У ДНР продавці на ринках зобов'язані платити 150 грн на місяць, таксисти - 170 грн, водії маршруток - 510 грн. Найбільший збір передбачений для власників невеликих шахт (на Україні шахти-копанки вважаються незаконними) - 20 тис. грн. У ЛНР підприємці, які торгують продуктами харчування, зобов'язані щомісячно сплачувати 600 грн, для продажу непродовольчих товарів і надання послуг - 300 грн в місяць.

Подання про обсяг потенційних податкових зборів можна отримати з деяких відкритих документів самопроголошених республік. Згідно зі звітом міністерства економічного розвитку ДНР, в 2014 році обсяг реалізації продукції підприємств, що знаходяться на території ДНР, впав на 32,8%, з 317 млрд до 213 млрд грн. Основним джерелом податкових надходжень в ДНР є податок з обороту підприємств - 2%, тому якщо в 2015 році обсяг реалізації продукції в республіці не зміниться, то казна ДНР отримає не більше 4,27 млрд грн за рік.

Влада малих міст Донбасу більш відверта, ніж міністри. "На 1 березня перереєстрацію (у місті) пройшли 401 компанія і 1810 підприємців. Прогноз обсягу реалізації продукції на 2015 рік - 5,62 млрд грн. Якщо враховувати тільки підприємства, які перереєструвалися на території республіки, - обсяг реалізації близько 0,3 млрд грн у 2015 році", - пояснює мер п'ятого за чисельністю населення міста ДНР - Харцизька - Василь Ткачук на засіданні уряду республіки.

Поки документи на перереєстрацію не подало жодне з найбільших підприємств міста - Харцизький трубний завод (входить в "Метінвест" Ахметова), Зуївська теплоелектростанція (входить в ДТЕК Ахметова), завод сталевих кабелів "Силур" (належить одеському підприємцю Володимиру Немирівському), ливарний завод "Армліт-Донбас" (володіє член партії "Блок Юлії Тимошенко" Федір Цимбалов). Без перереєстрації цих підприємств податкові збори Харцизька не будуть перевищувати 0,5 млн грн (1 млн руб.) на місяць.

Цього на пенсії не вистачить, звідки ж гроші?

Олігархи в "Сомалі"

У супермаркетах "Брусничка" на відміну від інших магазинів Донецька завжди було людно: на кожну касу стояли 10-15 осіб, але при цьому була вільна каса, яка приймає готівку, за якою працівниця зазвичай розгадує кросворд і з заздрістю дивиться на решту касирів, які, пробивши покупки, починають вводити дані в ноутбук. Популярні каси працювали по системі інтернет-банкінгу: касир на сайті платіжної системи вводить реквізити карти, покупцеві приходить СМС-повідомлення від банку з кодом підтвердження, що він повідомляє продавцю для завершення оплати. З листопада 2014 року в ДНР і ЛНР перестали працювати всі банкомати та еквайрингові термінали в магазинах. Проте багато жителів продовжують отримувати зарплати на картки, у тому числі співробітники підприємств групи "Систем Кепітал Менеджмент" (СКМ) найбагатшого українського бізнесмена Ріната Ахметова.

"На території, не підконтрольній Україні, в Донецькій і Луганській областях на підприємствах групи СКМ працюють понад 70 тис. осіб. Підприємства групи виплачують заробітні плати на карти", - повідомила РБК прес-служба компанії.

СКМ Ахметова - найбільший власник підприємств, що знаходяться під контролем ДНР і ЛНР. У Донбасі йому належать десятки різних активів - від металургійних заводів до аптечних кіосків. "Брусничка" теж належить Ахметову, але в червні вона закрилася.

Незважаючи на транспортну блокаду, СКМ знаходить способи забезпечувати свої підприємства сировиною і вивозити продукцію. У січні-лютому Авдіївський коксохімічний завод виробив 186 тис. т продукції, Єнакіївський металургійний завод - 214 тис. т, йдеться у звітності холдингу "Метінвест", що входить в СКМ. Через лінію фронту сировина проходить по залізничних перегонах Ясинувата - Скотовата в бік Дніпропетровська та Південнодонбаська - Оленівка в напрямі Маріуполя, де знаходяться порт і великі металургійні заводи Ахметова. Залізничне сполучення страждає від підривів шляхів, але в цілому працює навіть під час війни.

Основні надходження в економіку ДНР і ЛНР йдуть за рахунок великого бізнесу, висловлює версію високопоставлений російський чиновник: безперебійна торгівля забезпечується лобістськими зусиллями власників підприємств, що залишилися в Києві багато з яких переобралися в Раду.

Практика показує, що більшість підприємств, які належать як українським, так і російським великим бізнесменам і не закрилися за час боїв, дійсно вносять свій грошовий вклад в економіку Донбасу. Однак більша частина великих бізнесменів обмежуються видачею зарплат співробітникам і гуманітарною допомогою, і лише одиниці серед олігархів платять податки в бюджет ДНР і ЛНР, а отже, їх гроші не можуть йти на соціальні виплати.

В кінці минулого року озброєні люди кілька днів возили в багажнику автомобіля директора заводу "Донецьккокс" (входить в "Метінвест") Андрія Шабанова, вимагаючи перереєструвати підприємство в ДНР, розповів РБК один з підприємців Донецька і підтвердило джерело, близьке до СКМ. Однак цього так і не сталося.

"Податки сплачуються в Україну, як це не сумно", - підтверджує голова управління промисловості адміністрації глави ДНР Євген Лавренов. "ДНР побоюється сильно тиснути на Ахметова і інші великі підприємства, але середній бізнес часто кошмарять, погрожуючи директорам "підвалом", якщо вони не почнуть платити податки в республіку", - пояснює джерело, близьке до керівництва республіки. Один з великих, але опальних українських бізнесменів, який залишив чимало активів у Донецьку, тепер називає ці території "Сомалі", маючи на увазі небезпеку ведення там справ, говорять двоє його знайомих.

Деякий час великим платником податків у ДНР був російський мільйонер Віктор Нусенкіс. Уродженцю Донбасу і православному меценату Нусенкісу, який в 1990-х переїхав до Москви, належить холдингу "Донецьксталь", що включає Донецький металургійний завод (ДМЗ), два коксохімічних підприємства в Макіївці і Ясинуватій і шахти "Покровська", що знаходиться на території, підконтрольній Україні. "Донецьксталі", так само як і підприємствам Ахметова, вдавалося забезпечувати свої підприємства сировиною і вивозити готову продукцію і під час бойових дій. Восени ДМЗ, позбувшись сировини, яка поставлялася з Кривого Рогу, налагодив постачання з Росії: завод закуповує руду у "Карельського окатиша" (входить до групи "Северсталь" Олексія Мордашова). Причому російська сировина завозиться в Україну залізничними вагонами не через кордон з Ростовською областю, а через Харків, розповідає РБК Лавренов. А експорт продукції йшов через українські порти в Маріуполі та Бердянську.

В січні 2015 року Служба безпеки України (СБУ) порушила кримінальне провадження проти "Донецьксталі" за фактом "фінансування терористичних організацій". За даними СБУ, заводи "Донецьксталі" одними з перших перереєструвалися за правилами ДНР і щокварталу перераховували до її бюджету 1 млн грн. Незабаром після порушення справи підприємства Нусенкіса в Донбасі були зупинені. Представники "Донецьксталі" відмовилися від коментарів для цієї статті.

У ЛНР ж зупинені практично всі великі підприємства. Найсучасніший у Східній Європі Алчевський металургійний комбінат, коксохімічний завод (належить групі "Індустріальний союз Донбасу", яку контролюють російські інвестори на чолі з бізнесменом Олександром Катуніним, 49% - у колишнього губернатора Донецької області Сергія Тарути і бізнесмена Олега Мкртчана) були зупинені в серпні 2014 року. Найбільше підприємство столиці ЛНР - "Луганськтепловоз" (входить в російський "Трансмашхолдинг") зупинив роботу в лютому 2015 року через проблеми з поставками двигунів з Німеччини і США. На найближчих зборах акціонерів, 15 червня, "Луганськтепловоз" планує обговорити питання про перереєстрацію підприємства у місті Сєвєродонецьку, яке знаходиться на території, підконтрольній Україні, йдеться в порядку зборів, опублікованій на сайті підприємства. В "Трансмашхолдингу" відмовилися від коментарів.

Виїзний уряд Донбасу

Офіційно Росія надає допомогу Донбасу, доставляючи продукти та необхідні матеріали гуманітарними конвоями. Проте неофіційна допомога і участь в економічному житті ДНР і ЛНР виходять далеко за межі гуманітарних операцій.

З грудня 2014 року тема Донбасу знаходиться в компетенції Міжвідомчої комісії з надання гуманітарної підтримки постраждалим територіям південно-східних районів Донецької та Луганської областей України (МВК), яку очолив заступник міністра економічного розвитку Сергій Назаров. Він добре знайомий з ситуацією в регіоні: з 1998 по 2010 рік Назаров обіймав посаду віце-губернатора Ростовської області, курирував промисловість та ТЕК регіону, що межує з Україною. Комісія, в яку, за даними РБК, увійшли представники всіх відомств на рівні заступника міністра (список членів МВК є в розпорядженні редакції), займається не тільки організацією гуманітарних конвоїв, але і чи не всіма питаннями розвитку економіки самопроголошених республік.

За даними РБК, 5 березня Назаров проводив зустріч підприємців Південного федерального округу Росії з представниками ДНР і ЛНР, де обговорювалися схеми легальної зовнішньоекономічної діяльності Росії з підприємствами самопроголошених республік. Незабаром після цієї зустрічі глава ДНР Захарченко заявляв: "Банківська система практично готова, але нам потрібно, щоб хтось визнав нас". У квітні ДНР визнала Південна Осетія. Це визнання допоможе невизнаним республікам налагодити фінансові відносини із зовнішнім світом, - розповідають дві особи з керівництва ДНР.

Республіканський банк ДНР відкриває рахунки в Національному банку Південної Осетії. Ця республіка визнана Росією, Венесуелою, Нікарагуа і державою Науру. Нацбанк Південної Осетії має кореспондентський рахунок у Банку Москви, через який можуть перераховуватися кошти ДНР в Росію, а далі в інші країни, пояснював РБК схему один із співробітників Мінфіну ДНР.

Джерело РБК в російському уряді підтвердило, що в середині травня представники Банку Москви зустрічалися з Назаровим. Нацбанк Південної Осетії не відповів на запит РБК. У Банку Москви відмовилися "коментувати чутки".

Профільні відомства російського уряду контролюють і інші сфери економічного життя невизнаних територій.

Навесні 2015 року Мінпраці проводило моніторинг "виконання плану заходів забезпечення виплати пенсій та соціальних допомог" в ДНР і ЛНР, розповіло урядове джерело: у травні звіт про перевірку розглядався на комісії Назарова. Тоді ж комісія розглянула аналітичну записку РІСД "Про соціально-економічну ситуацію на Донбасі", де серед іншого йдеться про "необхідність форсованого створення суверенної фінансово-банківської системи ДНР-ЛНР".

До моменту публікації статті Мінекономрозвитку і Мінпраці не надали відповіді на запит РБК.

Зони Т1 і Т2

"Необхідним засобом [...] могло б стати надання прикордонними регіонами РФ посередницьких послуг для налагодження зовнішньоторговельних зв'язків невизнаних республік із зарубіжними споживачами", - йдеться в рекомендаціях РИСИ.

Дійсно, більша частина поставок в самопроголошені республіки та вивезення їх продукції йдуть за неформальними схемами, і в їх узгодженні також бере участь російський уряд.

Російські підприємці беруть участь в операціях з експорту вугілля, що видобувається на шахтах ЛНР і ДНР. Спостерігачі місії ОБСЄ, які перебувають на пропускних пунктах "Гуково" і "Донецьк" (Ростовська область), у своїх звітах фіксують вивезення вугілля самоскидами на територію Росії, починаючи з жовтня 2014 року. У середині травня голова митної служби ЛНР Андрій Карпак, заявив, що обсяги вивозу вугілля з ЛНР в Росію знаходяться в межах 3 тис. т в день.

Поставками вугілля в Росію займається ТОВ "Углеснаб" з міста Шахти, розповідають джерело РБК в уряді і два працівники вугільної галузі ДНР і ЛНР. Компанія "Углеснаб" зверталася до голови урядової комісії Назарова з проханням про включення в перелік підприємств, що мають право на зовнішньоекономічну діяльність у зонах Т1, Т2, розповіло джерело, близьке до комісії. Цим терміном позначаються ДНР і ЛНР, пояснюють чиновник уряду і співробітник адміністрації однієї з невизнаних територій.

Керівником ТОВ "Углеснаб", зареєстрованого в лютому 2015 року, є Сергій Вельмицкий, брат Андрія Вельмицкого, екс-депутата законодавчих зборів Ростовської області. В один день з "Углеснабом" за тією ж юридичною адресою була зареєстрована компанія "Експортуголь", яку очолив Сергій Вельмицкий. Власником обох компаній значиться Галина Суліна. Незабаром після реєстрації компаній на спеціалізованих сайтах углетрейдеров з'явилися численні оголошення "Експортугля" про продаж вугілля зі складу в ростовському місті Гуково, який знаходиться в 1,5 км від російсько-українського кордону і має автомобільне та залізничне сполучення з ЛНР. За телефонами, вказаними на сайтах компанії, кореспонденту РБК порекомендували залишити повідомлення для Сергія Вельмицкого і Галини Суліної у адміністраторів готелю "Схід" в Шахтах.

Незабаром кореспонденту РБК зателефонував чоловік, який представився гендиректором "Експортугля" Костянтином Файманом. Він заявив: "Ми не маємо ніякого відношення до "Углеснабу" і Вельмицького. Нікуди не зверталися з проханнями про роботу в Україні. Вугілля у нас з Ростовської області, з ДНР і ЛНР ми не співпрацюємо".

Вугілля українського Донбасу і Ростовської області - мінерал з одного басейну, у них однакові характеристики, тому схема з компанією-прокладкою цілком імовірна, каже співголова українського Фонду енергетичних стратегій Дмитро Марунич.

За даними РБК, в травні ж комісія Назарова з участю МЗС і РЖД розглядала питання про можливість транспортування вугілля з зон Т1 і Т2 в російські порти Азово-Чорноморського басейну. Мова йде про відкриття міждержавних залізничних стиків Успенська - Квашино (кордон Ростовської та Донецької областей) та Гуково - Красна Могила (кордон Ростовської та Луганської областей).

Участь російських компаній і відомств в економічних операціях може призвести до санкцій щодо них. Навесні міністр транспорту ДНР Семен Кузьменко пояснював на цей рахунок: "У нас є ряд юридичних тонкощів, згідно з яким РЖД не має права з нами взаємодіяти без участі Києва".

Представник РЖД Дмитро Мурашев заявив РБК, що РЖД не здійснює регулярні перевезення вантажів у південно-східні області України, а будь-які інші заяви не відповідають дійсності.

Гуманітарний газ

У бюджетах ДНР і ЛНР крім пенсій є ще одна велика стаття витрат, яка точно чи не повністю лежить на російських плечах - витрати на енергоресурси.

У лютому "Нафтогаз України" перекрив засувки на газопроводі в Донбас. Щоб не допустити газової блокади, "Газпром" почав постачання палива на території, підконтрольні ДНР і ЛНР, через газовимірювальні станції "Прохорівка" (кордон Ростовської області і ЛНР) і "Платово" (кордон Ростовської області і ДНР). Прес-секретар Дмитра Медведєва Наталія Тімакова пояснювала: "Постачання газу на південний схід в якості гуманітарної допомоги будуть здійснюватися "Газпромом" на комерційній основі". "Нафтогаз України" у свою чергу відмовився оплачувати той газ, що йде через "Прохорівку" і "Платово".

З початку року до 21 квітня компанія поставила на Донбас 555 млн куб. м газу на 174,2 млн дол. (більш свіжі дані "Газпром" не надав), але "Нафтогаз" відмовляється її "визнавати і оплачувати", говорив раніше глава "Газпрому" Олексій Міллер. "Ми виходимо з того, що цей контракт - ДНР і ЛНР знаходяться в складі України - повинен бути сплачений контрактотримачем. Це області в складі України, там споживається газ. Ким він повинен бути оплачений?" - сказав РБК заступник голови правління "Газпрому" Олександр Медведєв.

Однак досвід інших невизнаних республік показує, що "Газпром" може постачати газ і не отримуючи оплати. Більше 20 років не платить за газ Придністров'я. "Газпром" постачає газ для Молдови, але частина його йде в невизнану республіку. "Придністровський борг Молдавії перед "Газпромом" перевищив 5,2 млрд дол.

В борг у Росії працюють і електроенергетики. Єдине джерело електрики в ЛНР - йде з Росії високовольтна лінія 500 кВ "Перемога-Шахти", вона була побудована в 50-х роках ХХ століття і практично не використовувалася до війни. Зараз по цій лінії республіка щодоби отримує 600 МВт електроенергії.

Постачання електроенергії в Україну йдуть за договором між російською "Інтер РАО" і "Укрінтеренерго" від грудня 2014 року. Також цей договір передбачає постачання української електроенергії в Крим. За перший квартал 2015 року "Інтер РАО" експортувала в Україну 1,24 млрд кВт·год, більше третини цього обсягу, на суму близько 800 млн руб., довелося на постачання в ЛНР і ДНР. У квітні Київ вимагав виключити з договору поставки електроенергії по лініях, що ведуть на території бойовиків. Але представники самопроголошених республік вважають, що оплачувати електроенергію повинна Україна, якій вони продовжують перераховувати платежі за спожиту електрику. "Ми не вийшли з енергоринку України і перераховуємо їм гроші", - стверджує в розмові з РБК міністр вугілля та енергетики ЛНР Дмитро Лямін. Це підтвердили і в "Луганському енергетичному об'єднанні", яке є постачальником електроенергії на території ЛНР. Підтвердити отримання цих грошей в Києві не вдалося. "Ми не коментуємо ситуацію на окупованих територіях", - заявила керівник прес-служби Міненерго Анна Дудка.
* * *
У травні на вулицях Донецька з'явилися рекламні щити "ДНР: все тільки починається!" - це реклама кампанії по націоналізації бізнесу, що належав бізнесменам, осілим на українській стороні. Список підприємств поповнюється: знаменита шахта ім. Засядька, газотранспортна система, Старобешівська ТЕС, автовокзали, ринки та супермаркети торгової мережі АТБ. З допомогою націоналізації ДНР намагається вирішити щомісячні грошові проблеми.

Тільки в липні в ДНР планують виплатити пенсії і допомоги на суму 2,65 млрд руб., розповіли РБК в адміністрації Захарченко.

При будь-якому розкладі Москва не кине Новоросію і не допустить там голоду, обіцяє співрозмовник, близький до керівництва російського уряду.

За участю Максима Глікіна, Людмили Подобєдової, Петра Нетреби, Романа Баданіна