Єкатерина Серебрянська: Успіх, гроші і "Гелендевагени" - все це "Північний Полюс" справжнього щастя!

Олімпійська чемпіонка з художньої гімнастики - Катерина Серебрянська - про сучасне розуміння успіху. Чому в суспільстві так круто перемішалися чоловічі та жіночі ролі, чому молоді сім'ї сьогодні живуть разом зовсім недовго? І як виховати дітей, які не боятимуться брати відповідальність за своє життя? Відверта розмова зі знаменитою спортсменкою, а сьогодні успішної бізнес-леді і мамою двох дітей - в матеріалі РБК-Україна.

- Катерино, чому на сьогоднішній день і для жінки, і для чоловіка поняття "успіху" у загальноприйнятому розумінні таке важливе і водночас таке складне?

- Поняття успіху для жінки і чоловіка - це два протилежних вектора. Працюючи з клієнтами в особистому коучінгу, перше, що ми робимо, це "зриваємо стоп-кран". Природно, наш "потяг" починає довго і завзято тиснути на гальма і гальмівний шлях може тривати довгі роки. У нашому суспільстві досить спотворене поняття успішної жінки. Тут немає гендерного поділу хлопчики-дівчатка. Більш того, і виховання у школі теж не розділяється! З моєї точки зору, це не правильно! Так каже мій особистий досвід, знання ведичної культури, на які я спираюся. Для дівчинки, успішність, це у першу чергу, вдало вийти заміж.

- Це ми говоримо про нашу країну?

- Ні. Це так, як повинно бути в принципі! Жіноча природа не призначена для дії "зовні" у соціумі. Вона може успішно діяти у соціумі, коли у неї все вже склалося всередині сімейного кола. Коли жінка реалізувала себе як мати, як жінка, як коханка...

- По відношенню до свого чоловіка?

- Природно. Не плутати з ролями по відношенню до різних чоловіків! Так от, коли ти тут стала успішною, ти можеш, граючись, реалізовувати себе зовні - бізнес-проекти, благодійність, соціальна діяльність... А наші жінки дуже часто плутають і починають зовні - мовляв, спочатку я реалізую себе там, а вже після... Але! Ось обговорюючи все це на особистому прикладі, дивись - у мене особисте життя теж не склалося з самого початку!

- Але ти ж все життя до цього провела тільки у спорті...

- З чотирьох з половиною років. А з 11-ти вже по-серйозному я кожен день прагнула тільки до одного - до медалі - і просто виконувала свій обов'язок, йшла до своєї мети і була повністю віддана під реалізацію своєї дитячої мрії.

- Золотої Олімпійської медалі?

- Так! Така собі "біомашина". Я хотіла бути олімпійською чемпіонкою, це дійсно була мрія дитинства і до 18 з половиною років я йшла до цієї мети. Після цього у мене з першої спроби не склалося сімейне життя, але склалася материнська роль. Я як мама абсолютно божевільна!

- Хіба ти фанатична мати? Бути не може...

- Ще й яка! Я скрізь носилася із першою дитиною і зараз так само з другою. Тотальний контроль (сміється). Ну, це окрема тема...

- Добре, повернемося до ролі жінки...

- Так от, тільки після того, як у мене відбулася реалізація себе як дружини, я зрозуміла, що сила жінки - коли у тебе "фронт" повністю реалізований, ти маєш у 10 разів більше сил, у тебе відкриваються абсолютно інші потоки енергії, коли ти можеш згортати гори просто своїм рухом мізинця! Якщо раніше потрібна була... Ось, мабуть, і різниця у секреті успіху - у чоловіків це сила волі, коли ти включаєш сонячне сплетіння і преш танком, як воїн... І жінки, коли включаються у цю ж гру, то перетворюються... Як мій чоловік це називає на "женщчИну".

Фото: Катерина Серебрянська

- Все змішується...

- А коли жінка, реалізована у сім'ї, вона керується зовсім іншими енергіями - любов'ю. Це значно сильніше! І ти тільки подумав - у тебе це сталося! Пальчиком поворушив - і все виходить. При цьому всьому у тебе сил навіть не у 10, у 100 разів більше! Ось тобі і вся різниця!

- Чому ж для багатьох жінок все-одно сьогодні у пріоритеті це розвиток зовні?

- Тому що освіта не вірна. Починаємо спочатку. Дитяча освіта - хлопчики-дівчатка. Це два абсолютно різних напрямки! На своєму прикладі я виховала хлопчика, йому зараз 16 років, і у мене народилася дівчинка. Дві абсолютно різні планети, до яких необхідний такий самий різний підхід!

- Якою має бути ця принципова різниця?

- Я до Жені свого (син, - ред.) застосовувала підхід толерантності: домовитися, пояснити, мотивувати і т. д. Це з хлопчиками не працює! Хлопчики - це інше тіло, інша мета, місія, інші мізки... Ви влаштовані інакше! І підхід до вас необхідний інший! Вважаю, наприклад, що грамотна служба у армії дуже корисна для хлопчиків, особливо у переломний період гормональний. Для дівчинки ж, жорсткість, яка застосовується для досягнення успіху у бізнесі, спорті, адже бізнес і спорт, військова справа - це все одна і та ж каста...

- Там все базується на дисципліні...

- Дисципліна! Це, як каже ведична культура, "каста воїнів"... Так от, для дівчаток така жорсткість просто згубна по відношенню до їх жіночої природи! І жінка, яка стала на цей, прийнятий зараз у соціумі, шлях "досягнення успіху", вона приречена бути неуспішною у сімейному житті. Поки не зрозуміє, що "Стоп!", гальмуємо, розвертаємося і починаємо розкривати свою жіночність у сімейному житті!

- У мене раптом виник той горезвісний образ "жінки з торбинками", яка після роботи йде додому з магазину - така собі метафора, коли жінка бере на себе ті обов'язки, які по природі брати не повинна...

- Коли ти описував жінку з торбинками... У мене мама така була... І я до певного часу була така сама! Тут прямо фонить відповідь: тому що чоловіки не виконують свою роль! І знову повертаємося до освіти... У нас змішалися жіночі і чоловічі ролі. Скажу на прикладі свого сина: він виховувався у жіночому колективі - я, няня, хатня помічниця, тренери студії Серебрянських - весь час жіночий колектив. У нього не було у певній мірі рівноваги.

- Того, що повинен давати дитині чоловік?

- Так. І у нього манера реагування на життєву ситуацію жіночого типу. Він починає емоційно говорити, може розсердитися... І я останні п'ять років намагаюся донести до нього, що це все жіноча реакція! А у чоловіків взагалі все по-іншому! Тільки нас ніхто не вчить, які обов'язки у чоловіка, які у жінки - все змішалося! Не знаю, хто був зацікавлений у цій суміші, у тому, щоб жінки перетворилися на чоловіків, а чоловіки на жінок...

- Як ретрогради кажуть у таких випадках: "А раніше з цим все було як треба: для юнаків - гарнізон, для дівчат - інститут благородних дівиць...".

- І це було правильно. Це все, до речі, має ведичні коріння... Веди - це слов'янська основа, у першу чергу...

- У першу чергу, чоловік повинен зробити жінку щасливою?

- Звичайно! А зараз більшість... Або, давай так - частина чоловіків - не можуть виконати свої чоловічі обов'язки... А жінка не має достатньо знань, щоб грамотно підказати йому про необхідність розділити зони відповідальності... І коли чоловік не виконує свій пункт, жінка не бере ці "бляшанки" і не тягне їх за нього. А спокійно навчає його тому, чому його не навчили у сім'ї або соціумі.

- Твої слова треба розуміти так: роль жінки у родині все-таки напрямна?

- Починати треба все одно з жінок! У моїй родині, ми з чоловіком відразу розділили - я роблю це, а ти це. І коли він за будь-яких причин забуває виконати щось зі своїх обов'язків, ми наприкінці тижня сідаємо...

- Ти чекаєш на відповідний момент...

- Мене глючить, штирить і ковбасить! Я чекаю, коли мізки звільняться... І ось трапляється пауза, ми гуляємо у лісі, і я кажу, що "я б хотіла обговорити...". І коли людина любить, коли вона чує - немає претензій, а є комунікація...

- Можна домовитися...

- Саме так. Адже суть партнерства - вміти домовитися! Ніхто не ідеальний і жодні стосунки не бездоганні. І тоді ми домовляємося, і він бере на себе цю відповідальність. Зізнаюся, я намагалася як раніше... У нас є одна ситуація, яку ми не можемо вирішити вже два роки... Я намагалася знову влізти і вирішити все сама - все тільки погіршується! А як тільки я з ним поговорила, так, втретє, вчетверте, і він включився... Ви ж, чоловіки, що робите...

- Хочеш сказати, ми не дуже уважно вас слухаємо?

- Ви не включаєтеся, і воно все проходить повз! Але коли до вас дійшло і "зерно впало усередину", мій чоловік вирішив це наше запитання за два дні! Розумієш, два роки я ходила, просила... Але як тільки він включився, все вийшло дуже просто!

- Виходить, головне завдання жінки - правильно "включити" свого чоловіка...

- Донести суть питання саме так, як потрібно! Претензії, наїзди, образи, сльози - все це працює тільки на низькому рівні! Однак, коли ми говоримо про партнерські стосунки духовно розвинених або, хоча б, людей, які прагнуть до цього, тут треба вміти домовлятися і розуміти: інші чоловіки, ви чуєте інакше! Жінкам потрібно навчитися говорити вашою мовою, доносити інформацію, мати терпіння - це все наука, якої жінка повинна навчатися з дитинства!

- Як кажуть: "Happy wife – Happy life!".

- За Ведами... я зараз не вигадую з голови - реалізація чоловіка - у соціумі. Але сили він бере у сім'ї! Відповідно, якщо у нього в родині пекло і він не зробив дружину щасливою, у нього буде пекло у будь-якому питанні (сміється). І він не зможе успішно реалізуватися зовні. Звичайно, є індивідууми, які не маючи сім'ї, реалізовують себе зовні... У мене є приклади холостяків, які саме такі, однак, все одно, думаю, вони не повністю розкрили свій потенціал. А якщо б вони змогли навчитися бути ще й успішними чоловіками, злетіли б просто до небес.

- Тобі не здається, що сьогодні багато чоловіків морально слабкіші за багатьох жінок? Або я помиляюся?

- Давай так... Прагнення чоловіків у соціумі до успіху - це норма, це природно! Невміння зробити жінку щасливою... Не жінку - свою дружину! Чому роблю акцент? Тому що поки чоловік не взяв відповідальність, а це відбувається тоді, коли він одягає обручку. Ось тільки тоді ми говоримо про "дружину" і ця схема починає працювати! Зараз найбільша проблема у завищеному егоїзмі, відсутності бажання брати відповідальність...

- Це ми все говоримо про чоловіків?

- Та в принципі і про жінок! У мене, ось, теж не було вірного розуміння шлюбу. Я взагалі не уявляла, навіщо це потрібно! І тільки завдяки лекціям, до речі, можеш дати посилання - Руслан Нарушевич - у нього є шикарний курс, називається "Школа леді і джентльменів". Там розповідається природа таких речей, як зустріти "свою" людину, як довести відносини до шлюбу і найголовніше, як навчитися жити у шлюбі.

- Досить зрозуміти це, і все стане на свої місця?

- Ще освіта. Потрібно самоосвічуватися... Давай я на прикладі своєї сім'ї... Мій син зараз здобуває освіту у англо-американській школі... Це жах!

- Жах?

- Поясню чому. Базових середніх знань - мінімум. Так, є мова, але немає елементарних знань, навичок...

- Однак їх вчать самостійній роботі. Самому знайти інформацію, обробити її і вийти зробити презентацію теми перед усім класом...

- Знайти інформацію...Але де? У Вікіпедії, де поверхневі неперевірені знання...Тільки це окрема тема... Я хотіла сказати, що у таких школах не дають того, що потрібно для чоловіка!

- А що потрібно?

- Що? Відповідальність! З цим біда! Немає розуміння взаємовідносин "хлопчики-дівчатка", як їх будувати, як підійти заговорити, як правильно відреагувати на відмову. Ми ж маємо право сказати "ні", як дівчатка, так і хлопчики! Для дитини це буває, стає такою трагедією, що далі все життя може піти шкереберть!

- Тому хлопці у нас іноді такі вразливі?

- Не тільки хлопці. Дівчатка теж. Просто вони, може, навчилися бути нібито товстошкірими. А насправді, всередині і ті, і інші, дуже ранимі. У нас просто немає базової життєвої освіти, щоб уникнути цього!

- А уникати відповідальності, виходить, ми вміємо чудово...

- Люди навіть тварин не заводять, тому що бояться відповідальності, що вже говорити про шлюб! Виходячи з мого бачення, ЗМІ вельми негативно впливають на розуміння своєї істинної природи, як чоловіками, так і жінками. Подивишся - всі нещасливі. А сенс тоді вступати у сімейні стосунки, якщо люди домовитися між собою не можуть.

- Поясни...

- Дивись: музику ми слухаємо і дивимося - все поверхово. Кліпове мислення. Статті та новини ми читаємо короткі, бігом, поверхово. Мізки людей перестали бути пристосовані до глибокого аналізу. Ми ж книг практично не читаємо! У нас немає часу. У кращому випадку, ми читаємо журнали. Це розуму незбагненно!

- Ну, але все починається з наших власних намірів розвиватися... Тільки найголовніше - працювати над його реалізацією. І от якщо він з'явився...Як, зокрема, чоловікам досягти успіху у цьому ключовому питанні?

- Я взагалі відійшла від загальних порад і рекомендацій. Вони не працюють. Що реально допомагає людям - це самоосвіта! Я вже говорила вище про лекції. Є ще шикарний ресурс "Аудіоведи", це якщо ми говоримо про сім'ю. Далі, потрібно зменшити кількість вживання інформації з гаджетів. Наш мозок перевантажений, і ми не в змозі отримати нову інформацію, поки не звільнимо місце від купи непотрібного сміття.

- Ну, це ж вкрай складно у сучасному технологічному світі...

- Ось у мене на телефоні, наприклад, фейсбуку немає взагалі! Є на комп'ютері, і я намагаюся заходити туди тільки по роботі.

- Щаслива людина...

- Ні, це була сила волі плюс характер. Більше того, у мене була ломка! Всі ці соцмережі...два тижні ти постійно сіпаєшся - зайти, перевірити, подивитися...Потрібна просто сила волі плюс характер це все вимкнути! Закрити на своєму комп'ютері всі непотрібні програми і перше, що зробити - себе почути! Тому, що ти не досягнеш своєї мети, поки не зрозумієш, яка вона, ця мета!

- А коли зрозумієш?

- Тоді вибираєш інструменти! Не у соцмережах починаєш читати статті "Як стати щасливою?", "Як вийти заміж? "- нісенітниця! Потрібно дивитися на інструменти глибше і ширше, не просто лекції та консультації, а досвід людей, у яких дійсно склалася сім'я. А тепер оберніться навколо і подивіться, чи є молоді люди хоча б з п'ятирічним досвідом? Шлюб часто триває або вісім місяців, або три... Тому що все створюється на нижніх чакрах - на базі сексу, на базі кліпів, на поверхневій інформації...

- Потім, коли пару наздоганяє сімейний рутинний побут, вони виявляються не готовими один до одного?

- На жаль. Тому - зупиняємося. Все вимикаємо. Запитуємо себе. Встановлюємо мету і далі вже визначаємо ресурси, де шукати і до кого звертатися. Тут вже кому що - веди, психолог, коучінг, самостійний шлях спроб і помилок... Тільки фон спершу потрібно вимкнути обов'язково! Перевантаження у нас!

- А як бути з тим, якщо пара все ж досягла успіху у створенні сім'ї, проте, коли з'являються діти, батьки просто не розуміють, як їх виховати у гармонії і справжній любові?

- А звідки візьметься це розуміння, якщо немає школи життя? Якщо не знаєш, як щасливо його проживати? Ось знову ж, наприклад, у мого тата теж не було такого розуміння. Я спочатку намагалася якось показати напрямок, а потім зрозуміла, що йому ж ніхто вчасно не розповів і не пояснив, як можна жити інакше. І зараз, коли він вже отримує доступ до цієї інформації, мозок вже не здатний адекватно її обробляти. Нейрони вже не можуть прокласти собі іншу дорогу... Відповідно, обов'язки цих хлопчиків і дівчаток, про яких ми говорили з тобою, самоосвічуватися, якщо не заради себе, то хоча б для того, щоб правильно виховати своїх дітей, а не зробити з них психологічних інвалідів.

- За грамотного виховання у дитини значно більше шансів на успіх у житті...

- Те, що зараз пропагується, як успіх, мені здається, знаходиться на протилежному полюсі від справжнього щастя. Гроші, будинки, "Гелендевагени"...

- А люди, володіючи цим, все одно нещасливі...

- Я по собі знаю, ти втік кудись, прилетів, наприклад, до Барселони. А порожнечу свою привіз із собою і нічого не змінилося! Тому потрібно спочатку стати по-справжньому щасливим! А тоді успіх неодмінно прийде слідом! Важливо не де, важливо - з ким. Як там кажуть? "З милим рай і у курені"?

- Так. Тільки прагматики до цієї фрази додають забуту романтиками частину: "Якщо милий аташе"...

- Я думаю, вони помиляються! Просто потрібно дуже щиро розуміти для себе цю мету - бути щасливим. А далі довіритися Богу, Всесвіту, хто у що вірить, це взагалі не має значення. Головне - зрозуміти і довіритися! Все життя будується на принципах і цінностях. Тільки чомусь ці принципи та цінності нам підмінили.

- Для чого це сталося, як думаєш?

- Не буду шукати тут ідею змови, просто факт є факт - відбулася підміна! Тимчасова, непотрібна, пуста...

- І дивись, як це добре сприйняли люди! Із задоволенням!

- Так. При цьому, вкрай мало тих, хто дійсно дає глибокі корисні знання. Тому зупиняємося, слухаємо себе і ставимо реальну свою мету.

- Це звідси і бере початок успіх?

- Щастя. А воно включає успіх. І любов, і подорожі, і "гелендевагени"! Можливо. Тільки знову ж таки, потрібно почути себе! І подивитися масштабніше на власну дорогу і на те місце, куди вам так хочеться у підсумку дійти!