ЄК закликала Казахстан "поважати іноземних інвесторів"
Єврокомісія призвала Казахстан "поважати іноземних інвесторів" у відповідь на прийняті Астаною поправки до закону про надрокористування. "Заставою привабливості великомасштабних енергетичних проектів для іноземних інвесторів є, перш за все, сприятливий і передбачений інвестиційний клімат третіх країн", - йдеться в поширеному сьогодні повідомленні Єврокомісії, зверненому до казахстанських властей. У тексті наголошується, що "успішне партнерство в енергетичній галузі для іноземних інвесторів з третіми країнами повинне бути засноване на взаємній пошані, передбачуваності і принципі недискримінації". Даний документ Єврокомісії був виданий через добу після того, як президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв підписав поправки до закону про надрокористування, які можуть створити додаткові перешкоди міжнародному консорціуму Agip KCO в реалізації проекту розробки Кашаганського родовища, передає Reuters. Затверджені поправки до закону про надра надають уряду Казахстану право вносити зміни до умови контрактів на розробку нафтових родовищ і навіть розривати діючі угоди про розділ продукції з іноземними компаніями, якщо влада визнає умови подібних угод, що загрожують національній безпеці країни. Внесені до закону поправки вже викликали хвилю критики з боку західних енергокомпаній, що побоюються погіршення інвестиційного клімату в енергетичному секторі середньоазіатської республіки. Казахстан і консорціум Agip KCO продовжують вести напружені переговори з приводу умов освоєння Кашаганського родовища - одного з найбільших нафтових родовищ, відкритих за останніх 30 років. На цьому тижні учасники Кашаганського консорціуму офіційно підтвердили підписання меморандуму про взаєморозуміння між повноважним органом за проектом і акціонерами. Документ був підписаний в Астані за підсумками переговорів в рамках угоди про розділ продукції (СРП). Раніше казахстанська сторона заявляла, що може зажадати позбавити італійську компанію ENI статусу оператора за проектом Кашагана в міжнародному консорціумі Agip KCO у зв'язку з тим, що вона оголосила про перенесення термінів початку промислового добування на Кашагані з 2008 р. на друге півріччя 2010 р. і про істотне збільшення витрат за проектом - з 57 млрд до 136 млрд дол. Казахстан виступив проти цих пропозицій. Крім того, Астана звинувачує консорціум в численних екологічних порушеннях.
