Єдиний реєстр декларацій чиновників: що про нього треба знати
В Україні запрацювала система електронного декларування
О півночі 15 серпня в Україні запрацювала система електронного декларування. Запустило систему, яка офіційно називається "Єдиний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування", Національне агентство з питань запобігання корупції (НАПК). Введення системи в роботу супроводжувався скандалом. Спочатку Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації (Держспецзв'язку) заявила, що система не відповідає всім вимогам безпеки. Потім НАПК звинуватило розробника системи, компанії "Міранда", у відмові виправляти недоробки. Самі ж представники "Міранди" стверджували, що система повністю готова до роботи, а чиновники просто тягнуть з її запуском.
РБК-Україна знайшло відповіді на 10 найчастіших питань, які допоможуть розібратися в ситуації навколо реєстру.
Що таке Єдиний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування?
Це система, де, в електронному вигляді, зберігаються дані податкових декларацій чиновників. Система складається з програмного забезпечення (веб-сайту і баз даних) і серверів, на яких розміщені всі дані. Фізично система розгорнута в приміщенні ДП "Українська спеціальна зв'язок". В приміщенні Національного агентства з питань запобігання корупції (НАПК) обладнані робочі місця для тих, хто займається підтримкою і адмініструванням системи.
Навіщо ця система потрібна?
Вважається, що поява такої системи спростить подання податкових декларацій чиновниками, а також надасть громадськості та антикорупційним відомствам ефективні інструменти контролю та запобігання корупції. Введення в експлуатацію реєстру було однією з вимог, висунутих Україні Міжнародним валютним фондом і одним з умови отримання Україною безвізового режиму з країнами Європейського Союзу. Формально замовником системи є ПРООН - Програма Розвитку ООН в Україні.
Хто і коли повинен вносити дані до реєстру?
На перших порах реєстр міститиме дані про доходи та майно чиновників, які займають відповідальні та особливо відповідальні посади, а також чиновників категорій А і Б. За оцінками НАПК, таких в країні близько 50 тис. осіб. Згідно із законодавством, щоб задекларувати свої доходи за 2015 рік в електронній формі, у названих категорій бюрократів є 60 днів з моменту запуску реєстру. Оскільки реєстр офіційно запущений 15 серпня, закінчується термін подачі на Покрови, тобто 14 жовтня.
З 1 січня 2017 року подати декларації за 2016 рік повинні чиновники всіх рангів. Всього в реєстрі повинні бути дані на кілька сотень тисяч чиновників.
Які дані можна побачити в реєстрі?
Практично все зміст декларацій, поданих чиновниками, є публічним - доходи за звітний період, володіння майном, подарунки. Виняток становить ряд даних, які охороняються законом "Про доступ до публічної інформації", а тому вони будуть закриті для сторонніх сторонніх. До закритих даних відносяться, зокрема, дата народження чиновника, його податковий номер та домашню адресу.
Інші дані відображаються в системі практично відразу після подачі чиновником декларації. У НАПК стверджують, що перші декларації вже надійшли в систему, але з технічних причин стануть видні протягом доби.
Хто може бачити декларації чиновників в реєстрі?
Отримати доступ до публічних даними реєстру може кожен бажаючий. Для цього потрібно зайти на сайт НАПК - https://public.nazk.gov.ua/ , відкрити реєстр і почати пошук. Попередня реєстрація і авторизація для цього не потрібна.
Хто перевіряє достовірність даних, представлених у декларації?
Згідно із законодавством, усі декларації високопоставлених чиновників підлягають повній перевірці фахівцями НАПК. Проводитися перевірка повинна згідно з певним порядком, який поки що не розроблено і не затверджено.
Декларації також можуть перевірятися Національним антикорупційним бюро України (НАБУ) – як за власною ініціативою, так і за зверненнями громадян, публікацій у ЗМІ.
Що буде з чиновниками, які збрехали в декларації?
Кримінальна відповідальність настає при приховуванні доходів на суму від 300 тис. гривень. Як стверджують в НАПК, внесення неправдивих даних може послужити приводом для винесення чиновнику приписи або початку службового розслідування. У разі виявлення таких фактів, НАПК може передати дані в НАБУ, а воно, у свою чергу, прийме рішення про передачу матеріалів до суду.
Хто може вносити зміни в систему?
Фізичний доступ до системи є лише у представників ДП "Українська спеціальна зв'язок" на території якого розміщені сервера, і у адміністраторів НАПК безпосередньо на робочому місці. У розробника системи, компанії "Міранда", доступу до неї немає.
Як чиновники можуть уникнути відповідальності?
Є ризик, що відсутність атестата відповідності системи може бути використано чиновниками та їх адвокатами в якості аргументу при подачі неправдивих даних. Справа в тому, що наявність сертифікації є обов'язковий умовою повноцінного запуску реєстру. Робота реєстру без необхідних документів вважається «за період дослідної експлуатації». За законом, у цей період можна вносити лише тестові дані, тобто ті, які не обов'язково є достовірними. Зараз йде спільна робота Держспецзв'язку та компанії "Міранда" щодо внесення змін в систему та якнайшвидшого отримання сертифікатів. Коли закінчиться тестовий режим – невідомо.
Чого ще не вистачає системі?
З технічної точки зору, система вже працює в повну силу. Але їй не вистачає атестата відповідності, який видається Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації (Держспецзв'язку). За кілька днів до передбачуваного запуску реєстру Держспецзв'язку зажадав від розробника системи внести ряд змін в документацію та програмне забезпечення, щоб забезпечити більшу збереження персональних даних. За словами глави НАПК Наталії Корчак, відсутність сертифікації не є приводом, щоб не подавати декларації.
