Є.Ленг: "Позиція банків призвела до того, що багато клієнтів навчилися обходитися без них"
РБК-Україна: До яких фінансових інструментів сьогодні є доступ в аграріїв, зокрема, на проведення збиральної кампанії?
Євген Ленг: У аграріїв є доступ практично до всіх фінансових інструментів, у тому числі - до банківських кредитів, хоча вони даються під дуже високі відсотки. Можна розміщувати і облігації, на них теж знайшовся б покупець. Наступний момент - IPO, але до нього потрібно готуватися рік. Тому до збиральної кампанії IPO ніхто провести не встигне. Але до кінця року, звичайно, IPO на ринку будуть.
РБК-Україна: Яким чином сільгосппідприємства пережили відсутність доступу до кредитних коштів під час кризи?
Є.Л.: Ще два роки тому, коли різко скоротилася ліквідність, я висловив думку про те, що практично всі банки відвернулися від реальної економіки і пішли у фінансові інструменти. Тоді ж я прогнозував, що економіка помститься банкам, вона відвернеться від них. Так і сталося - багато клієнтів банків перестали обслуговувати кредити, виникла криза неплатежів, криза неліквідності у фінансовій системі. Економіка помстилася банкам, навчившись в значній мірі обходитися власними ресурсами - коштами акціонерів, передоплатою, були навіть повернення до бартеру.
РБК-Україна: Як сьогодні є ситуація з банківським кредитуванням агробізнесу?
Є. Л.: Зараз в українських банків підвищена ліквідність. І всі банки шукають надійних позичальників. Кожен день ситуація посилюється. Ми бачимо, як банки все агресивніше починають залучати нових клієнтів. Якщо на посівну багато компаній не змогли знайти грошей у банках, то на збиральну, думаю, банківська система здатна видати кредити надійним позичальникам. Інше питання, що відсотки за цими кредитами дуже високі. Проблема в тому, що у всьому світі при виході з кризи даються вкрай низькі процентні ставки і економіка накачується грошима. У нас же все відбувається з точністю до навпаки. Коли банки називають ставки в 30% річних, це ніяк не допомагає країні виходити з кризи,
РБК-Україна: Банки кредитують тільки великі агрохолдинги або малі товаровиробники також можуть розраховувати на кредит?
Є. Л.: Кредити можуть отримати не тільки холдинги, але й фермери. Якщо це надійний позичальник, якщо у фермера гарна кредитна історія, банки дадуть гроші.
РБК-Україна: З якими банками вигідніше співпрацювати - з державними чи приватними?
Є.Л.: Державні банки в Україні корумповані, тому - тільки з приватними. Багато компаній сьогодні хочуть отримати доступ до західних грошей. Вони дешевші та довші. Я теж за першої ж можливості спробую взяти кредит в одному з іноземних банків. Ці банки, у тому числі, значно лояльніші з точки зору виплати відсотків.
РБК-Україна: Чи плануєте ви найближчим часом залучати інвестиції?
Є.Л.: Ні, ми плануємо замістити дорогі гроші дешевими.
РБК-Україна: Ви плануєте нові проекти з модернізації виробничих баз, розширенню компанії, інші проекти розвитку?
Є. Л.: Природно, ми плануємо оновлення виробничих баз. Будемо збільшувати свої обсяги земель, якщо знайдемо правильні і вигідні пропозиції. Взагалі, в період кризи є лише стратегія виживання, далі, в залежності від загальної ситуації, відбувається коректування дій. Ми зайняли вичікувальну позицію. Але, безперечно, зараз час для нестандартних рішень.
РБК-Україна: Чи цікавий сьогодні український аграрний ринок іноземним інвесторам?
Є. Л.: Звичайно, постійно приїжджають різні фонди, запитують, цікавляться. Але українським компаніям, думаю, поки нецікаві іноземні інвестори, тому що їхні пропозиції за ціною на активи дуже низькі, кризові. Треба виждати, дочекатися того моменту, коли покращиться ситуація в країні, настане велика стабільність. Тоді українські аграрії отримають за свої активи більш суттєві гроші. Сьогодні не дуже хороший таймінг для розміщення. Я б ще почекав.
РБК-Україна: Коли відновився інтерес західних інвесторів до нашої агроринку?
Є.Л.: Закордонні інвестори вирішили повернутися на український аграрний ринок з початком 2010
РБК-Україна: А наскільки вітчизняні інвестори цікавляться агробізесом?
Є.Л.: Сьогодні в українських інвесторів немає вільних ресурсів, вони дуже малоліквідні. Агропромисловий комплекс - це сектор, де, в першу чергу, необхідний великий оборотний капітал, інакше немає сенсу входити в цей бізнес.
РБК-Україна: Коли ваша компанія буде готова до IPO?
Є. Л.: Технічно ми будемо повністю готові до IPO до осені поточного року. У нас будуть підготовлені аудити, повністю проведена вся підготовча робота.
РБК-Україна: Вихід на IPO плануєте на який період?
Є. Л.: Навряд чи в цьому році. Я буду чекати кращого таймінгу, хочу поспостерігати за розвитком ситуації на ринку, в тому числі, на аграрному. Зараз я чекаю різних рухів на агроринку, досить неприємних, пов'язаних зі звітністю і перевіркою звітності нещодавно розмістилися емітентів. Після цього відбудеться падіння інтересу інвесторів до українського аграрного ринку, через не зовсім адекватну інформацію, яку ряд емітентів надав іноземним інвесторам при розміщенні. Це треба буде пережити і довести, що твоя компанія порядна та відкрита. Тоді до тебе буде інтерес.
РБК-Україна: Які переваги Ви бачите в IPO, зокрема, перед продажем стратегічному інвестору?
Є.Л.: У будь-якому випадку IPO - це більш висока ціна при продажу на конкурентній основі. Інша справа, що стратегічний інвестор - це більш швидкі гроші і менше вимог до компанії.
РБК-Україна: Як Ви оцінюєте роботу Аграрного фонду?
Є.Л.: Сьогодні я не бачу роботи Агрофонду. Можливо, він щось робить, але на місцях цього поки не видно. Я готовий співпрацювати з Агрофонд, просто сам фонд не йде на співпрацю - у цій структурі, як і в бюджеті, немає грошей.
РБК-Україна: Як ви оцінюєте ініціативу прем'єр-міністра Миколи Азарова реформувати Аграрний фонд в Агрофінфонд для короткострокового кредитування сільськогосподарських виробників під заставу виробленої продукції?
Є.Л.: Я вважаю, що ідея непогана, але в країні, настільки ураженої корупцією як Україна, будь-які державні дії та ініціативи повинні проходити з точки зору боротьби з нею. Спочатку потрібно перемогти корупцію, а потім робити всі інші рухи. У корумпованій країні будь-які державні механізми неефективні.
Спілкувалась Аліса Коник
