На дріжджах: як "Аграрний фонд" перетворився з банкрута у донора держави
"Аграрний фонд" за 2015 рік вперше отримав 154,6 млн гривень чистого прибутку
На цьому тижні ПАТ "Аграрний фонд" опублікувало звіт про результати діяльності за минулий рік. Виходячи з даних звітності, аудованої BDO, підприємство, яке з дня свого створення демонструвало негативний результат роботи, в 2015 році вперше отримало 154,6 млн гривень чистого прибутку. Доходи Товариства склали 3,29 млрд гривень (+77,3 млн гривень до результату 2014 року), витрати - 2,32 млрд гривень (-96,6 млн гривень до 2014). Фінансовий результат Аграрного фонду збільшився на 22% до 979,2 млн гривень (до оподаткування та без обліку сумнівної заборгованості).
Основний напрямок діяльності Аграрного фонду – виробництво борошна. Цей ринок в минулому році скоротився на 14% у натуральному вираженні. Фактори, що зумовили падіння – традиційне щорічне зниження обсягів споживання хлібобулочних виробів (див. Графік 1), посилене фізичним скороченням ринку в Криму і зоні проведення АТО. Обсяги виробництва борошна АФ також скоротилися, хоч глибина просідання і була меншою, ніж в цілому по ринку: всього в 2015 році фондом було перероблено 375,7 тис. тонн зерна, що на 52 тис. тонн менше, ніж роком раніше.
Всього Аграрний фонд реалізував на внутрішній і зовнішній ринки 980 тис. тонн продукції, що на 365 тис тонн менше, ніж у 2014 році. При цьому, при меншому обсязі реалізації компанія отримала на 102,5 млн чистого доходу більше, ніж у 2014 році - 2,875 млрд грн проти 2, 772 млрд гривень відповідно.
1. Динаміка виробництва хлібобулочних виробів в Україні
|
Рік |
Обсяг виробництва, тис. тонн * |
|
2010 |
1808 |
|
2011 |
1763 |
|
2012 |
1686 |
|
2013 |
1561 |
|
2014** |
1357 |
|
2015** |
1231 |
* не враховують обсяг виробництва ХБВ невеликими приватними пекарнями
** Без урахування тимчасово окупованої території АРК Крим і зони проведення АТО
Дані: Держстат
2. Динаміка виробництва борошна в Україні
|
Рік |
Обсяг виробництва, тис. тонн |
|
2010 |
2632 |
|
2011 |
2596 |
|
2012 |
2605 |
|
2013 |
2565 |
|
2014* |
2358 |
|
2015* |
2167 |
*Без урахування тимчасово окупованої території АРК Крим і зони проведення АТО
Дані: Держстат
Як пояснює директор ПАТ "Аграрний Фонд" Андрій Радченко, кардинальне поліпшення результатів діяльності було досягнуто завдяки впровадженню нової стратегії роботи, в основі якої – відмова від продажу продукції за демпінговими цінами в рамках штучного підтримання виробництва т.зв. "масових сортів" хліба.
Якщо в структурі реалізації продукції АФ на внутрішній ринок в 2014 році 58% припало на борошно для соціальних сортів (247,5 тис. тонн з 427,7 тис. тонн), у 2015 співвідношення соціальні/комерційні було вже 25%/75% (з 375 тис. тонн борошна, поставленої на внутрішній ринок 281,1 тис. тонн були поставлені для комерційних цілей). "Я твердо переконаний, що в самому механізмі "підтримки" через продаж борошна за демпінговими цінами спочатку закладені корупційні ризики, оскільки частина різниці між ринковою ціною і відпускною ціною АФ переробник може виплачувати у вигляді хабара менеджменту", - підкреслює він.
На думку Радченка, механізм адресних дотацій соціально незахищеним верствам населення є більш прозорим і не формує завідомо збиткові результати роботи держкомпанії. "Або ж держава повинна позиціонувати Аграрний фонд як дотаційний напрямок і щорічно вливати в компанію мільйони гривень для компенсації збитків. Але, враховуючи стан держбюджету - це не раціональний шлях", - говорить він.
Завдяки перегляду стратегії, Аграрний фонд не тільки перестав погіршувати стан держфінансів збитковим результатом, який за підсумками 2014 року склав мінус 7 млрд гривень, але і навпаки - виплатив державі 115 млн гривень дивідендів. При цьому, державний статус не забезпечив "Аграрному фонду" видимих преференцій – компанія переживає ті ж проблеми, що і приватні учасники ринку. На депозитних рахунках у АФ заморожено близько 3 млрд гривень, з них 2 млрд гривень – у "Брокбізнесбанку", а заборгованість з відшкодування ПДВ перед компанією становить 254 млн гривень.
Урожайний рік
Позитивний результат роботи Аграрного фонду – результат не тільки внутрішніх трансформацій, але і зовнішніх глобальних чинників. У 2015 році Україна зібрала 59,96 млн тонн зерна, так що навіть при надактивному експорті на рівні рекордних 39 млн тонн, що на ринку сформувалося надлишкова пропозиція пшениці для виробництва борошна, зазначає економіст IMF Group Михайло Кухар. На тлі високого врожаю продовжився цикл низьких цін на зерно. Це загальносвітовий тренд, викликаний високою пропозицією зернових і зниженням цін на нафту, що здешевлює вартість продукції рослинництва як сировину для біопалива.
"Минулий рік характеризувався дуже сприятливою кон'юнктурою для переробників зерна, ціни на сільгосппродукцію залишалися на рекордно низькому рівні", - говорить Михайло Кухар. Приміром, вартість пшениці 1-го і 2-го класів, які використовує Аграрний фонд, на внутрішньому ринку була на рівні $160-170/тонна. Для порівняння, у 2013 році ціни на продовольчі класи пшениці перевищували $280/тонна.
Наявність достатньої кількості обігових коштів дозволило АФ сформувати запаси пшениці в період найбільш привабливих цін на ринку, в той час як приватні компанії, діючи в рамках обмеженого фінансового ресурсу, були змушені докуповувати партії в період активного експорту, конкуруючи з зернотрейдарами і сплачуючи премію сільгоспвиробникам. "У минулому році Аграрний фонду зіграв дуже важливу роль на ринку, - говорить генеральний директор асоціації "Укрхлібпром", що об'єднує провідних виробників хліба, Олександр Васильченко. - Їх мука була дешевшою на 200-300 гривень, ніж в середньому по ринку".
Він також відзначає, що з приходом нового менеджменту в Аграрному фонді була оптимізована система роботи, клієнти сегментовані згідно з масштабом їхнього бізнесу, а також скасована процедура звітності при формуванні партій під виробництво соціальних сортів хліба. "Потрібно віддати належне Радченку – він скасував значну частину бюрократії в Аграрному фонді і оптимізував багато процесів", - говорить Олександр Васильченко.
До недоліків співпраці з АФ він відносить необхідність передоплати – обов'язковий елемент роботи держкомпаній, у той час як приватні постачальники борошна, навпаки, можуть погоджуватися на розстрочку платежів. Ще один мінус – велика плече доставки, через що логістичні витрати можуть іноді нівелювати вигоду від більш привабливих цін на продукцію. "Ці витрати виникають внаслідок того, що в Аграрного фонду немає своїх переробних потужностей, він переробляє зерно на майданчиках третіх компаній, іноді теж державних. Було б раціональніше передати ці потужності ключовому гравцю в цьому сегменті",- говорить Васильченко.
Ще один чинник, який зумовив різке покращення фінансових результатів Аграрного фонду – ліквідація або суттєве скорочення корупційної складової роботи. Андрій Радченко розповідає, що в компанії була повністю перебудована система управління ризиками і налагоджений внутрішній контроль, завдяки чому вдалося забезпечити прозорість процесів і відбір оптимальних пропозицій контрагентів.
Також була впроваджена практика відбору логістичних і страхових компаній виключно на відкритих конкурсах, при цьому співвідношення кількості учасників і відібраних контрагентів становило 2:1 і 3:1. "Аграрний фонд традиційно належав до однієї з найбільш корупційних структур на аграрному ринку. Коли ця корупційна складова була знівельована, вивільнився колосальний фінансовий ресурс. Так що, за великим рахунком Аграрний фонд просто не міг не показати прибуток", - говорить Михайло Кухар.
В 2016 році Аграрний фонд законтрактував навесні близько 600 000 тонн пшениці, 50 000 тонн жита і 10 000 гречки. Восени планується закупити ще 400 тонн пшениці. "Сегмент житнього борошна – найбільш проблемний, на ринку склалася напружена ситуація з її пропозицією. Також, проблеми котрий рік виникають і з забезпеченням гречкою, - говорить Олександр Васильченко. – Дуже позитивно, що Аграрний фонд робить кроки для стабілізації ситуації".
За словами Андрія Радченка, в поточному аграрному сезоні Аграрний фонд зосередиться на посиленні позицій у ключовому для себе сегменті – виробництві борошна, а також розвитку роздрібної торгівлі. Також він планує запустити в продаж нові продукти - цукор, мюслі, гречку. Реалізовуватися вони будуть під торговою маркою "Аграрний фонд". "Ми будемо розширювати свою присутність в роздробі, щоб споживачі бачили продукцію державного виробника і мали орієнтир ціни і якості", - говорить Андрій Радченко.
Довідка
ПАТ Аграрний фонд створений постановою Кабміну №364 22 квітня 2013 року. Статутний фонд – 5 млрд гривень. 100% акцій належать державі. Щорічно закуповує у сільгоспвиробників близько 1 млн тонн продовольчої пшениці, займає до 40% внутрішнього ринку борошна.
