Дійшли руки до СОТ
Юрій Панченко, економічний оглядач, спеціально для РБК-Україна
Українська влада, нарешті, перейшла до реалізації своєї давньої обіцянки оскаржити російські дії в СОТ. Йдеться про численні заборони на ввезення української продукції в РФ, що явно суперечить нормам міжнародної торгової організації. Проте досі будь-який український уряд прагнув вирішити питання з Кремлем, не вдаючись до міжнародних інструментів.
Як заявили в п'ятницю Мінекономрозвитку, вже 5 листопада Україна проведе двосторонні консультації з Росією в комітеті СОТ щодо технічних бар'єрів.
Згідно з інформацією, оприлюдненою на сайті відомства, Україна ще не подавала офіційну скаргу в СОТ. На цей крок країна піде тільки в тому випадку, якщо двосторонні консультації не дадуть результатів. "Відповідний запит від України в російське бюро запитів СОТ був направлений. Наступним етапом стануть консультації з метою врегулювання проблеми і розгляду торговельних питань у профільних комітетах СОТ, раді торгівлі товарами і генеральній раді СОТ", - повідомляє прес-служба міністерства.
Цьому повідомленню передував невеликий інформаційний конфуз. Напередодні глава Мінагрополітики Ігор Швайка повідомив, що Україна вже подає скаргу до СОТ.
Це було явно передчасна заява. За словами міністра, Україна вирішила оскаржити заборону Россільгоспнагляду на постачання і транзит рослинної продукції з України в Росію. Однак ця заборона набула чинності 22 жовтня. Відповідно, українська сторона не мала можливості навіть підготувати відповідне юридичне обґрунтування своїх претензій.
На цій помилці вже зіграла російська сторона, зазначивши, що відповідний запит не був зареєстрований в секретаріаті СОТ. Як результат - ситуація прояснилася лише на наступний день після коментаря Мінекономрозвитку.
Як би там не було, розгляд українсько-російського торгового спору на комітеті з технічних бар'єрів може дати старт розгляду цього спору в органах СОТ.
Зараз основним завданням українських чиновників є підготовка юридичної бази - необхідно вже на стартовому етапі показати неправомірність дій РФ.
З одного боку домогтися цього зараз стало як ніколи просто. Росія вже отримала в СОТ репутацію "поганого хлопця" (до речі, ще недавно таку репутацію в СОТ мала Україна), демонстративно йдучи на порушення цілої низки принципів вільної торгівлі. Зараз СОТ розглядає скаргу ЄС та Японії проти РФ щодо введення антидемпінгового мита в розмірі 23-29% на імпортні автомобілі. Група з вирішення цього спору була створена ще в травні.
Проте вже незабаром ЄС може вимагати відкриття нової групи. На цей раз причина спору більш ніж на слуху - введені РФ контрсанкций, результатом яких стала заборона на імпорт продуктів харчування з ЄС, США і Норвегії. Подати відповідний запит до Єврокомісії обіцяють вже давно, а значить - початок такого розгляду не за горами.
До речі, така "оперативність" ЄС показує, який обсяг роботи необхіден, щоб подати скаргу до СОТ. Саме тому від України також не варто чекати швидких дій. Цілком ймовірно, що чітка юридична позиція Києва з'явиться лише наступного року.
Поки ж між членами СОТ йде своєрідна "дипломатична перестрілка". Одним з проявів останньої стали заяви американських політиків і підприємців з ініціативою позбавити РФ статусу члена торгової організації (це неможливо, виходячи з статуту СОТ, проте додатково впливає на імідж РФ).
Подібна погана репутація Росії однозначно на руку Україні. Ряд країн може стати на нашу сторону навіть не за найкращої позиції Києва.
Причина для побоювань також присутня. З усіх торговельних суперечок між країнами українська влада вирішила оскаржити останню, де наша позиція виглядає не до кінця ідеально.
Нагадаємо, своє рішення Россільгоспнагляд пояснював відсутністю відповіді Держветфітослужби України на свої запити щодо української продукції, яка експортується в РФ. У російському відомстві такі дані вимагали, щоб не допустити реекспорту овочів і фруктів з країн ЄС. Однак українська влада відмовилася надавати цю інформацію. І цей факт може послабити позицію Києва.
Втім, на думку радника ЮБ "Єгоров, Пугінський, Афанасьєв і партнери" Гліба Бялого, у вітчизняних торгових дипломатів є всі підстави спростувати цей аргумент РФ. "Безумовно, представники Росії будуть робити акцент, що їх заборона була вимушена і пов'язана з відмовою України надати їм всю необхідну інформацію про продукцію. Однак позиція України повинна бути однозначною - надається інформація, це і сертифікат походження продукції та фітосанітарні документи, що містять вичерпну інформацію, що підтверджує походження продукції",- пояснив юрист.
"Вимога надати додаткові дані може трактуватися як спроба отримати комерційну інформацію українських компаній, і це також повинно бути аргументом української делегації",-- додав Гліб Бялий.
Однак навіть успіх у цьому питанні не вирішує всіх проблем, що накопичилися у торгівлі України та РФ. Для досягнення успіху українській владі необхідно оскаржити весь комплекс російських порушень. Це дасть змогу довести регулярність введення РФ дискримінацій і позбавить російську делегацію наявних поки аргументів.
Яку стратегію прийме Мінекономрозвитку - поки невідомо. В офіційній заяві міністерства зазначається, що планується оскаржити лише останню російську заборону. Однак навіть у такому разі українські торгові дипломати можуть подати цей конфлікт як частину масштабної торговельної війни.
І головне - обговорення на комітеті СОТ зовсім не означає подальшого просування торгового спору. У березні нинішнього року на цьому ж комітеті СОТ з питань технічних бар'єрів розглядалося ще одне російське порушення - заборона на ввезення продукції Roshen. Однак ця скарга так і не отримала рішення у вигляді створення експертної групи в СОТ. Як буде цього разу?
