ru ua

Боргова яма. Хто з бізнесменів-банкірів найбільше винен Фонду гарантування вкладів

Боргова яма. Хто з бізнесменів-банкірів найбільше винен Фонду гарантування вкладів Через 10 років дефіцит коштів фонду складе понад 80 млрд грн (фото: fg.gov.ua)

Згідно з даними Фонду гарантування вкладів, за перші три квартали 2021 року сума погашення вимог кредиторів склала понад 3 млрд грн. Станом на 1 жовтня 2021 року фондом подано 69 позовних заяв по 44 банкам. Загальна кількість відповідачів, пов'язаних особами цих банків – 816 осіб. Загальна сума позовних вимог становить 97 млрд грн.

Крім того, фонд пред'явив 26 цивільних позовів у кримінальних провадженнях щодо 19 банків, розгляд яких триває. Загальна кількість цивільних відповідачів-58 осіб. Загальна сума пред'явлених вимог становить 15,9 млрд грн.

Але всі ці цифри не скасовують сумних прогнозів — вже через 10 років дефіцит коштів фонду складе понад 80 млрд грн. І що примітно, такому жалюгідному становищу фонд зобов'язаний декыльком бізнесменам-банкірам — Миколі Лагуну, Костянтину Жеваго, Григорію Гуртовому, Леоніду Климову. Їх же банки отримували найбільші обсяги рефінансування від НБУ.

"Банкопад" 2014-2017: чиї борги роздає фонд

На початку 2014 року в Україні було 180 банків. Згідно з офіційною статистикою НБУ, протягом трьох років було визнано неплатоспроможними 88 банків.

Чистка банківської системи була високо оцінена МВФ, проте дуже боляче вдарила по Фонду гарантування вкладів, який не встигав задовольняти постраждалих вкладників.

Нагадаємо, на задоволення вимог кредиторів неплатоспроможних банків по Фонду спрямовуються кошти, отримані в результаті управління та продажу майна (активів) цих банків. Враховуючи низьку якість активів, реальна вартість яких в рази нижче номінальної, численні вимоги кредиторів залишаються незадоволеними через недостатність майна таких банків.

Відповідно, у 2014-2017 роках фонд залучив 70 млрд грн від Національного банку та Міністерства фінансів України під ринкові 10-14% річних.

Сьогодні фонд вже повернув понад 43 млрд грн, повністю розрахувавшись з Нацбанком. Але борг ще досить великий — станом на 1 квітня 2021 року складається з заборгованості за векселями, виданими в обмін на держоблігації у 2015-16 роках у сумі 68,9 млрд грн.

Загальна заборгованість, яку фонд повинен сплатити в грудні 2031 року, становить 111,1 млрд грн, з яких 64,16 млрд грн — нараховані відсотки. За розрахунками робочої групи при Раді з фінансової стабільності, фонд не зможе накопичити кошти в таких обсягах. Дефіцит коштів фонду складе понад 80 млрд грн.

Левову частку зобов'язань фонд отримав "завдяки" десяти банкам, що лопнули - на них припадає 89,6 млрд грн боргів перед вкладниками. Наприклад, 15,8 млрд грн дісталося від "Дельта Банку", 10 млрд грн – "Фінанси і Кредит", 4,8 млрд грн "Платинум Банк", 4,2 млрд грн – "Імексбанк", 3,8 млрд грн – "Фінансова ініціатива", 3,7 млрд грн – "Надра", 2,9 млрд грн – "Форум", 2,7 млрд грн – "Хрещатик", 2,6 млрд грн – "Брокбізнесбанк".

Найяскравішим антигероєм тут виявився власник "Дельта Банку" Микола Лагун: майно екс-банкіра на 700 млн грн заарештовано за рішенням суду, кредитори ж втратили майже 36 млрд грн.

Рефінанс для олігархів

На початку 2014 року вкладники почали активно забирати гроші з українських банків, а позичальники – тягнути з обслуговуванням кредитів. Банки пішли в НБУ за рефінансуванням. Тільки "Дельта" з грудня 2013-го по квітень 2014-го отримала майже 8,7 млрд грн. Як повідомила згодом Генпрокуратура, "Дельта" конвертувала 4,1 млрд грн "рефінансу" і відправила $535 млн на закордонні рахунки 12 пов'язаних компаній.

У 2017 з 45,2 млрд грн заборгованості неплатоспроможних банків перед НБУ, 37,7 млрд грн припадало на 5 українських олігархів, про що повідомила Валерія Гонтарєва, звітуючи у Верховній раді про свою діяльність на посаді голови Нацбанку.

"Наша країна повинна знати своїх так званих "героїв" в обличчя, тому наведу вам список неплатоспроможних банків — найбільших боржників за кредитами рефінансування й імена їх екс-власників, тому що це дуже відомі в нашій країні олігархи і бізнесмени", — заявила тоді Гонтарева.

Так, серед "лідерів", за її словами, банк "Надра" Дмитра Фірташа, який винен Національному банку за кредитами 9,8 млрд грн, Микола Лагун, який винен за кредитами "Дельта Банку" 8 млрд грн, Костянтин Жеваго і його банк "Фінанси і кредит" винен НБУ 6,3 млрд грн, Леонід Клімов, який досі є народним депутатом і навіть входить до Комітету з питань фінансової політики і банківської діяльності винен 3,4 мільярда гривень за кредитами "Імекс-банку". Всі інші банки винні 7,5 млрд грн.

"Банкрутство банку не означає, що тепер ці горе-власники повністю вільні від боргів свої банків. Державні гроші потрібно повертати — і крапка", — додавала Гонтарева.

Тоді ж вона повідомила, що Національний банк направив до правоохоронних органів 12 заяв про вчинення злочину акціонерами цих банків. Також ініційовано 44 судових справи щодо стягнення заборгованості цих банків перед НБУ за майновими та фінансовими поручителями.

А судді хто?

Однак через майже 5 років ніхто з названих боржників не опинився на лаві підсудних. Хтось в кращому випадку, ховається від правоохоронних органів за кордоном, а хтось продовжує активно працювати в Україні й навіть виступати на форумах про успішний бізнес. Як, наприклад, бізнесмен Василь Хмельницький, який купив за 1,43 млрд гривень на аукціоні Фонду держмайна завод "Більшовик". Як повідомляє видання "Дзеркало тижня", кошти на покупку 35 га землі під підприємством могли бути отримані в результаті "вимивання" грошей зі збанкрутілого банку "Хрещатик".

"Весь 2015 рік і аж до 1 квітня 2016 року вони отримували кредити на свої компанії, а також продавали банку "сміттєві" облігації. За офіційною оцінкою, з банку виведені близько 7 мільярдів гривень. Перекладаю: Хмельницький і Іванов вкрали з банку "Хрещатик" мільярди гривень перед тим, як його покласти", – цитує видання економічного журналіста Сергія Лямця.

За його словами, кошти зі збанкрутілого банку були виведені для реалізації будівельних проектів.

При цьому борги Фонду гарантування вкладів перед вкладниками майже у два рази перевищують суму угоди по заводу "Більшовик" і складають 2,7 млрд грн. Їх заплатять українські платники податків. Як і заплатять 15,8 млрд грн боргів Миколи Лагуна, який на афілійовані компанії вивів з власного банку понад 4 млрд грн.

Поки в судах розглядаються десятки позовів Фонду гарантування вкладів на майже 100 млрд грн головні винуватці подій продовжують вести бізнес в Україні й потрапляти на сторінки журналів як успішні бізнесмени.