Як довго буде тривати війна на ринку мінеральних добрив в Україні

Як довго буде тривати війна на ринку мінеральних добрив в Україні
Ілюстративне фото (з відкритих джерел)

На своєму засіданні Антимонопольний комітет України (АМКУ) розглядав питання про примусовий поділ активів азотної хімії Group DF Дмитра Фірташа. Вислухавши позицію хіміків, на чому особливо наполягали напередодні представники групи компаній Дмитра Фірташа, АМКУ переніс рішення по даній справі на наступний четвер, 8 серпня.

Напередодні засідання екс-уповноважена державна АМКУ Агія Загребельская, яка оскаржує указ президента про своє звільнення з комітету, заявила, що АМКУ може прийняти рішення про примусовий розподіл хімічних активів Групи Фірташа.

У самій Групі заявили, що висновки розслідування АМКУ базуються на помилкових даних і застерегли Антимонопольний комітет від презентації попередніх висновків під виглядом остаточних.

Цікаво, що АМКУ активізував свою роботу по азотних підприємствах Дмитра Фірташа буквально відразу після того, як Кабінет міністрів України з 1 липня закрив український ринок мінеральних добрив для російської продукції, і підприємства українського хімпрому, включаючи заводи групи OstChem Фірташа, почали повертатися до нормального режиму роботи.

Як довго буде тривати війна на ринку мінеральних добрив в Україні

У зв'язку з цим останні події в АМКУ складно розглядати поза контекстом того, що відбувається сьогодні в українській хімічній галузі, яка в останні роки буквально виживає в нерівній боротьбі з російськими підприємствами-конкурентами. У зв'язку з цим будь-які рішення АМКУ щодо найбільшого виробника азотних добрив в країні здатні значно вплинути на розстановку сил у цій боротьбі.

Чи є АМКУ ще одним театром воєнних дій між російськими та українськими компаніями – питання поки що відкрите, проте можна говорити з повною впевненістю, що АМКУ зі своїм розслідуванням вже міг стати чинником цієї війни, бажаючи того чи ні.

Битва на мільярд: росіяни не здаються

Кінець монополії.ru

Обсяг українського ринку мінеральних добрив – приблизно 1 мільярд доларів у рік. Майже половину з цієї суми вивозили з України компанії з РФ, безперешкодно продаючи в Україні свою продукцію навіть під час війни. При цьому, починаючи з 2014 року частка імпорту на ринку азотних добрив в Україні стабільно зростала і до 2017 року досягла 50%. Чи треба говорити, що майже весь обсяг імпорту забезпечували в основному російські підприємства?

Російські хіміки швидко зрозуміли, що можуть діяти в Україні агресивно, в тому числі і через аграрні лобістські структури, обіцяючи щедро українським сільгоспвиробникам низькі ціни.

При цьому і українська влада, і аграрні лобісти, які захищали російський бізне, ігнорували очевидну загрозу: весь український АПК в результаті міг опинитися в повній залежності від російських корпорацій, діяльність яких підтримується і координується російською владою.

Закономірним підсумком нерішучої державної політики щодо російських добрив стало те, що підприємства країни-агресора буквально за кілька років здійснили бліцкриг на українському ринку добрив, в той час як українські підприємства зупинялися, бюджет втрачав податки, а тисячі українців, які працювали на цих заводах – заробітні плати

Станом на 2019 рік цінова різниця між добривами російського і українського виробництва стала не настільки велика, проте кон'юнктура на газовому ринку в період з 2014 по 2017 роки дійсно не дозволяла вітчизняному хімпрому пропонувати настільки ж дешеву ціну на свої добрива – і цим сповна скористалися росіяни. А українські чиновники замість того, щоб захистити інтереси як вітчизняних хіміків, так і аграріїв, не придумали нічого кращого, ніж просто махнути рукою на проблему, відкривши шлюзи для російського імпорту.

У підсумку, за словами заступника директора ДП "Укрпромзовнішекспертиза" з питань розвитку Сергія Поважнюка, зупинка українських хімічних підприємств в 2017 році на тлі російського демпінгу призвела до того, що ціни на російські добрива миттєво зросли до рівня імпортного паритету з іншими країнами.

"Політика росіян – вибити з ринку конкурентів і потім скористатися ринковою недостатністю, щоб отримати дивіденди", – говорить Поважнюк.

Необхідно відзначити, що Росія кілька років тому розробила і прийняла програму розвитку своєї нафтохімічної промисловості, в якій робиться акцент на продаж за кордон перероблених нафти і газу.

"Вони (росіяни – ред.) не використовують тепер "нафтова та газова зброя", як це називали раніше. Тепер в ролі такої "зброї" виступають, зокрема, мінеральні добрива та інші продукти переробки. Тим самим вони нарощують свій вплив і вагу, залишаючи додану вартість у своїх кишенях. І слід зазначити, що у них в планах – подвоїти виробництво мінеральних добрив. При цьому вони розглядають український ринок як найбільш перспективний для своєї промисловості. І дуже не хотілося б, щоб повторилася ситуація з газом: коли 7-8 років тому ми купували "дешевий російський газ" зі стодоларовою знижкою", який при цьому був, чомусь, на 100 доларів дорожчий, ніж у Європі. Росія дуже добре вміє використовувати такі інструменти, і немає ніяких сумнівів, що, якщо ми надамо їй таку можливість, вона скористається нею на сто відсотків", – відзначає заступник директора ДП "Укрпромзовнішекспертиза".

Чому подібні погрози не усвідомлювала українська влада – питання, відкрите досі. Можливо, члени Кабміну, і в першу чергу – чиновники МЕРТ, просто побоялися бути звинуваченими у можливому зриві посівних кампаній, помилково вважаючи, що створення комфортних умов для експансії російських корпорацій в Україні – найкраще рішення проблеми. Однак не можна виключати і версію, що цей самий комфорт для російських виробників створювався навмисно.

На ринку ні для кого не є секретом, що хімічні гіганти з РФ витрачають колосальні кошти на лобізм і просування своїх інтересів у країнах, ринки яких представляють для них особливий інтерес. Україна – в числі таких.

Лише починаючи з 2017 року українська держава, після цілої низки антидемпінгових розслідувань, скандалів з поставками російських добрив в ОРДЛО і фактичної зупинки всіх вітчизняних хімічних підприємств, почала вживати заходів щодо стримування російської експансії на український ринок.

15 травня 2019 року Кабінет міністрів ввів санкції відносно товарів з Російської Федерації, в перелік яких потрапила і продукція російських хіміків – мінеральні (калійні, фосфорні, азотні) і комплексні добрива (з вмістом двох чи трьох поживних елементів). І що найпарадоксальніше – дякувати за це російські хіміки повинні в першу чергу свому ж уряду. Адже рішення українського уряду стало симетричною відповіддю на розширення списку санкцій РФ проти українських товарів і підприємств у квітні 2019 року.

Чи буде дефіцит?

Рішення Кабміну про заборону ввезення продукції російського хімпрому дійсно дещо пожвавило хімічну галузь України. Про повноцінне відродження і повернення колишніх позицій говорити поки рано, проте заводи дійсно почали працювати – в одній тільки Дніпропетровської області в результаті введених санкцій з глибокої коми поступово виходять два великих підприємства – Дніпроазот, який входить в сферу інтересів Ігоря Коломойського, і Дніпровський завод мінеральних добрив (ДЗМУ), контроль над яким ЗМІ приписують бізнесменові Сергію Лісковському

Саме ДЗМУ і державний "Сумихімпром" займається виробництвом комплексних добрив, ввезення яких в Україну з РФ також виявився під забороною Кабміну. Сьогодні лобісти російських компаній "кошмарять" ринок інформацією, що в серпні-вересні Україна зіткнеться з нестачею цього типу добрив. Нібито вже згадані "Сумихімпром" і ДЗМУ не впораються з виробництвом необхідного для українських аграріїв обсягу продукції.

Як довго буде тривати війна на ринку мінеральних добрив в Україні

Але лобісти російських компаній забувають при цьому сказати, що у продажу до цих пір є російські добрива. Не "з-під поли", а ті, що були ввезені до вступу в дію заборони. Чи то передчуваючи можливу заборону, чи то маючи інсайдерську інформацію, росіяни встановили рекорд за кількістю ввезених добрив у першому кварталі нинішнього року.

Ці колосальні запаси російських добрив – з близько 500 тисяч тонн одних тільки ввезених комплексних добрив при річному споживанні близько 1,2 мільйона тонн – плюс знову запущене виробництво на двох українських підприємствах, а також імпорт з Білорусі та країн ЄС дозволять Україні пройти найближчу посівну більш ніж спокійно.

А в найближчій перспективі Україна здатна виробляти 700-800 тисяч тонн комплексних добрив на рік, якщо заводи будуть стабільно працювати. На те, щоб покрити дефіцит в ході найближчої посівної, знайдеться чимало претендентів з країн ЄС, Північної Африки, Скандинавії та Білорусі.

Тому, як відзначають експерти, незважаючи на заборону ввезення добрив російського походження, ніяких підстав очікувати дефіциту добрив у другому півріччі немає.

В Аграрному фонді заявляють про готовність забезпечувати аграріїв добривами і підтримувати стабільність аграрного ринку. Микола Зубарєв, виконавчий директор Аграрного фонду, підкреслює, що фонд купує добрива виключно вітчизняного виробництва. Продаж їх аграріям здійснюється, в тому числі, і під майбутній урожай, за системою форвардних контрактів. Це серйозна допомога сільгоспвиробникам, оскільки, на відміну від ситуації з банками, вони фактично отримують кредит без наявності твердої застави.

"Дефіциту добрив на ринку немає", – стверджує президент Союзу хіміків України Олексій Голубов. За його словами, ажіотаж навколо цього питання на 100% штучний.

"З боку хіміків можу запевнити, що ті зобов'язання, які ми взяли перед міністерствами АПК і промисловості, ми виконаємо. Тому аграрії можуть спокійно себе почувати і закуповувати добрива в необхідній кількості", – підкреслив він.

Коли скасують ембарго?

Хімічна промисловість – тема ширша, ніж прагматичні інтереси низки великих бізнесменів, які володіють хімічними підприємствами. Сектор виробництва добрив забезпечує функціонування 102 тисяч робочих місць, в тому числі – 81 тисячу в суміжних галузях.

Саме тому питання скасування або пролонгації санкцій є важливим питанням не тільки для українських олігархів, як це часто підносять лобісти росіян, але й для величезної кількості працівників галузі.

Як довго буде тривати війна на ринку мінеральних добрив в Україні

Чи будуть скасовані заборонні заходи на ввезення російських добрив в середньостроковій перспективі – напевно сказати не можна. Але з великою часткою впевненості можна стверджувати, що це як мінімум не відбудеться найближчим часом.

Дивно було б думати, що одним з перших кроків нового Кабміну стане удар по українській промисловості і відверте підігрування російському бізнесу. В той час, як Росія не робить жодних зусиль, щоб знизити градус напруги, незрозуміло, звідки взагалі може взятися політична воля підносити росіянам настільки щедрі дари. Односторонні поступки, як свідчить досвід, Москва не цінує, вважаючи їх ознакою слабкості.

Важко повірити, що подібні рішення можуть виникнути внаслідок будь-яких корупційних дій. Будь-яке рішення нового Кабінету міністрів України у буквальному сенсі буде перебувати під мікроскопом, і здійснювати таке самогубство на очах у всієї країни хтось із майбутніх топ-чиновників Кабміну реально навряд чи захоче.

Будь-яке послаблення для російського імпорту призведе до зупинки більшості українських підприємств хімічної промисловості, які тільки почали відходити від шоку попередніх років. Все це навряд чи стане доброю основою для історії про "100 перших днів нового уряду України".

Інтереси українських аграріїв, якими було прийнято виправдовувати засилля російських добрив на вітчизняному ринку, від відсутності російської продукції не постраждають, хоча, безумовно, будуть спроби довести зворотне.

До речі, лобістам скасування санкцій слід також пам'ятати, що в 2017 році рішенням РНБО також було накладено заборону на поставки основних видів добрив з Росії в Україну, і вона діє досі.

Життя після санкцій

Цікаво, що загороджувальні заходи Кабінету міністрів України, включаючи санкції, повністю не зупинили потрапляння російських добрив на український ринок. Про нові схеми обходу російськими виробниками торговельних обмежень України в кінці липня заявили в Союзі хіміків України.

Здавалося б, як таке можливо, якщо Кабмін ввів повну заборону?

Виявилося, що незважаючи на ембарго і всі вжиті урядом і РНБО в попередні роки заходи, в Україну продовжують завозити російські добрива, але не безпосередньо, а через треті країни, які завжди самі вважалися імпортерами – Литву, Грузію, Польщу, Болгарію, Румунію та Туреччину.

Учасники ринку пропонують провести розслідування МЕРТ, і за його підсумком ввести квоти на ввезення мінеральних добрив з кожної країни.

Дійсно, складно пояснити, чому в Україну ввозяться добрива з Грузії обсягом мінімум в два рази перевищує виробничі потужності країни. До речі, єдине в Грузії підприємство "Руставі Азот" теж знаходиться під контролем великої російської ФПГ – АФК "Система". Або чому в сусідній Румунії, яка сама ще недавно залежала від імпорту мінеральних добрив, раптом з'явилися надлишки для експорту в Україну. Такі ж питання є і по імпорту з Литви, Туреччини та деяких інших країн, що в останні роки різко збільшили обсяги поставок в Україну.

У реальності ж виходить, що санкції по російських добривах запрацюють на повну потужність тільки тоді, коли по кожній із країн буде проведено детальний аналіз, і буде введена обґрунтована висновками розслідування МЕРТ квота. Поки залишаються дірки, через які російська продукція йде на наш ринок, українські заводи залишаються у зоні ризику повної зупинки, і невелика відлига в галузі може закінчитися в будь-який момент.

Мабуть, війна на ринку мінеральних добрив в Україні триватиме рівно до тих пір, поки держава не візьме на себе ініціативу сформулювати комплексну стратегію розвитку АПК з чітко визначеною в ній роллю хімічного сектору.

Врахувати інтереси двох великих галузей – як хіміків, так і аграріїв – і, таким чином, встановити чіткі правила гри на ринку, цілком можливо.

Мабуть, подібне рішення вже навіть перезріло. Як і чітка відповідь держави на питання: чи потрібні на українському ринку російські добрива, купуючи які ми фактично фінансуємо країну-агресора.

On Top
Продовжуючи переглядати www.rbc.ua, ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом, і погоджуєтеся з Політикою конфіденційності
Пропустити Погоджуюся