Борги і реформи: Шість питань порядку року для ЄС
З початку нового року прем'єр-міністр Італії Маріо Монті, Президент Франції Ніколя Саркозі і канцлер Німеччини Ангела Меркель почали проводити човникову дипломатію для якнайшвидшого подолання європейської боргової кризи. 2012 р. має для єврозони ключове значення, оскільки за цей період вона повинна вирішити щонайменше шість питань. Підсумки протистояння між урядами і ринками країн єврозони вплинуть не тільки на майбутнє євро, але і на процес євроінтеграції, пише китайське інформаційне агентство "Синьхуа".
Першою проблемою, яку слід вирішити, є зміна структури Європейського союзу. На саміті ЄС, що відбувся в кінці минулого року, була досягнута домовленість щодо необхідності розробити фінансовий договір, спрямований на посилення фінансової дисципліни. В ході запланованої на кінець січня зустрічі представників ЄС належить деталізувати цей документ.
Передбачається, що договір буде підписаний не пізніше квітня, проте спочатку його повинні ухвалити парламенти всіх країн Євросоюзу, за винятком Великобританії, яка виступає категорично проти цього документа. В даний час світову громадськість цікавить, чи викличе процес ратифікації нового фінансового договору політичну кризу в якійсь європейській державі, що в свою чергу завадить його прийняттю ЄС. Внесення змін в структуру Євросоюзу може негативно позначитися і на згуртованості його членів. Так, днями під час візиту Саркозі до Німеччини між сторонами виникли розбіжності з питання про стягування податку на фінансові операції. Якщо Париж і Берлін не можуть домовитися навіть між собою, то їм навряд чи вдасться переконати Лондон в необхідності цього заходу.
Другою проблемою є повернення боргів. За даними ЗМІ, в 2012 р. країнам єврозони слід погасити заборгованість по єврооблігаціях на суму 725 млрд євро, причому 280 млрд з них належить повернути вже в першому кварталі. Через розмір боргу Центробанкам деяких країн, можливо, доведеться попросити про допомогу Європейський центральний банк. Втрата інвесторами впевненості і скорочення банками обсягу кредитування негативно позначиться на реальному секторі економіки, про що свідчить фінансова криза, що виникла в 2008 р. Згідно з опублікованими даними Dealogic, європейські банки продали в 2011 р. облігацій проблемних країн лише на 413 млрд дол., що відповідає лише двом третім від загальної суми.
Третьою проблемою є грецьке питання. У разі розпаду єврозони першою її, скоріш за все, залишить Греція. За прогнозами Міжнародного валютного фонду, в 2011 р. валовий внутрішній продукт (ВВП) Греції знизився на 5,5%, а питома вага дефіциту у ВВП зросла до 10%.
Офіційний представник грецького уряду заявив на початку року, що наступні 3 місяці стануть "критичним періодом" для Греції. Він закликав ЄС в найкоротші терміни досягти з Грецією єдності думок щодо другого траншу допомоги в розмірі 130 млрд євро, в іншому випадку країна покине єврозону. Це говорить про те, що Греція розглядає можливість виходу з єврозони за власною ініціативою.
Четвертою проблемою є борги Італії. За статистичними даними, з січня по квітень поточного року Італії необхідно повернути кредиторам 160 млрд євро, а за весь рік - 300 млрд євро. Поки невідомо, чи зможе новий уряд країни виробити ефективні заходи для подолання цих труднощів і відродження економіки.
П'ята проблема - протистояння політики і ринку. У поточному році різні міжнародні рейтингові структури, найімовірніше, будуть давати неоптимистическую оцінку суверенного рейтингу країн єврозони, на що активно відреагує ринок. Частина хеджевих фондів вже готова запропонувати свої послуги. Так, черговим ударом по єврозоні може стати зниження найвищого кредитного рейтингу Франції.
Шостою проблемою є відновлення конкурентоспроможності. Розвиток економіки, підвищення її життєздатності та конкурентоспроможності, а також створення нових робочих місць - ключ до виходу з європейської кризи. Меркель і Саркозі недавно на зустрічі відзначили необхідність підвищити конкурентоспроможність ЄС з метою подолання боргової кризи, підкресливши при цьому важливість сприяння економічному зростанню та боротьби з безробіттям.
Розмови про "колапс євро" передчасні, тому що, навіть якщо окремі країни вийдуть з єврозони, в ній залишаться основні члени - Німеччина і Франція. Німеччина є "стабілізатором" економіки єврозони. Останнім часом ряд важливих інститутів економічних досліджень говорить про те, що в 2012 р. економіка країни буде рости, а в 2013 р. економічна ситуація може стати ще більш сприятливою.
Як би то не було, проблема європейської боргової кризи не може бути комплексно вирішена за короткий час. Навіть Меркель визнала, що для ліквідації наслідків цієї кризи ЄС буде потрібно 10 років.
