Добровільно-примусові веселощі: особливості культурного життя Донецька
Тренди культурного життя Донецька - нові військово-патріотичні свята і старі імена
Не треба думати, що в останні півтора роки культурне життя в Донецьку завмерло. Насправді в шахтарській столиці відкриті театри і кінотеатри (не всі), планетарій справно показує зоряне небо, а філармонія запрошує послухати джаз. Навіть міських святкових заходів стало набагато більше. Щоправда, участь у них - добровільно-примусова. Навряд чи хтось з власної волі піде на центральну площу міста відзначати "день георгіївської стрічки", "день прапора" або "день інваліда", не кажучи вже про 7 листопада, яке збирає на ходу залишки комуністів у містах.
Дивним чином новопризначені свята самопроголошеної "Донецької народної республіки" збігаються з днями, коли в будинках донеччан начисто зникає опалення.
"Мабуть, для того щоб менше чіпали холодні радіатори і скаржилися, придумали вуличні заходи типу "день георгіївської стрічки". Нічого не маю проти справжньої Георгіївської стрічки, а не цієї підробки, з абсолютно іншими кольорами, яку через непорозуміння називають "георгиевкой", - розповіла мешканка Донецька Марія Крилатова. - Жителів у наказовому порядку змусили вийти з холодних квартир на вуличний холод і зображати масовку на мітингах. Це звичайна практика. Хтось, звичайно, ходить за велінням душі, але низка припаркованих біля місць мітингів автобусів, натякає на те, що народ "добровільно" приїхав з інших міст".
Нові "свята" Донецька стали дратувати вже навіть адептів сепаратизму, які почали підраховувати, скільки обходяться "дні республіки" і "свята Новоросії", і скільки тарілок супу можна було б роздати на ці гроші в соціальних їдалень.
З чотирьох кінотеатрів Донецька один - Театр кіно ім. Шевченка - закритий вже давно. "Кінопалац "Зірочка" і мультиплекс в ТЦ "Золоте кільце" відкрили зали і з запізненням приблизно на півроку крутять новинки. Наприклад, у "Зірочці" днями розпочався прокат мультфільму "Міньйон" і бойовика "Місія нездійсненна: Плем'я ізгоїв". У мультиплексі крутять "Перевізника: Спадщина" і "Дівчину без комплексів". Ціна квитків на сеанси - від 80 до 160 рублів.
Ще один кінотеатр "Кінокульт", який раніше радував глядачів більшою частиною арт-хаусними стрічками, зараз перепрофільований під рідкісний показ пропагандистських фільмів імені "ДНР" або радянських кінострічок. Так, днями там відбувся безкоштовний показ фільмів Ельдара Рязанова в пам'ять про нещодавно померлого російському режисера, а на вихідних пройде кінопоказ робіт членів "Союзу Кінематографістів ДНР".
Театри ставлять програмні та прем'єрні вистави силами залишилися в Донецьку артистів. Багато з них виїхали ще в минулому році і були буквально розхоплені провідними театрами інших міст. Донецькі трупи оперного і драмтеатров тримають марку, в голодні непритомності на сцені не валяться і виступають не в лахмітті, а в пристойних театральних костюмах.
У листопаді в театрі опери і балету "Донбас Опера" навіть пройшов фестиваль "Зірки світового балету". Чекали Волочкову, яка обіцяла коли-небудь приїхати до Донецька - не дочекалися. Замість неї глядачі побачили в афіші знайоме прізвище - Андрій Писарєв, син художнього керівника театру, всесвітньо відомого танцюриста Вадима Писарєва. Всі були чимало здивовані: Писарев-старший у вересні покинув театр, а в жовтні його вже бачили біля службового входу "Донбас Опера" і, за чутками, навіть у адміністратора "глави ДНР" Олександра Захарченко.
Драматичний театр Донецька з'їздив вперше за 40 років на гастролі до Москви і продовжує роботу без ексцесів. Бібліотеки дитячі та головна, імені Крупської, - пустують, але працюють, віддаючи свої приміщення для проведення зустрічей і конференцій.
Зорові зали в театрах зазвичай повні. Як і буфети. До Нового року очікуються дитячі ранки та вистави. Порадувати новорічною програмою обіцяє і цирк "Космос". До цього в цирку виступали зі своїми програмами аматорські колективи, а обіцяні керівництвом закладу гастролі московського "Цирку імені Нікуліна на Кольоровому бульварі" восени так і не відбулися - не приїхав цирк, та й не збирався, що з'ясовується, якщо заглянути в його гастрольний графік.
Концертне життя в Донецьку, скажімо так, проходить в кулуарах. Кулуари віддають нафталіном - свіже російського співака Йосипа Кобзона, співаючого на "високих" заходах пісні з репертуару 40-70-х років, можна вважати хіба що екс-міністра культури ДНР Олександра Парецкого, який з колишнього ведучого весіль остаточно перекваліфікувався у співака.
В теплу пору року донеччан радували (хоча щодо радості - сумнівно) виступи співаків, немов появи з рубрики "Забуті імена". Юлія Чичеріна, один з солістів групи "Агата Крісті", залітний молодець з групи "7Б", колишній вокаліст "Лісоповалу"... За півтора року в Донецьк не приїхав ніхто, чиї імена викликають інтерес хоча б у 30-річних. Дивно думати, що тим, чия юність припала на буремні 90-ті, насправді цікавий концерт Кобзона!
Не їдуть ні вітчизняні, ні зарубіжні виконавці. Хіба що трохи призабуті "Limp Bizkit" заявили, що не проти проїхатися в турне по самопроголошеним республікам. Втім, менеджер групи поспішив спростувати слова соліста Фреда Дерста, мовляв, може бути, коли-небудь і приїдуть, але не в цьому році і в наступному.
На "чичеріних", поки було тепло, народ, втім, ходив. Натовпами. Чому ж не сходити, якщо там же, на площі Леніна, де виступала російська співачка, була організована продуктовий ярмарок? У чергах підспівували "тулула", завантажуючи в сумки куплену картоплю, цибулю і буряк, і вирушаючи додому. У вечірніх новинах покупців називали публікою і захоплено ахали - подивіться, скільки народу прийшло! Про те, що народ, отоварили ярмарковими продуктами з машин і лотків, миттєво зникав, звичайно ж, не було сказано ні слова.
В Донецьк не їдуть сучасні виконавці і групи, концертні майданчики пустують, Палац молоді "Юність", сцена якого брала метрів світової естради, постраждав від обстрілу влітку минулого року, і досі там навіть не починалися відновлювальні роботи. Немає карнавалів, флеш-мобів, вуличних змагань, виступів артистів і спортсменів.
"У нас немає ні концертів, ні футболу. Замість цього - скучнейшие мітинги-урочистості з приводу і без. Відчуття таке, що Донецьк перетворився в місто сліпих і глухих людей похилого віку, яким нічого не потрібно і не цікаво. І це наше місто, куди їхали з усього світу, де співали зарубіжні "зірки" 80-х, прогресивні рок-групи, а вже скільки поп-виконавців тут було - не злічити. Я вже мовчу про гастролі гумористів і КВН-щиків, виконавців та музичних колективів. Ніхто сюди до нас ще довго не приїде, дуже шкода", - резюмував донеччанин Євген Лемешко.
