Дмитро Заруба: “Культура гостинності у нас тільки зароджується”
РБК-Україна: Невисокі показники України в рейтингу конкурентоспроможності країн у сфері туризму і подорожей Всесвітнього економічного форуму (85-е місце з 139 країн) - це відображення суворої реальності чи недоліки даних, які творці рейтингу поклали в його основу?
Дмитро Заруба: Дані рейтингу - зведені по різних секторах економіки, в т.ч. - з охорони здоров'я і освіти. Немає такого, щоб всі показники стосувалися виключно туристичної інфраструктури. Відповідно, низькі показники в окремих питаннях потягнули вниз туристичну привабливість.
Крім того, деякі показники мені не здаються об'єктивними. Наприклад, за рівнем доброзичливості населення (відношення місцевого населення до іноземців) України стоїть на 119 місці з 127 країн, що, на мій погляд, не зовсім так. Я не думаю, що українці менш доброзичливі, ніж народи інших країн. Швидше за все, це робилося на підставі думки експертів - коли іноземець звертається до людей на вулиці і, не отримуючи відповіді від незнання мови, відбувається така оцінка. Це не є показником недоброзичливості, неготовності прийти на допомогу.
У певному сенсі, такі оцінки Україну мені не здаються об'єктивними. Так, дійсно в Україні є безліч проблем і питання, які потрібно вирішувати. Але таке є у багатьох країн.
РБК-Україна: Як Ви оцінюєте нинішній, умовно кажучи, посткризовий стан туристичного ринку? Чи розвивається останнім часом внутрішній туризм?
Дмитро Заруба: Туристичний ринок по відношенню до часу початку кризи повільно, але зростає. Поліпшилася купівельна спроможність населення, люди стали більше витрачати на свій відпочинок.
Очевидно, що під час кризи витрати більшості українців на відпочинок і розваги були зменшені, в силу чого знизилося завантаження готелів. Безліч компаній скасували свої корпоративні заходи. Але поступово все повертається, але ситуація набагато краще, ніж, наприклад, в минулому році.
Це вплинуло на те, що люди стали менше протягом 2009-2010 рр. їздити за кордон і збільшилася популярність внутрішнього туризму, в т.ч. - зелений туризм та туризм вихідного дня. З іншого боку, це обмежується рівнем розвиненості інфраструктури для внутрішнього туризму.
РБК-Україна: Чи можете Ви назвати показові приклади розвитку внутрішнього туризму?
Дмитро Заруба: Класичним прикладом розвитку внутрішнього туризму я б назвав Кам'янець-Подільський. Це яскравий приклад того, як можна розвивати своє культурно-історичну спадщину. Є й інші приклади, коли створюються туристично привабливі об'єкти. Наприклад, парк «Київська Русь», де створена атмосфера того часу.
РБК-Україна: Як позначиться на туристичній галузі ліквідація Держслужби туризму і курортів та створення Держагентства? Чи не є це просто зміною вивіски без впливу на ефективність роботи?
Дмитро Заруба: Однією з завданням нового Агентства є створення програми розвитку туризму, оскільки у попередньої термін дії закінчився ще в минулому році. Поки вона знаходиться в стадії розробки. Хоча з такими речами не можна затягувати, так як це відбивається на ролі держави у сфері туризму.
В цілому, ж створення нового Агентства - це не просто зміна вивіски. Нове Агентство має статус центрального органу влади, і це вище, ніж статус Держслужби туризму і курортів.
З іншого боку, мене турбує проект держбюджету на 2012 р., де на розвиток туризму заплановано всього 2,5 млн грн (не включаючи коштів на утримання цього держоргану). Це вкрай незначна сума з точки зору галузі. Я сподівався, що у рік проведення Євро-2012 Кабмін надасть більше бюджетне фінансування даної галузі.
З іншого боку, важливо, щоб у моделі прийняття рішень по туристичній галузі брали участь і приватні оператори цього ринку на основі приватно-державного партнерства, де всі рішення виробляються спільно. Наприклад, якщо готель не дає грошей на просування регіону або країни, то не буде і туристів. При цьому більшість приватників в Україну очікують, що все за них зробить держава. При цьому в українській практиці такого ефективно існуючого механізму немає.
РБК-Україна: Чи можна зробити Крим цілорічним курортом?
Дмитро Заруба: Крим можна зробити цілорічним курортом тільки в тому випадку, якщо це буде лікувальний туризм. Я не бачу потенціалу для розвитку зимового гірськолижного відпочинку в Криму. Там не той рельєф і клімат, який би дозволив підтримувати необхідний для гірськолижного курорту температурний режим. Весь останній час Крим орієнтувався на пляжний туризм, але кліматичні умови дозволяють використовувати даний фактор не більше трьох місяців на рік. З іншого боку, розвиток лікувального туризму дозволить збільшити річну завантаження готелів і санаторіїв.
Тут також можна розраховувати на розвиток північно-західного Криму в частині розвитку готельних комплексів, де, після внесення відповідних змін до законодавства, можна розвивати ігровий туризм.
РБК-Україна: Які перспективи Україні прийняти зимову Олімпіаду в 2022 р.?
Дмитро Заруба: Тут головними є інфраструктурні процеси. А також те, наскільки вчасно подачі заявки України буде готова показати і переконати Міжнародний олімпійський комітет (МОК), що все буде на тому рівні, який необхідний для проведення олімпіади. Мало хто очікував, що Україна спільно з Польщею переможе в тендері на проведення Євро-2012. Тому будемо сподіватися, що можливість проведення Олімпіади у Україні також з'явиться.
РБК-Україна: Збільшення кількості туристів під час проведення Євро-2012 гарантовано апріорі. Чи підвищиться кількість туристів після закінчення футбольного перформансу?
Дмитро Заруба: Проведення подібних Євро-2012 заходів приносить ефект збільшення кількості туристів. При цьому важливо, як Україні прийме самих туристів, як все буде підготовлено, щоб рівень його прийняття був адекватним. Від цього залежить, які відгуки будуть про Україну, і чи захоче турист ще раз приїхати в нашу країну.
Величезне значення буде грати людський фактор. Крім стадіонів, доріг, аеропортів, покажчиків, багато чого буде залежати від самих українців, як вони будуть ставитися до самих туристам.
РБК-Україна: Якого ефекту Ви очікуєте від впровадження обов'язкової сертифікації за міжнародними стандартами? Що буде з тими, хто привласнив собі категорію, яка не відповідає рівню сервісу?
Дмитро Заруба: Складність готельного бізнесу полягає в тому, що все пов'язано з людським фактором. Оснастити або переоснастити готель простіше, ніж підготувати якісний персонал. На жаль, у нас сфера готельних послуг була в такому стані, що не «завжди клієнт правий», а як у радянських готелях була табличка «місць немає». Тобто ставлення таке, що постоялець повинен бути радий тому, що знайшов койкомісце.
Небагато власники зацікавлені в навчанні персоналу. Це пов'язано з тим, що в цій сфері велика плинність кадрів (вони можуть навчити, а персонал піде до конкурента). Іноді немає розуміння, що потрібно навчити персонал, а не дати йому вчитися на клієнтах. Це культура гостинності, у нас її не було - і тільки зараз почала потроху зароджуватися. У нас можуть поставити дорогі меблі і сантехніку, але при цьому забувають про сервіс.
РБК-Україна: В чому причина того, що багато чого необхідного для розвитку готельної галузі ввели тоді, коли часу на впровадження майже не залишилося?
Дмитро Заруба: У нас дуже часто змінюється керівництво країни, від цього змінюється і концепція управління галуззю. Хоча це і неправильно.
Якщо брати, наприклад, будь-яку країну Європи, то там, якщо прийняли стратегію розвитку галузі, яка б влада не приходила, вони чітко дотримуються однієї лінії. По-перше, всі спочатку виробляється професійно, і немає потреби щороку що-небудь міняти. Нам потрібно переймати кращий європейський досвід.
Більше того, нам багато чого можна переймати у росіян, тому що багато в чому наші процеси на 4-5 років відстають від їхнього досвіду. Вони ж багато західних бізнес-процеси вже адаптували на свій грунт, ну а їх грунт в дечому ідентична нашому. На рівні менталітету і правил ведення бізнесу наше середовище все-таки серйозно відрізняється від європейських підходів. І все одно потрібно їх адаптувати.
У будь-якому випадку готелі будуть прагнути до підвищення якості надаваних послуг. З'явиться певна конкуренція на ринку. Якщо готель привласнювала сама собі 3-4 зірки, а реально опинилася на рівні двох, на ринку відбудеться якгсь коригування цінової ситуації. Це не станеться відразу, і швидше за все, буде непростим процесом. Це дасть можливість ринку просуватися вперед.
РБК-Україна: Загальновідомий факт, що ціни, наприклад, у київських готелях у порівнянні з тими ж європейськими є досить високими. Що може вплинути на зниження цін на цьому ринку?
Дмитро Заруба: Збити ціни на готельні послуги може тільки збільшення кількості готелів та посилення конкуренції. При цьому потрібно розуміти, що міжнародні оператори не стоять готелі, вони лише продають торговельну марку (ТМ) і техпроцеси місцевим або іноземним девелоперам. Міжнародний оператор приймає лише рішення про те, чи варто йому продавати свою ТМ у цьому місті.
Спілкувався Юрій Григоренко
