Дмитро Сторожук: "Все арештоване майно користується попитом"
Голова Державної виконавчої служби України Дмитро Сторожук в інтерв'ю РБК-Україна розповів, як працює система електронних торгів арештованим майном, яку суму вже вдалося вторгувати, які лоти користуються попитом, а також де зберігається таке майно.
РБК-Україна: Які труднощі і недоліки в роботі системи електронних торгів арештованим майном (СЕТАМ) вже виявлені?
Дмитро Сторожук: На сьогоднішній день робота системи повністю відпрацьована. Труднощі якщо і виникають, то вони носять виключно технічний характер. Зокрема, є певні моменти пов'язані з транспортуванням майна на склади державного підприємства, або його своєчасним вивезенням.
Також виникають деякі питання у процесі ознайомлення з майном. Йдеться про те майно, яке зберігається у боржника. Бувають випадки, коли боржник просто відмовляється показувати таке майно.
РБК-Україна: А як вирішити проблему ознайомлення з об'єктами купівлі? Адже коли йдеться, наприклад, про квартиру, звісно, покупець захоче ознайомитись з майном?
Дмитро Сторожук: Такі питання ми вирішуємо в робочому порядку. У цьому випадку викликаються державні виконавці, можливо, із залученням правоохоронних органів, які забезпечують доступ до відповідного майна.
Взагалі у боржника таке майно перебуває на зберіганні. Він не може ним розпоряджатися, а може лише користуватися. За незбереження такого майна він несе кримінальну відповідальність.
РБК-Україна: Як позначилася на системі реалізації арештованого майна ініціатива Кабміну переглянути норми роботи оцінювачів?
Дмитро Сторожук: Експериментальна система реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів передбачає покрокове збільшення стартової ціни майна (яка визначається виконавцем на підставі оцінки, - ред.), що зумовлює формування його реальної ринкової ціни. При цьому може виникнути потреба в оскарженні не оцінки арештованого майна, а результатів таких торгів.
РБК-Україна: Чи вдасться виконати намічений план реалізації майна у 2014 р.? На яку суму станом на тепер реалізовано майна і скільки планується?
Дмитро Сторожук: Такий план у нас звісно є. Для його реалізації сьогодні ми працюємо у дуже напруженому режимі: державні виконавці вносять до системи електронних торгів дуже великі обсяги інформації - майже все арештоване і конфісковане майно по всій країні. До бази внесено вже близько 6,7 тис. лотів. Кожного тижня ми складаємо план-графік щодо внесення майна та звіт за кожен день проведених торгів.
Наразі до СЕТАМ внесено арештованого майна на суму понад 1 млрд грн. Ще на суму 6 млрд грн. буде внесено майна у найближчі місяці. Якщо ж говорити про перші результати, то протягом липня-серпня ми продали майна вже майже на 100 млн грн.
РБК-Україна: Яке майно користується популярністю серед покупців?
Дмитро Сторожук: Взагалі, все майно користується попитом. Тут варто зазначити, що за старої системи продавалося в основному нерухоме ліквідне майно. Перший місяць роботи СЕТАМ показав, що успішно продаються і побутові речі, зокрема, мобільні телефони, пральні машини, меблі, запчастини до автомобілів тощо. І так само успішно продаються і квартири, і автомобілі.
РБК-Україна: Навіщо існують лоти по 5-20 грн., такі як запальнички, шкарпетки? Можливо, потрібно розробити систему пакетних лотів?
Дмитро Сторожук: Насправді такі лоти також користуються попитом серед користувачів системи. Разом з тим, ми дійсно плануємо запровадити так звану комісійну торгівлю. По таким малоцінним лотам не будуть проводитись торги, на них буде встановлена фіксована ціна, за яку й продаватимуть лоти.
РБК-Україна: Противники цієї системи заявляють, що держава монополізувала продаж конфіскованого майна, що призведе до корупції у цій сфері. Як Ви вважаєте, чому лунають такі заяви?
Дмитро Сторожук: Тут відповідь досить проста. Ті приватні структури, які раніше мали відношення до реалізації арештованого майна, мали неконтрольовані надприбутки. З кожної реалізації арештованого майна вони отримували 15%. Якщо ми знову допустимо до процесу продажу майна приватні структури, то знову повернуться старі схеми. Але я впевнений, що ніхто не хоче повертатися до часів, коли за безцінь продавалося майно, грубо порушувалися права боржників і стягувачів.
Наразі до ДВС подано близько 1 тис. заяв від громадян, які впевнені, що під час проведення публічних торгів їхні права були порушені. За час же роботи електронних аукціонів до нас не дійшло жодної скарги.
РБК-Україна: Державна виконавча служба передає конфісковане майно, зокрема авто, на потреби проведення антитерористичної операції. Хто визначає, яке майно можна надати на потреби АТО? Чи не було б вигідніше перерахувати кошти на потреби проведення АТО, які можна було б отримати внаслідок реалізації такого конфіскованого майна?
Дмитро Сторожук: У цьому випадку йдеться тільки про конфісковані автомобілі, адже передавати арештоване майно ми не маємо законних підстав. Коли конфісковане майно не продається, є можливість передати його державним органам, дитячим будинкам, війську. Саме за таким механізмом майно і передається.
Як це відбувається: в кожній області є комісія, до складу якої входять представники ДВС, фінансового управління райдержадміністрації, прокуратури, податкових і митних органів. Ця комісія розглядає заявки на передачу того чи іншого майна і складає відповідний акт.
Є й другий шлях. При наявності такого майна Служба безпеки України, Міністерство оборони, Міністерство внутрішніх справ готують відповідні постанови Кабінету міністрів України і вносять їх на розгляд. Після ухвали документів, майно передається на баланс державним органам, а далі за подальшим призначенням. У цьому випадку - для потреб АТО.
РБК-Україна: В інформаційному просторі лунають заяви, що приватну компанію "Альфа Хімтрейд", яка надає послуги по зберіганню конфіскованого майна, обрано нечесно. Чи відомо Вам, як обиралась ця компанія?
Дмитро Сторожук: Сьогодні цій компанії жодне майно на зберігання не передається. Зберіганням майна займається виключно ДП "Інформюст".
Розмовляв Ілля Іванов
