Директор NIC.UA Андрій Хветкевич: Тиск, який чиниться на айтішників, завдає шкоди всій країні

Директор NIC.UA Андрій Хветкевич: Тиск, який чиниться на айтішників, завдає шкоди всій країні
Андрій Хветкевич розповів про наслідки почастілих останнім часом обшуків у IT-компаніях
Останнім часом почастішали обшуки в українських IT-компаніях. Правоохоронці вилучають сервери, робота зупиняється і бізнес отримує збиток. Як стверджують самі айтішники, збиток також наноситься репутації держави. Формальною підставою для обшуків найчастіше є підтримка ЛНР і ДНР або ухилення від сплати податків. Раніше шукали в основному порнографію, проституцію і піратський контент. За оцінками учасників ринку, з початку року в IT-компаніях пройшло від 50 до 80 обшуків. Як це вплинуло на ринок і чим сьогодні живе галузь, в інтерв'ю РБК-Україна розповів директор компанії NIC.UA Андрій Хветкевич.

Останнім часом почастішали обшуки в українських IT-компаніях. Правоохоронці вилучають сервери, робота зупиняється і бізнес отримує збиток. Як стверджують самі айтішники, збиток також наноситься репутації держави.

Формальною підставою для обшуків найчастіше є підтримка ЛНР і ДНР або ухилення від сплати податків. Раніше шукали в основному порнографію, проституцію і піратський контент.

За оцінками учасників ринку, з початку року в IT-компаніях пройшло від 50 до 80 обшуків. Як це вплинуло на ринок і чим сьогодні живе галузь, в інтерв'ю РБК-Україна розповів директор компанії NIC.UA Андрій Хветкевич.

РБК-Україна: Навесні правоохоронці вилучили сервери вашої компанії, реєстратора доменів NIC.UA. Через суд ви змогли добитися їх повернення. Чи вдалося повністю відновити дані клієнтів?

Андрій Хветкевич: У нас забрали обладнання з двох дата-центрів: у першому стояв один сервер, у другому - більше 20. За рішенням суду нам повернули обладнання з першого дата-центру, але інші сервери як і раніше знаходяться в СБУ на експертизі.

Рішення про їх повернення у нас теж є. Але там також написано, що попередньо слідчий має право їх "оглянути". Це означає - віддати сервера на експертизу, яка триває невідомо скільки часу. В європейських країнах, якщо така ситуація відбувається, слідчому, наприклад, дається 10 робочих днів. В Україні цей момент, на жаль, не врегульовано, і це часто використовується для тиску на бізнес. Наприклад, у соцмережі "Вконтакте" забрали сервери три роки тому і вони до цих пір знаходяться на експертизі.

РБК-Україна: Ви спілкуєтеся з правоохоронцями, цікавитеся, скільки буде тривати експертиза?

Андрій Хветкевич: Вони кажуть: "Чекайте своєї черги. Як тільки все буде оглянуто, ми вам повідомимо". Зараз вилучено більше серверів, аніж експерти можуть оглянути. Експертів не вистачає. Мені відомо, що іноді обладнання відправляють в Одесу, тому що там є якісь фахівці.

РБК-Україна: Наскільки складно було отримати судові рішення про повернення серверів?

Андрій Хветкевич: Ми найняли юридичну компанію, і вона займалася всіма питаннями. Юристи спробували довести, що слідчий перевищив свої повноваження. В Україні існує негласна кругова порука, тому суди не будуть явно визнавати, що СБУ або податкова вчинили некоректно. Вони всіма силами намагаються один одного захистити. Тому це досить складна процедура. Ми подавали одночасно багато різних позовів, щоб їх розглядали різні судді. В процесі отримали як позитивні рішення і відмови.

РБК-Україна: Нещодавно була зустріч заступника глави Адміністрації Президента Дмитра Шимківа з представниками ІТ-бізнесу. Із залу запитали, коли ж будуть покарані правоохоронці і судді, які приймають рішення про вилучення серверів. На що він відповів, що АП не має достатньо повноважень, щоб вплинути на цих людей. А хто, на вашу думку, зміг би вплинути?

Андрій Хветкевич: Я вважаю, що увагу на проблему повинен звернути, в першу чергу, Президент. Поки він цього не зробить, проблема буде залишатися. Президент призначає голів МВС, СБУ, судей в кінці кінців. Тільки Президент може коректно втрутитися в цю ситуацію. Я розумію, що у нього зараз теж багато різних завдань, пов'язаних з АТО і військовими діями. Але тиск, який тим часом чиниться на айтішників, завдає величезної шкоди всій країні. Гроші з країни йдуть.

Навіть те, що ми перенесли обладнання з Києва до Варшави - це вже мінус для країни. Адже там ми платимо гроші, які могли б виплачуватися тут.

РБК-Україна: Як вас сприйняли в Польщі?

Андрій Хветкевич: Дуже добре! У поляків мало ІТ-фахівців, мало дата-центрів. У них гірше розвинена ІТ-галузь, ніж в Україні. І коли вони бачать, що фахівці з сусідньої країни приїжджають до них, то з радістю їх приймають. Я знаю, що деяким компаніям при переїзді в Польщі навіть надають пільги на перший час.

Будь-яка сучасна країна розуміє, що ІТ може приносити величезні прибутки. Нерозумно робити так, щоб айтішники їхали. Потрібно всіма силами їх утримувати. 15 років тому ІТ-ринку в Україні взагалі не існувало, а до 2020 р. цей ринок може зайняти друге місце в структурі ВВП країни.

РБК-Україна: Колись президент компанії "Інтернет Інвест" Олександр Ольшанський розповідав, що після кожної голосної перевірки з вилученням обладнання, український ринок хостингу просідає на 10%. Тобто одна з десяти компаній вивозить свої дані за кордон?

Андрій Хветкевич: Так, це правда. Клієнти замислюються над тим, що така ж доля може спіткати їх проект, тому купують хостинг в Німеччині, Нідерландах, Польщі.

Крім того, що ринок просідає, відбувається відтік валюти за кордон. Клієнти розплачуються карткою в доларах або євро, і величезний капітал іде з країни.

З початку року практично всі наші колеги хостинг-провайдери перенесли за кордон резервні копії або частину обладнання. А серед всіх користувачів хостингу в країні, я думаю, це зробили 20%.

Що стосується самого ринку хостингу і доменних імен, останні 10 років у нас завжди було зростання. Воно є і зараз, але дуже незначне. Якщо раніше, наприклад, це було зростання +150%, +200% в рік, то зараз все практично на рівні попереднього року. Тобто розвиток зупинився.

РБК-Україна: Нещодавно шведська компанія Ericsson придбала компанію Ericpol, один з офісів якої знаходиться у Львові. Тепер там буде R&D. А до цього мер Львова Андрій Садовий заявив, що в цьому місті бізнес може не боятися обшуків. Як вважаєте, Львів дійсно безпечніше Києва, Харкова та інших українських міст?

Андрій Хветкевич: Колеги зі Львова кажуть, що насправді їх ніхто не чіпає. Навіть коли були обшуки в Києві, багато хто з них говорили: "Приїжджайте до нас!".

Але коли іноземна компанія розглядає можливість інвестицій в якусь країну, вона розглядає всю країну, а не окреме місто. Інвестор дивиться в цілому на ситуацію у країні і ось що він бачить: країна фактично у військовому положенні, а ІТ-бізнес під тиском. І якщо в одному якомусь місті цього не відбувається, то це, швидше, виняток.

Тому зараз компанії навпаки вивозять співробітників з країни на вимогу інвесторів. Зараз, наприклад, одна з компаній готується вивезти 500 співробітників. Це, якщо порахувати, близько 300 тис. дол. тільки одного ПДВ, які недоотримає країна щомісяця. Не рахуючи податків з зарплати.

РБК-Україна: Але ж ці податки сплачує далеко не кожна компанія. Відомо, що багато платять співробітникам "мінімалку" у гривнях, а решту віддають готівкою в доларах.

Андрій Хветкевич: Навіть якщо так, то все одно в країну надходять гроші, які потім витрачаються в цій країні.

РБК-Україна: Деякі учасники ринку висловлюють думку, що до легально працюючих компаній податкова з обшуками не приходить і сервера у них не вилучає...

Андрій Хветкевич: Насправді, це безглузде твердження. Тому що в нашій країні правоохоронна система не працює за законом, вона працює так, як зручно людям у погонах. Наша компанія абсолютно легально працювала і завжди співпрацювала зі слідством. Якщо їм потрібні були дані по сепаратистських сайтах, то могли б їх просто попросити.

РБК-Україна: Навіщо взагалі приходять вилучати обладнання?

Андрій Хветкевич: Теоретично цілей може бути дві. Перша - отримати хабар. Я категорично проти того, щоб давати хабара. Це зашкодить не тільки моєї компанії, але і всьому ринку. Якщо я чи хоч один мій колега заплатить цей хабар, то підуть по всім.

Друга мета, яка може бути, це тиск конкретно на реєстраторів, щоб закривати неугодні сайти без рішення суду. За усною вимогою.

РБК-Україна: А як щодо третього варіанту - підступів конкурентів?

Андрій Хветкевич: У нашому випадку я виключаю цей варіант. Але така ситуація цілком може бути, наприклад, у інтернет-провайдерів. Нещодавно був обшук з вилученням обладнання у одного з провайдерів в регіонах, і там підозрюють конкурентів.

РБК-Україна: Чи відомий вам хоч один випадок, коли за підсумками обшуку виносився обвинувачувальний вирок?

Андрій Хветкевич: Не було жодного обвинувачувального вироку - за останній рік так точно. У нашому випадку все обладнання вилучалося як речовий доказ по справі стосовно третьої особи. У подібних випадках, коли є претензії до наших клієнтів, ми готові співпрацювати і надавати будь-яку інформацію, яка потрібна, тільки якщо це робиться в рамках закону.

РБК-Україна: За даними адміністратора домену .UA компанії "Хостмастер", весь рік кількість доменів в зоні .UA зменшувалася. Іноді на 4 тис. на місяць, а іноді і взагалі на 12 тис. На вашу думку, чому це сталося?

Андрій Хветкевич: З моєї точки зору, перша причина - це необґрунтоване підвищення вартості доменів. Коли почалася криза, "Хостмастер" підвищив вартість доменів на 60%, щоб компенсувати інфляцію і курсову різницю. За договором з реєстраторами він має право це зробити. Інше питання, чи розумно це. Реєстратори говорили, що не час підвищувати ціни. Потрібно було утримувати їх на тому рівні, на якому вони були, щоб ринок не падав. Але "Хостмастер" вирішив зробити по-своєму. У результаті багато користувачів відмовилися від своїх доменів.

РБК-Україна: А що в цей час відбувалося в домені .УКР?

Андрій Хветкевич: Він розвивався і зараз активно розвивається. На поточний момент на ньому зареєстровано понад 11 тис. доменних імен і вартість його не змінюється. Мало того, адміністратор домену "Український мережевий інформаційний центр" готовий йти на різні акції.

11 тис. звучить як не дуже велика цифра. З іншого боку, це кількість доменів, яку вдалося досягти за два роки. Домену .com.ua, наприклад, знадобилося значно більше часу, щоб досягти тих же показників.

Звичайно, тоді інтернет тільки з'являвся. Але зауважу, що домен .УКР розвивається без підтримки держави. Якщо ми подивимося, наприклад, на російський домен .РФ, то там держава використовує його у всій соціальній рекламі, він активно рекламується.

У будь-якому випадку, в майбутньому IDN-домени будуть розвиватися. До тих пір, поки ми говоримо на мовах з кириличним алфавітом, ці домени будуть затребувані. Домени .com або .com.ua більш привабливі, але тільки з тієї причини, що всі звикли до них. Мало того, деякі браузери не до кінця підтримують кирилицю. Наприклад, Safari.

РБК-Україна: Але ж українські компанії стають глобальнішими. Багато бізнесів спочатку розраховані на зарубіжні ринки, тому і назви, і домени у них на латиниці. А вводити кириличний адреса - це незручно...

Андрій Хветкевич: Насправді, зараз інформація в основному шукається через пошукові системи, Google, наприклад. Для пошукової видачі не важливо, в якому домені знаходиться сайт. І вручну вводити адресу людині не доводиться. Вводити адресу будуть тільки в тому випадку, якщо побачили його в газеті, на бігборді, де-небудь у рекламі на фізичних носіях. А така реклама локальних доменів, як правило, проводиться тільки всередині країни.

РБК-Україна: Наскільки зараз актуальна проблема кіберсквотингу - коли "красиві" доменні імена реєструються з метою перепродажу?

Андрій Хветкевич: Я можу сказати, що зараз на українському ринку кіберсквотинг "падає", як і інші напрями бізнесу. Але він існує. Це бізнес і досить прибутковий.

Зараз такий період, коли кіберсквотери "інвестують": вони дивляться, які домени звільняються, купують їх. І як тільки економіка почне знову підніматися, вони будуть продавати ці доменні імена значно дорожче, ніж вони їх зареєстрували зараз. Я знаю приклади, коли домени були зареєстровані за 100 грн п'ять років тому, а зараз їх можна продати за 10-20 тис. грн. Це що стосується доменів в зоні .com.ua, де вільна реєстрація.

А домени в зоні .UA, які були зареєстровані по торговій марці, ще дорожче. Їх середня вартість - від 5 тис. дол. до 50 тис. дол., а іноді - 100 тис. дол. і навіть вище, залежно від привабливості імені. Я допомагав проводити кілька угод за таким доменним іменам, коли наш клієнт продавав домен іншому клієнту. І я знаю угоди по 10-20 тис. дол., які проводилися протягом цього року.

РБК-Україна: А скільки доменів в Україні, за вашими оцінками, зараз знаходиться в розпорядженні кіберсквотерів?

Андрій Хветкевич: В середньому по світу 20-30% доменних імен закріплені за кіберсквотерами. В домені .com ця частка навіть вище. Будь-яке ім'я, яке ви введете, там буде зайняте, навіть якщо у всіх інших зонах вона вільне. І вартість такого доменного імені у сквотера буде 1,5-10 тис. дол. Я якось для одного свого проекту шукав домен в цій зоні і мені запропонували купити його за 2,5 тис. дол., при тому, що в інших зонах він був вільний.

Це все питання брендингу: наскільки ви хочете, щоб ваше ім'я було пізнавано і скільки готові за це заплатити. Деякі люди готові платити і по 5 тис. дол., і по 10 тис. дол. Зокрема, за домен lineless.com, який я реєстрував для одного з наших проектів (віджет для планування зустрічей - ред.), я заплатив 4 тис. дол. Я купив його в американської компанії, яка займається конкретно кіберсквоттінгом.

РБК-Україна: У США цей бізнес не вважається нелегальним?

Андрій Хветкевич: Ніде цей бізнес не вважається нелегальним. Деяким адміністраторам доменів це не подобається, ніби це не зовсім добре і не зовсім чесно... Але, з іншого боку, кіберсквоттери завжди прискорюють ринок. Вони роблять його більш живим, приносять доходи та адміністраторів і реєстраторів доменів. В цьому немає нічого поганого.

Можна, звичайно, порівнювати це з спекуляцією (при СРСР стаття була за це), але це звичайний бізнес, яким займаються всі. Візьміть будь-який бізнес, навіть продаж смартфонів iPhone. Вони в Україну приїжджають за однією ціною, а потім тут продаються за іншою. Те ж саме і з кіберсквоттінгом. Те, що привабливо для когось, завжди буде продаватися дорожче.

РБК-Україна: Ви також є патентним повіреним. Розкажіть, за якими послугами до вас найчастіше звертаються?

Андрій Хветкевич: Патентний повірений надає різні послуги: реєстрацію патенту, та реєстрацію промислового зразка. Але, як не крути, найбільш затребувана послуга - це реєстрація торгових марок. Іноді людина приходить реєструвати торгову марку з метою отримати домен або чиїсь права порушити. В таких випадках я клієнта попереджаю, що це не завжди законно. Зареєструвати в певних випадках це можна, але наслідки можуть бути непередбачувані.

Самий простий ризик - це ризик втрати торгової марки і домену, але можна і стати відповідачем в суді. Як це було, коли компанія Google судилася з ТОВ "Гоу Огле" за домен google.ua. Але в деяких випадках судитися неможливо. Тому реєстрація торгових марок в Україні часто використовується для сквоттингу доменів і в подальшому ці домени вдається дорого перепродати.

РБК-Україна: А "патентні тролі" часто до вас звертаються?

Андрій Хветкевич: В Україні відомі випадки видачі патентів на загальновідомі речі. Наприклад, на автомобільні деталі або вішалку для одягу. А потім дані про патенті потрапляють до реєстру митної служби, і вона зупиняє всі вантажі з тими ж вішалками і деталями, вимагаючи сплати роялті.

У мене був клієнт, який прийшов з конкретним завданням: заробляти на митниці. Я йому пояснив всі моменти, ризики і відмовився від цієї роботи. Я не хочу, щоб через кілька років сказали, що я той патентний повірений, який займається такими справами.

РБК-Україна: На відміну від тролів, українські вчені на патентах поки не навчилися заробляти. Дмитро Шимків під час зустрічі, про яку згадувалося вище, поділився цікавим спостереженням. За його словами, наші вчені не прагнуть в першу чергу захистити свій винахід. Є випадки, коли вони публікували статті в закордонних наукових журналах, за кордоном це читали, підхоплювали ідею і отримували патент. А наші вчені в результаті залишалися "за бортом". Як ви думаєте, чому так відбувається?

Андрій Хветкевич: Насправді, школа захисту своїх винаходів в Україні є. Але сам процес отримання патентів досить складний. Якщо самостійно заплатити за всю підготовчу роботу, це досить дорого, від 2 тис. дол. за патент. У США це від 7 тис. дол. за патент.

Через те, що наша країна бідна, і у наших винахідників немає грошей, вони не можуть реєструвати патенти самостійно. Але, за моїми спостереженнями, досвідчені винахідники "за 50", в основному, працюють у науково-дослідних інститутах. Там є відділи, які займаються патентами, вони самі подають усі заявки в "Укрпатент".

Якщо винахідник готовий самостійно виконати всю юридичну роботу, вартість самого патенту буде дуже низькою - до 1 тис. грн.

Бесіду вела Вікторія Власенко

On Top
Продовжуючи переглядати www.rbc.ua, ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом, і погоджуєтеся з Політикою конфіденційності
Пропустити Погоджуюся