Викиди значної кількості мула та піску в Килійський рукав Дунаю, які практикує Румунія в ході днопоглиблювальних робіт на своїй території, можуть привести до зміни фарватеру річки, по якому проходить українсько-румунський кордон, повідомляють джерела "Дзеркала тижня".
Значна частина викидів мула румунської сторони осідає за струмоспрямувальною греблею на мисі Ізмаїльский Чатал на румунському березі, утворюючи мілину, що поступово збільшується, в Килійському рукаві Дунаю.
За даними "ЗН", результати української космічної зйомки показують: якщо на початку 2003 року цієї мілини ще не було, то в березні 2006-го її площа складала вже 4,3 тисяч кв. м, а в серпні 2008-го - майже 20 тисяч кв.м.
Подальше зростання мілини з румунського боку з високою вірогідністю приведе до зсуву фарватеру річки, по якому проходить державний кордон, в українську сторону, констатують джерела "ЗН".
Як повідомлялося, в середині вересня ц.р. в Женеві комітет з впровадження конвенції ЕСПОО розглянув прохання України щодо невиконання Румунією положень конвенції під час реалізації своїх проектів в дельті Дунаю, і погодився з доказами, наданими українською стороною щодо того, що це приводить до негативних транскордонних наслідків для української території.
Нагадаємо, вперше про необхідність відродження дунайського судноплавства в Україні заговорили в 1998 р. Інтерес підігрів приклад Румунії, яка успішно користувалася монопольним правом на транзит вантажів Дунаєм.
У 2000 р. уряд України доручив Міністерству транспорту і зв'язку, Міністерству природних ресурсів, а також Міністерству юстиції відновити на каналі судноплавство. У 2004 р. почався перший етап підготовчих робіт по днопоглибленню мілководих ділянок каналу. Загроза отримати на Дунаї конкурента в особі України примусила румун активізуватися.
У 2003 р. Євросоюз ухвалив нову концепцію розвитку транспортних систем, в якій річковий транспорт визнаний пріоритетним. Річка Дунай тече з півночі на південь по території 10 держав Центральної Європи. Це найбільший міжнародний транспортний водний коридор. Дунайське сполучення відкриває найкоротший і дешевий шлях для товарного обміну Заходу і Сходу: Дунай-Чорне море-Азовське море-Волгодонський басейн-Каспійське море. За підрахунками експертів ЄС, вартість вантажів, що перевозяться між Європою і Азією, оцінюється мінімум в 100 млрд дол. на рік. Дозвіл на прохід судів і портові послуги приносять ще майже 200 млн євро щороку, а до 2010 р. ця цифра виросте до 2 млрд євро. У гирлі Дунаю з українського боку побудовані три достатньо потужних морських порти - Ренійський, Ізмаїльський, Килійський.
Дельта Дунаю займає 580 тис. га водно-болотистої території, розділеної між Україною і Румунією в пропорції один до чотирьох. Велику її частину займає Дунайський біосферний заповідник.