депутати зробили альтернативну енергію вигідною
Українці зможуть зменшити плату за послуги енергопостачання, а країна, в перспективі, значно скоротити обсяги споживання природного газу. З цією метою Верховна Рада схвалила механізм, який дозволяє теплогенеруючим компаніям відмовитися від використання газу і перейти на альтернативні джерела енергії.
Стимулювати виробників "альтернативної" теплової енергії за рахунок зниження її вартості - тарифи будуть на 10% дешевше традиційних енергоресурсів. На думку експертів, це дозволить гравцям ринку окупити свої вкладення в розвиток альтернативної енергетики за 5 років, а Україна зможе скоротити споживання природного газу до 3 млрд кубометрів на рік. Вигода населення в тому, що альтернативна енергія буде дешевше традиційної. Подробиці - в матеріалі РБК-Україна.
Тонкощі тарифоутворення
Верховна Рада 21 березня прийняла у другому читанні і в цілому законопроект №4334, норми якого повинні, з одного боку, простимулювати розвиток в країні альтернативної енергетики, з іншого - створюють для громадян можливість опалювати житло, споживаючи більш дешеві енергоресурси. Цим законопроектом були внесені зміни в закон "Про теплопостачання", за якими Україна взяла на себе зобов'язання до 2020 року збільшити частку енергії з поновлюваних джерел до 11% у загальній структурі генерації.
Прийнявши законопроект №4334, парламент передав місцевим органам влади повноваження регулятора - НКРЭКП - по формуванню тарифів для всіх категорій споживачів на теплову енергію з використанням альтернативних джерел енергії. Крім того, місцева влада буде видавати ліцензії на здійснення виробництва, транспортування та постачання "альтернативної" теплової енергії, а також контролювати виконання ліцензійних умов.
Вартість "альтернативного" тепла, згідно з документом, буде встановлюватися на рівні 90% від діючого для суб'єкта господарювання тарифу на тепло, виробленого з використанням природного газу". Тобто, тариф на тепло, отримане з альтернативних джерел енергії, буде на 10% дешевше вартості традиційного енергоресурсу, яке виробляють теплокомуненерго, ТЕС чи ТЕЦ в регіоні.
Наприклад, вартість послуги з централізованого опалення для ПАТ "Київенерго", що забезпечує теплом столицю, становить 1416,96 гривень за гігакалорію тепла (з ПДВ). У структурі цієї ціни - майже 64% займає вартість природного газу. Якщо допустити, що компанія вирішить відмовитися від використання цього палива для генерації тепла і перейти на поновлювані джерела (наприклад, деревні пелети або біомасу), то тариф на тепло для киян зменшиться до 1275,3 гривень/Гкал. По цій же ціні зможуть продавати тепло мешканцям столиці й інші гравці, охочі вийти на ринок і виробляти альтернативну теплову енергію. "Потенційні інвестори повинні розуміти свій економічний інтерес, тому заклали 90% для того, щоб вони могли окупити свої вкладення в альтернативну енергетику за 5 років", - пояснив керівник секторів виробництва теплової та електричної енергії з біомаси Біоенергетичної асоціації України Євген Олійник, який брав участь у розробці законопроекту.
Якщо в регіоні немає теплогенерующего підприємства, що працює на природному газі, то в такому випадку вартість альтернативної енергії складе 90% від середньозваженого тарифу на тепло. Його буде розраховувати Держенергоефективності, згідно наданої НКРЭКП інформації про тарифи на тепло для ліцензіатів в сусідніх районах або областях. Для того, щоб змінити вартість альтернативного тепла, його виробнику необхідно буде подати заявку в орган місцевого самоврядування. Однак частіше, ніж раз у квартал місцева влада змінювати тарифи не зможе.
Автори законопроекту - група з 10 народних депутатів коаліційних фракцій, а також "Батьківщини", РПЛ і "Самопомочи" - впевнені, що реалізація їх ініціативи дозволить виконати норми європейських енергетичних директив, зокрема, до 2020 року збільшити частку альтернативної енергетики в загальній структурі генерації до 11% або до 14,940 МВт. Зараз, згідно з даними Держстату за 2014-2015 роки, цей показник не перевищує 1204 МВт або 4,2%. "За цей період сума коштів, залучених на виробництво альтернативної енергії склала 2,2 млрд гривень. При цьому вдалося заощадити 416 млн кубометрів газу", - говориться в пояснювальній записці до законопроекту.
Втім, експерти впевнені, що країні вдасться заощадити набагато більше від реалізації норм прийнятого Радою законопроекту. За даними Біоенергетичної асоціації України, держава скоротить щорічне споживання природного газу на 3 млрд кубометрів, економіка - збереже близько 600 млн доларів. Втім, вигоду отримає не тільки держава, але й кінцевий споживач. "Якщо теплокомуненерго, приміром, встановить у себе твердопаливний котел на біопаливі, відповідно, його тариф на тепло для населення зменшиться. Споживач сплатить менше і у випадку, якщо у регіон прийде інвестор і буде виробляти альтернативну теплову енергію", - зазначає Євген Олійник.
Свідомість на місцях
Але далеко не всі положення законопроекту експерти оцінюють позитивно. Ключовим моментом для критики є надання занадто широких повноважень місцевим органам влади, які "зможуть фактично безконтрольно встановлювати тарифи, як їм заманеться".
"Справа в тому, що разом з цим законопроектом існує ще одна ініціатива, згідно з якою регулятор передасть на місцевий рівень тарифоутворення, ліцензування теплоенергетичних підприємств, які виробляють і постачають менше 170 тис. Гкал. Зараз ліцензіатами комісії, як відомо, є компанії, які виробляють більше 18 тис. Гкал. Тобто, місцеві влади будуть встановлювати тарифи на тепло для підприємств, що працюють на газу, а тепер ще й генеруючих альтернативну енергію. У такій ситуації споживач повністю позбавлений важелів контролю і можливості апеляції", - вважає експерт з питань енергоефективності та енергозбереження Реанімаційного пакету реформ Святослав Павлюк.
За словами Євгена Олійника, "тарифне питання" в сегменті альтернативної генерації було передано на місцевий рівень, оскільки це дозволяє невеликим підприємствам заощадити на адмініструванні своєї діяльності. "По-перше, об'єкти, які працюють на альтернативному паливі, невеликі за потужністю, і їх може бути дуже багато. І, відповідно, таким підприємствам не вигідні витрати на адміністрування своєї діяльності. Адже потрібно їздити в Київ, щоразу погоджувати рішення з регулятором", - уточнив Олійник РБК-Україна. При цьому експерт упевнений, що якщо місцева влада не буде сприяти розвитку більш дешевої альтернативної енергетики, "це буде їх зона відповідальності, і їм доведеться пояснювати виборцям, чому вони перешкоджають цьому процесу".
Викликає у експертів подив і сам принцип формування ціни "альтернативного тепла" на рівні 90% від тарифу на традиційні енергоносії. Адже в структурі вартості гігакалорії теплової енергії близько 65-70% займає ціна на природний газ, яку теплоенергетичним підприємствам потрібно виплатити. А виробники альтернативної енергії відразу отримають "надприбуток". "Ставка в 90% трохи дивує. Чому саме такий підхід був обраний, а не передбачили формування ціни на альтернативне тепло на торгах?", - дивується Святослав Павлюк.
"Спочатку я пропонував диференційований підхід, - розповів РБК-Україна співавтор законопроекту, депутат Рябчин Олексій ("Батьківщина"). - Приміром, закласти 90% тільки для тих виробників, які самі виробляють сировину, а для решти - 50%. Думаю, у зв'язку з цим та іншими питаннями документ потребує доопрацювання. Але я у мене немає сумнівів, що прийнятий законопроект буде розвивати бізнес альтернативної енергетики. В першу чергу, швидше за все, відреагують аграрії, у яких є відходи виробництва, і яким буде цікаво брати в оренду котельні і ставити на них твердопаливні котли".
Однак документ має ще один суттєвий "мінус" - його норми не стимулюють громадян до економії енергії та її ефективного використання. Адже, чим дешевше енергоресурс для побутових споживачів, тим менше у них мотивації до скорочення споживання. "Я знаю випадки, коли бюджетні установи переходили на споживання альтернативної енергії, і, приміром, керівник районного рівня реєстрував підприємство і продавав альтернативне тепло їм. Але тоді скорочення споживання тепла і реалізація енергоефективних проектів в таких закладах були зведені до нуля", - каже Святослав Павлюк.