Депутати пішли на поправку: хто і наскільки пропонує змінити держбюджет

Вперше за останні кілька років проект бюджету може бути прийнятий у першому читанні у середині жовтня. Депутати вже визначилися з правками до документу. Парламентарії подали 1167 пропозицій на загальну суму майже 1 трильйон гривень, тобто більше, ніж вся дохідна частина бюджету. Поправки депутатів за своєю суттю традиційно залишаються незмінними і часто носять популістський або лобістський характер.

Бюджетний комітет Верховної Ради вже дав завдання Міністерству фінансів до другого читання знайти можливість для збільшення фінансування адміністрації президента і ряду інших органів влади, дати більше грошей на нацбезпеки та оборони, не забута і сфера освіти. У свою чергу, доходи скарбниці повинні зрости за рахунок легалізації видобутку бурштину, відрахувань від Нацбанку та видачі ліцензій 4G.

Детальніше про серйозні і не дуже пропозиції народних депутатів у матеріалі Наталії Непряхіної.

Ще один бюджет

Проект бюджету на 2017 рік, поданий урядом, як це і передбачає законодавство до 15 вересня, може бути прийнятий парламентом у першому читанні вже сьогодні. "Я розмовляв з прем'єр-міністром, і 20 жовтня ми повинні запланувати як день бюджету. Прошу всіх колег максимально підготуватися до цього розгляду",- заявив у понеділок на засіданні погоджувальної ради фракцій спікер Верховної Ради - Андрій Парубій.

Депутати підготувалися ґрунтовно. До проекту головного фінансового документу країни було подано 1167 поправок. Якщо врахувати їх усі, то знадобитися майже 1 трильйон гривень, тобто сума, більша за всю дохідну частину бюджету-2017 (706,3 мільярда гривень). За словами першого заступника голови комітету з питань бюджету Василя Амельченко (РПЛ), 408 поправок були враховані. Інші -759 - не відповідали регламентним вимогам по збереженню балансу дохідної і видаткової частин, що не мали фінансово-економічного обґрунтування і тому їх відхилили.

Профільний комітет, за результатами розгляду проекту у першому читанні, пропонує затвердити висновки та пропозиції до документу. Кабмін, на основі цих рішень, повинен переформатувати бюджет і протягом двох тижнів повернути його до парламенту для прийняття у другому читанні. На чому наполягають депутати? Глобально - на посиленні парламентського контролю за розподілом держгарантій, субвенцій, а також на перегляді правил виходу уряду на ринок запозичень. Простіше кажучи, якщо Кабмін вирішить зайняти грошей більше, ніж встановлено бюджетним планом, він повинен інформувати про це бюджетний комітет Ради. На розширення депутатських повноважень вказує і Рахункова палата у своїх висновках до проекту бюджету-2017.

Депутати хочуть отримати більше повноважень і в частині контролю за розподілом і використанням коштів по більшій кількості бюджетних програм, ніж спочатку пропонував Кабмін. Замість однієї, що передбачає узгодження фінансування на утримання та розвиток автомобільних доріг загального користування, депутати-члени бюджетного комітету можуть отримати доступ до розподілу коштів ще по 11 програмах - від будівництва житла для військовослужбовців до виділення фінансової підтримки сільгоспвиробників.

Прибуткове місце

Тепер, що стосується цифр. В черговий раз виникло непорозуміння щодо того, куди повинні піти гроші від спецконфіскації. Депутати не підтримують ідею Мінфіну наповнювати цими коштами Фонду регіонального розвитку. Справа у тому, що цей дохід є джерелом фінансування ще ряду інших напрямків, зокрема оборони. Уряд на 2017 рік, як і в 2016 році, заклав ці кошти - 10,5 мільярда гривень і 7,7 мільярда гривень відповідно, хоча відповідний закон так і не прийнято. У результаті, доходи від спецконфіскації є тільки на папері, в реальності ж в казну за рік надійшло лише 100 тисяч гривень. "Ризики недонадходження конфіскованих коштів та коштів, отриманих від реалізації майна, конфіскованого за десяти рішеннями суду за вчинення корупційного правопорушення, прогнозованою в законопроекті сумою, істотно збільшуються", - говорить Рахункова палата.

В цілому, і депутати, і економісти палати говорять про те, що підстав для значного збільшення доходів немає. У той же час уряд розраховує на їх збільшення, порівняно з 2016 роком, на 17,3%. Оптимізм щодо зростання ВВП (Кабмін прогнозує збільшення ВВП на 3%) - не виправданий, а збільшення дохідної частини планується, у першу чергу, за рахунок інфляції та девальвації. Ризиковим є і дохід від приватизації у 17,1 мільярда гривень. Зазначимо, що ці кошти, згідно з бюджетним законодавством, йдуть на погашення дефіциту. Востаннє суттєві надходження від продажу держмайна 11 мільярдів гривень - були у 2011 році, коли надійшли гроші від приватизації "Укртелекому". В подальшому плани так і не були реалізовані.

Тим не менш, незважаючи на ризики, депутати пропонують збільшити доходи бюджету. Наприклад, за рахунок ренти на видобуток бурштину. У проекті бюджету вже було закладено план в 4,2 мільярда гривень. Депутати пішли далі, і пропонують передбачити зростання доходів до 7 мільярдів гривень. І це при тому, що закону, який би легалізував видобуток бурштину, - немає. У Мінфіні визнають, що поки не бачать реального і робочого механізму. "Поки це тільки розмови", - говорить співрозмовник РБК-Україна в міністерстві.

Дивними здаються і пропозиції депутатів щодо збільшення сум відрахувань від Нацбанку з 41 мільярда гривень до 45 мільярдів гривень. У 2016 році із запланованих у бюджеті 38 мільярдів гривень, НБУ ще нічого не перерахував. Вся справа в тому, що у НБУ немає наглядової ради, і все через те, що президент ніяк не призначить своїх представників. "Ми пропонуємо, щоб балансування пропозицій через додаткові доходи Нацбанку, було узгоджено з НБУ", - зазначив міністр фінансів Олександр Данилюк.

Керівник Офісу фінансового та економічного аналізу у Верховній Раді - Віктор Мазярчук - додає, що депутати можуть визначати будь-яку суму, однак вона не буде відповідати законодавчим нормам. В НБУ уточнили, що у регулятора є зобов'язання щодо формування резервів, а потім вже відрахування в бюджет. "Точна сума, яка НБУ буде передана в бюджет, буде встановлена виключно після проведення зовнішнього аудиту за результатами року, - каже Мазярчук. - НБУ очікує суму в розмірі 35-36 мільярдів гривень, за підсумками дев'яти місяців, які він і передасть бюджет".

Крім того, збільшити зростання доходів парламентарії пропонують і за рахунок введення плати за користування держмайном у складі газорозподільних систем, а також плати від продажу ліцензій мобільним операторам на використання 4G.

Є куди подіти

І все ж велика частина поправок не про те, де гроші можна заробити, а куди їх треба витратити. В першу чергу, мова йде про фінансування органів влади. Так, на фінансування апарату Верховної Ради, а точніше на здійснення законотворчої діяльності, вони хочуть додати 113,8 мільйона гривень, інформаційно-аналітичне забезпечення - 15,2 мільйона гривень, на фінансування підвідомчих ЗМІ - 10,3 мільйона гривень. На прокурорсько-слідчу діяльність та роботу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури витрати можуть збільшитися більш, ніж на 650 мільйонів гривень при тому, що на ці статті спочатку в проекті бюджету вже закладено майже 5,5 мільярда гривень.

Пропонують депутати збільшити фінансування освітніх, культурних програм, а також витрати на медицину, екологію. Деякі пропозиції, на перший погляд, здаються дивними. Взяти хоча б 3,6 мільйона гривень на реставрацію горища під навчальні приміщення Львівської національної музичної академії. Або 7,8 мільйона гривень на погашення боргів Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника. В проекті рішення комітету закладений точковий зростання фінансування таких проектів, як відновлення водних біоресурсів, ведення мисливського господарства (+ 500 мільйонів гривень). На впровадження нових та експериментальних медтехнологій в Академії медичних наук додатково просять майже 830 мільйонів гривень при тому, що Мінфін неодноразово декларував скорочення фінансування академічних структур.

Всі зазначені вище поправки враховані бюджетним комітетом до другого читання, і у Мінфіну є зобов'язання їх розглянути. По ряду інших пропозицій в уряді ще повинні визначитися з можливістю і доцільністю фінансування. Мова йде про збільшення видатків на адміністрацію президента і, зокрема, на авіапідприємство "Україна"; Мінекономрозвитку - для придбання ліцензійних програмних продуктів і розвиток туризму. Також необхідно буде збільшити фінансування на СБУ, при чому Рада готова зробити небувалий жест, а саме виділити кошти "до рівня їх потреб", тобто, дати стільки, скільки в СБУ попросять. "Всі в сад зі своїми пропозиціями на мільярди, - категорично заявив джерело в Мінфіні. - З нацбезпеки і оборони ми будемо тримати фінансування в межах 5% від ВВП, тобто в межах 129 мільярдів гривень. Потреби в два рази вище. Будемо шукати баланс".

Не все очевидно з реформуванням системи стипендій. Її депутати просять ще раз відпрацювати і переглянути, хоча, за словами джерела РБК-Україна в Мінфіні, це питання є принциповим. Не виключено, що Мінфіну доведеться знайти кошти на додаткову дотацію об'єднаним територіальним громадам для створення освітніх округів. За оцінкою першого заступника виконавчого директора Асоціації міст України Олександр Слобожана, ціна питання - 477 мільйонів гривень, так як, у зв'язку з реформою фінансування, без додаткової фінансової підтримки місцеві органи не потягнуть самостійно витрати. Ще 2,2 мільярда гривень можуть знадобитися для врегулювання питання щодо компенсації пільгового проїзду та послуг зв'язку. "Ми пропонуємо два варіанти - або субвенція, або монетизація цих пільг. У нас напрацьовано два законопроекти, але прем'єр сказав, що, за планом, на четвертий квартал стоїть питання подачі ініціатив щодо монетизації пільг", - уточнив Слобожан.

В цілому, вся таблиця поправок до проекту бюджету-2017 – і врахованих, і ні - займає 353 сторінки. Традиційно, з року в рік пропозиції депутатів, незалежно від парламентської більшості або скликань, носили і носять відверто популістський і лобістський характер. "Депутати мають певний інтерес у тих чи інших витратах не тільки з точки зору лобізму, але і рішення питань по своїм регіонам, мажоритарними округах, - додає Мазярчук. - Але, є й відвертий лобізм. Згадайте, як минулого року фракція Радикальної партії просила збільшення витрат на 400 мільйонів гривень для ДСНС на закупівлю пожежної техніки. Безумовно, потрібно закуповувати техніку. Але лобіювали в даному випадку, тому що один з депутатів є власником компанії, яка виробляє ці машини". Варто відзначити, що РПЛ не залишає спроб і в 2017 році збільшити фінансування по цьому напрямку. І все ж найчастіше поправки зводяться до того, щоб за рахунок держбюджету вирішити свої депутатські питання, простіше кажучи - виконати дані під час виборчої кампанії обіцянки не за свій, а за державний рахунок.

РБК-Україна пропонує свій ТОП-10 пропозицій депутатів. Відразу зазначимо, що більшість з них враховані не були.