ru ua

як депутати переписали держбюджету

як депутати переписали держбюджету Володимир Гройсман та його міністри квапили депутатів з прийняттям змін до держбюджету (kmu.gov.ua)

Верховна Рада, в четвер, 13 липня прийняла зміни до державного бюджету. У загальній складності парламент розподілив близько 40 млрд гривень. Левова частка витрат - це нова порція житлових субсидій, додаткові витрати на безпеку і оборону, а також дороги і субвенції місцевим бюджетам. У Міністерстві фінансів незадоволені тим, як народні депутати перекроїли скарбницю, і вважають, що парламент завищив план з податкових надходжень. Подробиці - в матеріалі РБК-Україна.

Забули про Мінфін

Вчора Верховна Рада прийняла в цілому проект закону №6600, яким значно збільшила витрати держбюджету - на 39,7 млрд гривень та доходи - понад 40 млрд гривень. Уряд зареєстрував цей документ у парламенті 21 червня, а вже 22 червня він був розглянутий у залі і прийнятий у першому читанні. Прем'єр-міністр Володимир Гройсман тоді квапив народних депутатів з рішенням і просив прийняти законопроект одразу в цілому. Для Кабінету міністрів критично важливо було якомога швидше збільшити субвенцію місцевим бюджетам для виплати житлових субсидій на 14,1 млрд гривень. Від цього залежать розрахунки з теплоенергетичними підприємствами і НАК "Нафтогаз України", без яких почати підготовку до майбутнього опалювального сезону буде складно. Із закладених до держбюджету понад 47 млрд гривень на виплати субсидій, до червня вже витратили 80% цієї суми.

Затвердивши проект у першому читанні, парламентарії звинувачували уряд у тому, що воно занадто незграбно працює і не дає законодавцям достатньо часу на вивчення і аналіз документа. Між читаннями проект переписали. Адже перший варіант правок передбачав збільшення доходів і витрат приблизно в однакових пропорціях на 24 млрд гривень.

Джерела РБК-Україна в Кабміні кажуть, що, збільшивши дохідну частину більш ніж на 40 млрд гривень, депутати перекроїли бюджет таким чином, що тепер він не відповідає ні макропрогнозу на поточний рік, ні реальним очікуванням, ні за результатами виконання держбюджету за шість місяців. З цієї суми збільшити загальний фонд планується на більш ніж 28 млрд гривень, решта - близько 11 млрд гривень - направити в спецфонд. "Мінфін був стороннім спостерігачем в цьому процесі", - заявив виданню високопоставлений чиновник Міністерства фінансів. Але додав, що через субсидій та інших соціальних видатків, не прийняти зміни до бюджету було неможливо.

В Комітеті Ради з питань бюджету скептицизм Мінфіну не поділяють. Депутати вважають урядовий законопроект цілком збалансованим. "У разі не підтримки врахованих комітетом пропозицій чи підтримки відхилених поправок, бюджетні показники в законопроекті будуть розбалансовані, що завадить прийняттю законопроекту в цілому", - заявив вчора перед голосуванням голова підкомітету з питань видатків держбюджету Олександр Горбунов ("Народний фронт").

Бюджетні розбіжності

У чому ж не зійшлися бюджетний комітет і Мінфін?

По-перше, народні депутати збільшили доходи спеціального фонду на 10,9 млрд гривень за рахунок коштів, конфіскованих з рахунків оточення екс-президента Януковича. Тоді як Мінфін планував направити частину цих грошей на покриття дефіциту бюджету, а не "проїдати" їх через доходи скарбниці. Тим більше, що один з джерел фінансування бюджету - приватизація, і в цьому році ефективність її проведення - під великим питанням.

У парламентаріїв свій погляд на ситуацію. За рахунок конфіскованих коштів Януковича вони збільшили витрати Міністерства оборони на 4 млрд гривень. Зі спецфонду виділили ще 4 млрд гривень на нову бюджетну програму - субвенція місцевим бюджетам на розвиток системи охорони здоров'я в сільській місцевості. Нею буде розпоряджатися Міністерство регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ.

Крім того, мільярд гривень депутати виділили з спецфонду на розвиток і утримання доріг загального користування. І близько 300 млн гривень перенаправили на програму інженерно-технічного облаштування державного кордону. Мова йде про проект "Стіна", якій екс-прем'єр-міністр Арсеній Яценюк планував відгородитися від Росії.

По-друге, при доопрацюванні проекту комітетом збільшений план з податку на прибуток підприємств з 57,9 млрд гривень - на 9,2 млрд гривень, що на 3,4 млрд гривень до 33,2 млрд гривень підвищено рентна плата за користування надрами при видобутку газу, що на 11,6 млрд гривень з 80,3 млрд гривень - внутрішній ПДВ (на вироблені в Україні товари). Ці цифри в Мінфіні називають спірними. Відразу два високопоставлені джерела в уряді запевнили РБК-Україна, що Міністерство фінансів не підтвердило ці цифри.

"Внутрішній ПДВ завищили. Відшкодування точно буде більше, тому що воно зараз автоматичне", - заявив один зі співрозмовників видання, що побажав залишитися неназваним.

З рентної плати поки найбільш ймовірний ризик неотримання запланованого доходу. Мінфін пропонував знизити план по ренті на газ на 3,4 млрд гривень, оскільки держкомпанія "Укргазвидобування" розірвала договори про спільну діяльність з низкою приватних газовидобувних компаній. Втім, бюджетний комітет, навпаки, на цю суму прописав збільшення плану по ренті. При цьому зрив плану надходжень від рентної плати вже стався. За даними Державної казначейської служби, за п'ять місяців із запланованих на цей період надходжень від сплати ренти в 22,3 млрд гривень в загальний фонд держбюджету надійшло всього 17,3 млрд грн.

"Цифра, на яку вийшов комітет, - плюс 28 мільярдів гривень доходів держбюджету (без урахування конфіскованих коштів у розмірі 10,9 млрд грн, - ред.), може і буде виконана. Але це неправильно. Планування доходів – це питання Міністерства фінансів. Складно пригадати, щоб коли парламент-то так перекроював доходи. Витрати – та. Але не доходи», – обурився співрозмовник РБК-Україна в Кабміні.

по-третє, парламент з подачі бюджетного комітету знизив на 24,5 млрд грн план по імпортному ПДВ. Спочатку було заплановано в бюджеті надходження в розмірі майже 213 млрд гривень. Зниження плану відбулося всупереч його перевиконання за підсумками 5 місяців. За даними Держказначейства, при плані 81,1 млрд грн зібрали 95,3 млрд гривень.

"Це зроблено для того, щоб на дороги віддати 50% перевиконання імпортного ПДВ. Але це не бюджетна політика. Митний експеримент на дороги планувався, як заохочення для регіонів, щоб вони показували кращий результат, ніж запланований, і, відповідно, тоді отримували кошти на дороги. Знижувати показники, щоб свідомо більше віддавати на дороги – це дуже сумнівний експеримент", – пояснив виданню чиновник в уряді, знайоме з ситуацією.

Нагадаємо, у держбюджеті на поточний рік передбачено, що обласні бюджети кожен місяць отримують до 50% від перевиконання плану від митних зборів у своєму регіоні. При цьому обов'язковою умовою для перерахування коштів є виконання загального плану по всій країні. Таким чином, жоден регіон, навіть виконав план, не отримає грошей, якщо в цілому українська митниця спрацювала "в мінус" і не виконала індикатив.

як депутати переписали держбюджетуПДВ-облігації замість боргів

Перед голосуванням за проект змін правку про ПДВ-облігації, якими депутати пропонували відшкодовувати бізнесу борги з податку на додану вартість, поставили на підтвердження, але депутати провалили голосування за неї.

Пропозиція відшкодовувати борги по ПДВ облігаціями виходила від глави фракції "Блок Петра Порошенко" Артура Герасимова та першого заступника голови фракції "Народний фронт" Андрія Тетерука. Але, за інформацією РБК-Україна, ідея з ПДВ-облігаціями належить голові комітету з питань податкової та митної політики Ніні Южаніной і заступник голови фракції БПП Ігорю Кононенко. Після того, як цю правку не підтримали ані Южаніна, ані Кононенко за зміни до бюджету не проголосували. Разом з ними свій голос не дали інші "важковаговики" пропрезидентської фракції - Артур Герасимов, Олександр Грановський, Андрій Павелко (голова бюджетного комітету) і Сергій Березенко.

"Уряд спочатку не підтримував цю ідею. Це - корупція", – упевнений співрозмовник видання в Мінфіні. Приблизно в такому ж тоні висловився прем'єр-міністр Гройсман: "Зараз працює електронний реєстр ПДВ. Зараз впроваджувати на старі заборгованості якісь невідомі облігації - це дуже сумнівна операція. Тому я і казав, що я не хочу за це голосувати".

За однією з версій, пропонувалася така схема. Казначейство відшкодовує підприємством борг по ПДВ цінними паперами зі строком погашення п'ять років. Після чого скуповує облігації з великим дисконтом наближена до президента Петру Порошенку інвестиційна компанія ICU. Перелік підприємств повинен був би затверджувати Кабмін за погодженням з податковим комітетом Ніни Южаниной. Під запис депутати це питання не коментують.

З прицілом на осінь

Якщо доходи не будуть рости тими темпами, які заклали в держбюджеті депутати, під питанням опиниться запланований урядом на осінь ще один перегляд держбюджету. Але від того, чи він відбудеться, як мінімум залежить фінансування програми житлових субсидій. "Борг по субсидіям за різними оцінками становить від 31 до 35 мільярдів гривень. 14,1 мільярдів гривень ми закрили зараз. Ще на десять мільярдів готуються протоколи звірок. Залишається близько восьми мільярдів гривень", – пояснив виконавчий директор Асоціації міст України Олександр Слобожан.

У Мінфіні не готові говорити про плани на осінь. "У разі "дірки" у нас не буде підстав вносити зміни до бюджету", - сказав співрозмовник у міністерстві. При цьому він припустив, що при недостатньому надходженні доходів, швидше за все, будуть недофінансовані якісь статті витрат: "Зараз важко говорити про наслідки, так як ще потрібно розібратися, що парламент прийняв. Поки навіть немає розуміння, що в підсумку отримали".