Справа Вілкула: що відомо про подання ГПУ

Фото: Олександр Вілкул (opposition.org.ua)
Фото: Олександр Вілкул (opposition.org.ua)

Верховна рада у вівторок, 16 жовтня, розгляне питання про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності народного депутата Олександра Вілкула. Подання Генеральної прокуратури на зняття депутатської недоторканності Регламентний комітет парламенту супроводжував убивчим для відомства Юрія Луценка вердиктом: "докази в уявленні ґрунтуються на припущеннях та на показаннях, які були здобуті незаконним шляхом".

В ході слухання "справи Вілкула" на засіданні Регламентного комітету депутати дійсно виявили кілька по-справжньому важливих аспектів справи, що характеризують, втім, не їх колегу по парламенту, а стиль і методи роботи прокуратури стосовно опозиційних нардепів напередодні президентських і парламентських виборів. "Вишенькою на торті" стала інформація про те, як провінційні прокурори без проблем отримали дозвіл на зняття інформації з телефону топ-політика, співголови фракції Верховної ради, депутата, "захищеного імунітетом"...

Тому не виключено, що "справа Вілкула" матиме наслідки не тільки для окремо взятого народного депутата, але і для всієї системи прокуратури. Чому? Давайте спробуємо розібратися.

У чому звинувачують Олександра Вілкула?

Отже, прокуратура зібрала на Вілкула матеріали по двох епізодах. Фабула першого епізоду така. Певна фірма "Артленд" перевела належні їй угіддя з земель сільгосппризначення в пасовища – без зміни права власності. Рішення про це приймала не Дніпропетровська облдержадміністрація, якою керував тоді Вілкул, а Дніпропетровська районна держадміністрація.

Прив'язка Вілкула до справи будується на свідченнях колишнього керівника згаданої районної адміністрації Вадима Кобиляцького, який проходив по цій справі обвинуваченим, але суд закрив справу проти нього. За заявою прокуратури, Кобиляцький в суді дав свідчення, що чув по телефону "якісь голоси" просили прийняти "певних людей".

Сам Кобиляцький це заперечує, стверджуючи, що на суді таких свідчень не давав, а дав під тиском компромісні свідчення. Більш того, на комітеті було оприлюднено відеозаяву Кобиляцького, в якому ключовий свідок звинувачення проти Вілкула заявив про те, що свідчення з нього буквально "вибивали" (про це трохи пізніше).

Другий епізод стосується земельного питання. Вілкула звинувачують у тому, що він передав 20 га землі із земель державного запасу в оренду Орджонікідзевському ГЗК. Що саме по собі є злочином не є, і цілком в рамках повноважень голови ОДА.

До 1999 року земля, про яку йде мова, була у власності колгоспу "Катерининський". 18 березня 1999 року, постановою Верховної ради України, землі були вилучені у цього колгоспу у державну власність і передана в оренду Орджонікідзевському гірничо-збагачувальному комбінату для розробки корисних копалин. Ось ця постанова Верховної ради.

Справа Вілкула: що відомо про подання ГПУСправа Вілкула: що відомо про подання ГПУСправа Вілкула: що відомо про подання ГПУСправа Вілкула: що відомо про подання ГПУ
 

Маленька ремарка. Демонстрація цієї постанови в ході засідання Регламентного комітету виявила показовий факт: виявляється, ні генеральний прокурор, ні прокурор, безпосередньо веде дану справу, не підозрювали, що такий документ існує. А отже – не знали вони і про залізний доказ, що земля належить державі, а не приватній фірмі. Що, звичайно, у черговий раз підводить до питання про професіоналізм прокурорів і ретельності підготовки матеріалів навіть в таких гучних справах, що стосуються народних депутатів.

Через 5 років, коли закінчився договір оренди, землю повернули в державний запас. І в цьому статусі вона перебувала до 2011 року. У 2011 році в р. Орджонікідзе (нині – Покров) зупиняє роботу містоутворююче підприємство – Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат – один з найбільших роботодавців і платників податків регіону.

Облдержадміністрація, яку очолював Вілкул, робить ту ж дію, яка робила Верховна рада за 12 років до того – передає ту ж саму землю в платну оренду цьому ж підприємству на 5 років. Без переходу права власності. (Ця оренда буде продовжена вже нинішньою обладміністрацією Дніпропетровської області, після експертизи Мін'юсту, в 2016 році, але прокуратуру цей факт не зацікавив).

В 2018 році приватна фірма з єдиним засновником, статутним капіталом у 2 тисячі гривень і боргами на майже 50 мільйонів гривень, що перебуває в процесі банкрутства, заявляє, що представляє інтереси пайовиків скасованого колгоспу і претендує на дану землю. І прокуратура, не роздумуючи, визнає цю приватну фірму "представником потерпілих". Хоча, згідно із законом, представником потерпілих може виступати тільки адвокат.

У разі виграшу справи прокуратурою, державна земля повернеться навіть не пайовикам колгоспу, а перейде у власність фірми-банкрута, а далі – її кредиторам.

"В новітній історії України це унікальної випадок, коли прокурор офіційно й прямо виступає проти інтересів держави. Він хоче вивести з державної власності близько 20 гектарів землі, а потім фактично подарувати приватній фірмі. З фермерами і селянами прокурор точно не збирається ділитися", – говорить адвокат Олександра Вілкула Олег Бабич, керуючий партнер адвокатського об'єднання "Лекс енд баклер".

За його словами, згідно з рішенням Дніпропетровського господарського суду від 05 травня 2016, ця контора вже знаходиться в процедурі банкрутства.

"Вона обвішана непідйомними боргами в космічному розмірі, як для підприємства зі статутним капіталом у дві тисячі гривень – п'ятдесятьма мільйонами гривень. Як можна віддати десятки гектарів державної землі у приватну власність одній особі – одноосібному засновникові цієї фірми, формально прикриваючись тим, що він представник, нібито потерпілих колгоспників?", - зазначив він.

"Чому на найвищому рівні, в парламенті або навіть за місцем, у сільській раді, де всі один одного знають, не чули про нібито скривджених колгоспників? Тому що їх не існувало ні тоді в 2000 році, ні в 2011 році, коли Дніпропетровська державна адміністрація, якою керував Вілкул, передала землю в оренду на п'ять років тому ж промисловому гірничо-збагачувальному комбінату. Комбінат і зараз орендує цю землю", – додає адвокат.

На думку слідства, Вілкул зловживав службовим становищем в інтересах третіх осіб. Луценко під час слухань на комітеті натякав на хабар, але ніяких доказів не навів. Вілкул, у свою чергу, натякав на матеріальну зацікавленість самих прокурорів у тому, щоб передати державну землю, за яку держава сьогодні отримує орендну плату у власність приватної фірми.

"За тими даними, які були оприлюднені на засіданні регламентного комітету ВР, немає достатньо підстав говорити про корупційної складової в діях органів прокуратури. Але, як мінімум, мова йде про те, що так звані "представники потерпілих" намагаються переконати орган досудового розслідування в тому, що ці землі належать невідомо звідки з'явилися "правонаступників" колгоспу, який давно був ліквідований. Саме цей факт необхідно дослідити в процесі досудового розслідування, а не готувати необґрунтоване підозра народному депутату, як про це неодноразово на засіданні комітету погрожував генпрокурор", – впевнений ще один адвокат Вілкула Олексій Баганець, до речі, колись захищав у судах і самого Юрія Луценка.

"На моє глибоке переконання, у цьому виробництві ще не зібрано достатніх доказів, щоб виносити підозра Вілкулу, я навіть не впевнений, що тут мала місце подія злочину. А після того, як захист нададуть матеріали кримінального провадження для ознайомлення, ми дізнаємося ще більше невигідною для органу досудового розслідування інформації, в тому числі і щодо самих "постраждалих" і їх так званих "представників".

Казус Кобиляцького. Як прокуратура створює "докази"

Як зазначалося вище, один з епізодів звинувачення, що стосується зміни цільового призначення землі, що базується в основному на свідченнях екс-голови Дніпропетровської районної адміністрації Вадима Кобиляцького.

"Реалізуючи злочинний умисел, приблизно в липні 2011 року Вілкул дав усну вказівку голові Дніпропетровської районної державної адміністрації Кобиляцькому прийняти на особистому прийомі представників ТОВ "Артленд" і вирішити питання земельної ділянки", - йшлося у поданні Генпрокуратури.

Як стверджує слідство, Вілкул дав Кобиляцькому вказівку вжити представників фірми, при цьому, робив це нібито не сам глава ОДА, а якісь неназвані "голоси". Але сам Вадим Кобиляцький це заяву заперечує, стверджуючи, що на суді таких свідчень не давав. Більш того, в ході засідання регламентного комітету депутатам продемонстрували відеозаяву Кобиляцького, де "ключовий свідок звинувачення" заявив дослівно наступне:

"Правоохоронці залякали мене і помістили в камеру слідчого ізолятора, яка не опалювалася в грудні. Однак я не хотів давати очевидно неправдиві свідчення проти людини, тому компромісним рішенням для повернення на волю, стали свідчення, в яких мені запропонували повідомити, що якісь люди начебто зателефонували в райдержадміністрацію з приймальні керівництва обласної держадміністрації і попросили вжити якихось людей щодо зміни цільового призначення належать їм приватних земель Правоохоронці запевнили мене, що, повідомивши таку інформацію, нічого Вілкулу не буде, його схилять кілька разів проголосувати за потрібні для якихось високих посадовців закони .... ".

Почувши таку заяву, члени регламентного комітету тут же зажадали від Луценка почати по ньому досудове розслідування. Втім, генеральний прокурор досі наполягає, що довіряти не слід опублікованого відео, а показаннями, які "Кобиляцький дав у суді під присягою". Вийшовши після комітету до журналістів, Луценко ще раз повторить це "під присягою", хоча людина на його посаді, навіть без профільної освіти, зобов'язаний знати, що обвинувачений (а саме цей статус був у суді у Кобиляцького), на відміну від свідків, присягу в суді не приносить.

"Дуже груба і непрофесійна робота обласної прокуратури, яка повністю підставляє їх начальство в Києві. Кримінальний кодекс дає чітку оцінку тяжких злочинних діянь – за примушування прокурором або слідчим до дачі свідчень з використанням знущань тягне покарання до 8 років позбавлення волі", - нагадує Олег Бабич, підкреслюючи, що в ході засідання регламентного комітету з вуст Юрія Луценка прозвучала погроза на адресу Кобыляцкого: "Як адвокат, можу запевнити, що на адресу свідка прозвучала конкретна, пряма і незаконна загроза з боку прокурора. Прокурор не має права допускати, тим більше публічно, висловлювань на адресу свідка – якщо будеш розповідати, як з тебе вибивали свідчення, ми тебе залучимо за дачу неправдивих показань. Це цинічний шантаж".

"Слідчий та прокурор, які таким чином завідомо незаконно затримували Кобиляцького, застосовували до нього ці незаконні методи, штучно створюючи докази обвинувачення, можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності за ст. ст. 371 і 372 КК України за завідомо незаконне затримання та притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності, звичайно, у разі доведеності їх вини", - додає адвокат Баганець, за плечима якого - 33 роки роботи в органах прокуратури, в тому числі на найвищих посадах.

Доступ до телефону нардепа. Легко і нехитро

Депутатів, які брали участь у засіданні регламентного комітету, чекав ще один неприємний сюрприз. Вілкул продемонстрував постанову Нікопольського районного суду за запитом прокуратури про надання слідчим доступу до зняття інформації з особистого мобільного номера Вілкула, зареєстрованого на нього за контрактом.

Це вже не просто скандал. Це привід для відставки генерального прокурора, підлеглі якого затіяли "прослушку" народного депутата без відповідного дозволу ВР. У світовій практиці подібні випадки нерідко призводили до тектонічних змін у політикумі. А влада, що практикує такі методи, часто стає такою, якій руку не подати у світі.

"Слідчі незаконно збирали інформацію з приводу локацій телефону Олександра Вілкула та моніторили з'єднання його з іншими абонентами, що є порушенням прав народного депутата на недоторканність, тим більше, що такий дозвіл незаконно надавав суду не за місцем знаходження органу досудового розслідування, як цього вимагає закон, - говорить Олексій Баганець - Тим більше, я більш ніж упевнений, що при цьому, як мінімум, ініціатори (слідчий і прокурор), які готували таке подання, вчинили службове підроблення, внісши до суду завідомо неправдиву інформацію, доповнивши нинішній номер Вілкула, як належить зовсім іншому фігуранту і в іншому кримінальному провадженні".

"Телефонний номер нардепа Вілкула офіційно їм використовується як один з основних багато років. Не знати про цей слідували не могли, - стверджує Олег Бабич. - Районний суд міста Києва зобов'язав правоохоронців почати розслідування цього злочину. Є ризики, що справу направлять в Дніпропетровську обласну прокуратуру.... Їм же головне в ході слідства не вийти на самих себе... Санкції Кримінального кодексу України передбачають покарання для таких прокурорів до трьох років обмеження волі за скоєний ними злочин".

Запитання замість висновків

Перше. Члени регламентного комітету були, м'яко кажучи, неприємно здивовані якістю роботи прокуратури і фактами явної фальсифікації справи. Депутати ставили прокурорам дуже неприємні питання і відповіді лише породжували нові питання. Тим не менш, депутати проголосували за розгляд питання про парламентом недоторканності. Чому? І вчинили б вони так само, якщо б мова йшла не про представника "Опоблоку", а, скажімо, про депутата від НФ або БПП.

Друге. Юрій Луценко – політик і не приховує цього, як і свого бажання повернутися в "чисту політику". До речі, може це і використовували дніпровські прокурори? Можливо, знаючи амбіції начальника і його потреба демонструвати результат на політиках, дехто сфабрикував справу, та ще так, щоб під шумок заробити на третіх осіб, віддавши їм державну землю?

Третя. Генеральний прокурор не приховував: мета - отримати за будь-яку ціну дозвіл на притягнення Вілкула до кримінальної відповідальності. Немає сенсу питати, чому у Юрія Луценка настільки особисте емоційне ставлення до справи. Але є інші питання.

Пов'язано подібне завзяття з наміром Вілкула брати участь у президентських виборах? Або ж це безадресний меседж всьому політикуму напередодні виборів 2019 - не висовуватися, бо "була б людина, а справа знайдеться"?.

On Top
Продовжуючи переглядати www.rbc.ua, ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом, і погоджуєтеся з Політикою конфіденційності
Пропустити Погоджуюся