Справа про розстріли на Майдані: питань все більше, а відповідей - немає
Справа про розстріли на Майдані може зайняти місце серед "глухарів", на зразок вбивства Гонгадзе, загибель Чорновола і отруєння Ющенка
Наприкінці минулого тижня у Святошинському райсуді Києва почався розгляд справи "розстрілів на Майдані", в якому ключовими обвинуваченими проходять два колишніх бійця "Беркута" Павло Аброськін і Сергій Зінченко. Вони були арештовані ще навесні 2014 року.
Тяганина обіцяє бути довгою і складною. Вина затриманих бійців все ще не доведена. Процес рясніє різними процедурними порушеннями і протиріччями. Також є чимало фактів, які вказують на присутність в момент кривавих зіткнень на Майдані якоїсь "третьої сили".
Знайти і звалити
Сергій Зінченко, Павло Аброськін і їх командир Дмитро Садовник були затримані з подання в. о. генпрокурора Олега Махніцького, призначеного за квотою партії "Свобода". Але далі арешту справа не пішла. А у вересні 2014 року Садовник втік з-під домашнього арешту.
Прогресу у розслідуванні справи не було і після приходу Віталія Яреми, який змінив Махніцького на посаді генпрокурора. Це, до речі, визнав і нинішній глава ГПУ Віктор Шокін.
"Мені складно сказати однозначно, якою була координація роботи правоохоронців у справах Майдану, адже на той момент я не займався розслідуванням. Але коли я був призначений на посаду генпрокурора і став вивчати всі ці питання, то зрозумів, що були всі передумови для того, щоб робити більш рішучі кроки. Думаю, що були моменти недостатньої взаємодії прокуратури і міліції", - заявив Шокін.
Фактично, слідство зрушило з мертвої точки лише через рік після подій на Майдані. Так, на початку 2015 року були затримані ще два колишніх "беркутівця" - Олександр Маринченко та Сергій Тамтура.
Правда чи об'єктивність
Судовий процес відразу натрапив на перешкоди. Рахунок попередніх засідань йшов мало не на десятки.
Наприклад, прокурори досить довгий час не могли сформувати обвинувальний акт. І адвокати кілька разів повертали його на доопрацювання.
"Очевидною була розмитість, неконкретність обвинувачення, відсутність опису фактичних обставин кримінального правопорушення. А також відсутність в акті обставин, що пом'якшують відповідальність, неповнота реєстру матеріалів справи", - сказав Олександр Горошинський, адвокат Аброськіна.
В конструкції звинувачення засумнівався навіть генпрокурор Шокін. На його думку, "залишається загадкою, яким чином рядові співробітники міліції стали учасниками якоїсь злочинної організації, діяльність якої спрямована на масові вбивства осіб".
До того ж, прямих доказів, що саме Аброськін і Зінченко здійснювали постріли, немає. У травні 2014 року нардеп Геннадій Москаль (зараз - голова Закарпатської ОДА) повідомив, що в МВС знищили всю документацію і гільзотеки, за якими можна було відстежити використання зброї і куль, з яких розстрілювали майданівців.
Предметом запеклих суперечок стало і формування суду присяжних. У квітні Київрада погодила списки осіб, які потенційно могли увійти до складу присяжних - і передала їх в Святошинський суд.
Але вже в ході судового засідання, яке відбулося 3 червня, виявилося, що всі 13 кандидатів значаться в списках народних засідателів. А це, згідно ч. 4 ст. 61 закону "Про судоустрій і статус суддів", виключає можливість їх участі в якості присяжних.
Відвід потенційним присяжним дали не тільки представники обвинувачених, але і постраждалих. Наприклад, адвокат потерпілих Павло Дикань після засідання звинуватив депутатів Київради у непрофесійному відношенні до їх посадових обов'язків та порушенні закону.
"Не можуть бути присяжними ці особи. Це пряма імперативна норма закону", - пояснив Павло Дикань.
Важкий початок
Розгляд справи розпочався 15 липня, розтягнувшись на цілих три дні. На зачитування обвинувального прокуратурі знадобилося майже три години.
Також були оголошені 22 цивільні позови в інтересах постраждалих з вимогами відшкодувати моральну шкоду (від 1 до 25 млн грн, а також один позов на 2 млрд грн). Позови адресуються не тільки Зінченку і Аброськину, але і до ГУ МВС - безпосереднім начальникам обвинувачених.
Втім, представник МВС відмовився визнавати вимоги з боку потерпілих.
Коли почався допит потерпілих, виникло ще більше суперечностей. Серед допитуваних були мати Едуарда Гриневича, батько Ігоря Костенко, батько Максима Шимко і батько Сергія Байдовского. Їх свідчення будувалися на припущеннях, що стрілявшими могли бути Аброськін і Зінченко.
Але чітких аргументів на користь цього звинувачення постраждалі навести не змогли. "Хтось із них убив мого сина", - заявив Ігор Костенко.
Слідство виходить з того, що дії "Беркута" 18-20 лютого 2014 року мають ознаки "змови". Отже, всі силовики, які брали участь у події тих днів, в рівній мірі несуть на собі провину за загибель 39 протестувальників.
Але навіть потерпілі визнають, що свідчень, які вказують на незаперечну провину затриманих бійців, поки що немає. А ґрунтуватися на припущеннях, в один голос кажуть адвокати обох сторін, суд не має ні законного, ні морального права.
Хтось "третій"?
Після численних клопотань захисту постраждалих та потерпілих, з судом вдалося налагодити діалог. Тепер всі засідання будуть проводитися у відкритому режимі, і супроводжуватися онлайн-трансляцією.
Також після довгих переговорів з прокурорами суддя Сергій Дячук, який є головою колегії по даній справі, заявив про чіткий порядок, згідно з яким буде вестися справа. Мова про опитування потерпілих, глибокому вивченні всіх супутніх матеріалів, речових доказів, а також про допит свідків і обвинувачуваних.
З боку прокурорів лунали зауваження, що часу на вивчення доказової бази було достатньо. Але позицію суду вони оскаржити не зважилися.
Крім недоведеності прямої вини Аброськіна і Зінченка, все ще вивчається причетність до розстрілів втікача Дмитра Садівника.
Зокрема, адвокат Євгенія Закревська в жовтні 2014 року опублікувала відео, яке може підтвердити участь Садівника в стрільбі. Правозахисник звернула увагу на те, що беркутівець стріляв лівою рукою, використовуючи праву як упор.
І хоча його обличчя на відео немає, помітно, що у стрілявшого відсутня права кисть. Але через відсутність даних балістичної експертизи та гільзотеки, хід слідства ускладнюється.
Крім того, з'являється все більше альтернативних версій. Так, американський режисер Джон Бек-Хофманн спробував розібратися в подіях, презентувавши фільм "Бійня на Майдані".
У стрічці зібрані думки різних сторін: бійців "Беркута", колишнього команданте Майдану, а нині першого віце-спікера Ради Андрія Парубія, екс-журналіста Андрія Шевченка (він брав активну участь у русі Майдану), експертів та спеціалістів по зброї.
Всі вони зійшлися на думці, що сьогодні немає фактів, що визначають винуватців розстрілів.
"Докопатися до правди буде дуже важко. Хіба що, хтось видасть своїх спільників, зізнається сам, або інформація просочиться назовні шляхом злому мереж або чогось подібного", - вважає експерт зі США Бен Тиса.
Ще одну стрічку під назвою "Snipersat Maidan - theuntold Ukrainestory" зняли британці. В ній робиться акцент на тому, що в дні розстрілів у центрі Києва явно були "треті" особи.
Наприклад, Андрій Шевченко розповів, як йому подзвонив командир "Беркута" і повідомив, що з другого поверху консерваторії по міліції стріляють невідомі. А Андрій Парубій припустив, що постріли з готелю "України" йшли не з самого готелю, а з-за нього.
Також журналіст Гейбриэл Гэйтхаус поспілкувався з фотокореспондентом Євгеном Малолітка, якому вдалося потрапити всередину консерваторії напередодні стрільби 20 лютого. Фотокорр розповів, що всередині побачив чоловіків у масках, з мисливською рушницею і автоматом Калашникова. Вийшовши назовні на балкон, він побачив інших людей зі зброєю - що лежали на підлозі або ховалися за колонами.
Власне розслідування провів політолог Іван Качановський, співробітник школи політичних студій та факультету комунікацій університету Оттави. На його думку, багато мітингувальників були вбиті саме тоді, коли вони ховалися за деревами і барикадою, перебуваючи поза зоною ураження, в яку могли потрапити правоохоронці.
Журналіст Артем Шевченко у своєму сюжеті навів слова командира групи снайперів "Альфа" з позивним "Мирон", який підтвердив журналісту, що на місці зіткнення знаходилася якась невідома група.
У сюжеті колишній співробітник "Альфи" Андрій Дубовик сказав, що стрілянина велася з дахів будівель Клубу Кабміну і зеленого будинку біля Нацбанку. А в кінці сюжету наводиться запис переговорів невідомих нікому осіб, де один з них каже: "На "раз" працюємо. Трисекундний відлік".
Дубовик впевнений, що це і є переговори тієї самої таємної групи снайперів.
Тому не виключено, що до 3 серпня, на яке заплановано чергове засідання суду, з'являться нові факти, які проливають світло на вбивства на Майдані.
