Декомунізація економіки: уряд скасував сотні постанов часів СРСР

Уряд зробив масштабний крок у сфері дерегуляції. Буквально за годину на засіданні Кабміну були скасовані 360 документів, більшість з яких були прийняті ще за часів СРСР, але перевірки і штрафи за дотримання цих нормативів застосовувалися і зараз. Деякі з документів датувалися 20-30 роками минулого століття.

Крім законодавчої декомунізації, здійснено спрощення процедур оренди держвласності, автоматизація процесу нормативної оцінки землі, скасовано мінімальну вартість нотаріальних послуг.

У грудні Кабмін планує розглянути ще один пакет дерегуляційних законопроектів, що дозволить Україні до 2018 року увійти до ТОП-30 країн за легкістю ведення бізнесу. Чи зможе бізнес скористатися новими процедурами вже в наступному році, буде залежати від парламенту. Поки що, як показує практика, дерегуляція не є топ-темою порядку депутатів. Подробиці у матеріалі РБК-Україна.

Сто років - нівроку

Кабмін взяв на себе зобов'язання "пачками" скасовувати регуляторні акти, які заважають українському та іноземному бізнесу працювати і розвиватися в Україні. Урядові "дні дерегуляції" стануть традиційними, а ввести нові правила, залишити або повернути старі обмежувальні нормативи стане складно, пообіцяв вчора на засіданні уряду прем'єр-міністр Володимир Гройсман.

"Якщо міністерство хоче щось залишити, то нехай з трибуни скаже чому. Але, я думаю, що важко буде це доводити, - заявив він. - Будемо знищувати регуляції, а тих, хто проти, будемо виводити з нашого уряду. Я 10 років був у підприємництві, і розумію, наскільки непросто розвиваються відносини бізнесу з державою. Держава створює штучні бар'єри, а бізнес починає вигадувати, як їх обходити, тому що будь-який чиновник може причепитися, як до стовпа, до будь-якого бізнесу через те, що у нього є сотні, тисячі регуляцій, і сказати, що бізнес порушив таку норму".

Вчора був прийнятий ряд рішень, які можна розділити на два блоки. По-перше, мова йде про скасування "тут і зараз" 367 документів. Це норми, постанови, накази, інструкції міністерств і відомств, що діяли при СРСР. Весь цей перелік нормативно-правових актів регулює різні сфери діяльності країни і громадян - від видачі мила на будинок для певних категорій працівників до інструкцій по боротьбі з шкідниками хлібних запасів. Ще деякі документи датовані 1923 роком. "Ми навіть думали зберегти його, як історичну пам'ять", - іронізує перший заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Максим Нефьодов.

За словами Гройсмана, деякі документи "з далекого минулого" застосовувалися і зараз. "Тоді не було бізнесу, а зараз є і бізнес, і незалежна країна, а регуляції залишилися ще з СРСР. Якщо ми подивимося, скільки по них було проведено перевірок, виписано штрафів, то ми візьмемося за голову! Від якихось безглуздих речей страждає український бізнес", - обурювався прем'єр.

Наприклад, досі діяла заборона на зберігання товару у вагонах і контейнерах. "Може, вони і були актуальні 50 років тому, але зараз точно не відповідають ситуації. Бізнес реально можуть оштрафувати, якщо доведуть, що товар лежить там не під час транзиту, а за те, що його там зберігають, - розповів Фахівець. - Досі на АТС норми діють, як повинні зберігатися і ремонтувати старі запчастини, хоча ми розуміємо, що зараз ніхто не відточує ці карданні вали і у автомобілях вони просто міняються".

Була у силі і заборона на змішування зерна різних сортів. Дивна норма: зерно на експорт може йти однією партією, але зберігається, транспортуватися різними, щоб не змішувалося. "Скасування - великий плюс. Потрібно зберігати зерно окремо, а якщо господарство вирощує кілька сортів? Ви уявляєте скільки сховищ потрібно мати, щоб не змішувати його? - відзначає аналітик інформаційної компанії "ПроАгро" Ярослав Левицький. - А на більш високому рівні - рівні трейдерів - ще складніше. Це все зерно мало того що потрібно зберігати окремо, так ще й окремо перевозити. А якщо партія в один вагон не влазить, то доводилося брати ще один вагон і він, напівпорожній, йшов, що, звичайно, позначалося на ціні".

За оцінками МЕРТ тільки економія на логістиці складе близько 15%. Заступник голови стратегічної групи радників при Кабміні Павло Кухта додає, що економічний ефект від одного рішення щодо зняття заборони складе 10 млрд гривень до 2020 року або 0,5% від ВВП. "Якщо ми всі зможемо прискорити реформу дерегуляції, то це дасть додаткове економічне зростання", - вважає Кухта.

Тим не менш, відповідно до постанови про "законодавчої декомунізації", скасування всіх документів буде тільки з 1 січня 2017 року.

В цілому старі норми не були настільки "токсичні" для бізнесу, відзначає глава Офісу ефективного регулювання (BRDO) Олексій Гончарук. Але бували випадки, коли ними користувалися нечисті на руку прокурори, інспектори, які використовували "дивину" законодавства для адміністративного тиску на бізнес. "Ми знаємо, наприклад, про рішення судів, які застосовували застарілі норми для певного тлумачення і створювалися умови, коли угоди визнавалися недійсними", - розповів Гончарук.

Нотаріальний мінімум та інші послаблення

У рамках першого блоку дерегуляції, уряд скасував мінімальну ціну на нотаріальні послуги. Державні нотаріуси за завірення угод стягують 1%, і ці гроші йдуть до бюджету. У приватних нотаріусів є той же 1%, але стільки коштує сама послуга. У випадку з великими угодами, надана послуга могла коштувати величезних грошей. Експерт нагадав, що при продажу "Криворіжсталі" державі довелося заплатити за переоформлення права власності 250 млн гривень. "Регулювання цін призводить до появи "сірого" ринку. Якась частина грошей повертається платнику, умовно, "під столом", - пояснив чиновник.

За словами керівника сектору "Будівництво" Шуляк Олени Офісу ефективного регулювання, при засвідченні угод купівлі-продажу, , дарування обсяг "відкатів" (нелегального повернення частини сум виконавцем замовнику) можуть доходити до 70%.

"Бізнес звертається до нотаріуса за посвідченням договору. І тут вступають в силу ринкові правила - попиту і пропозиції. Виходячи із звичайної економічної доцільності, зацікавлений в економії власних коштів, бізнес починає вимагати зниження ціни. А фактично - скільки від 1% повернеться заявнику. І щоб залишитися на конкурентному ринку нотаріальних послуг і не втратити клієнта, нотаріуси, як правило, поступаються. А клієнт завірював документи у того, хто міг запропонувати більше "повернення". Конкуренція між нотаріусами будувалася на принципі "хто більше поверне клієнту". Держава, грубо і неефективно втрутившись у цінове регулювання ринку, створила умови для зловживань. Ринок, у більшості випадків, - це живий механізм, який сам визначить межі цін. У таких випадках держава - слон у посудній лавці", - пояснює Шуляк. За оцінками МЕРТ, на скасуванні мінімальної вартості нотаріальних послуг бізнес заощадить 1 млрд гривень.

Також вчора уряд переглянув ставки оренди держвласності для мобільних операторів, знизивши її з 40% до 18%, і спростив процедуру введення в експлуатацію легкосбірних конструкцій.

"Мобільні оператори - одні з найбільших інвесторів в економіку України. Ми хочемо полегшити їм життя у двох сферах, виправивши невідповідність у законодавстві щодо того, як розраховується оренда приміщень держвласності для вишок мобільного зв'язку. Іноді дахи будинків рахуються так само як і приміщення для офісів, - пояснив фахівець. - Також хочемо спростити процес введення в експлуатацію легкосбірних конструкцій. Зараз вони нерідко вводяться за такою ж процедурою, як і повноцінне будівництво. Хоча ми розуміємо, що вони збираються три дні, а отримання документів триває у 10 разів довше". Таким чином, в уряді розраховують, що держава стане більш конкурентною на ринку оренди майна, що дозволить додатково залучити до бюджету до 50 млн гривень на рік.

Серед рішень - автоматизація процесу нормативної оцінки землі, перегляд правил підготовки до експлуатації газових і нафтових родовищ.

Дерегуляція 2.0

Другий блок дерегуляції вимагає змін до законодавства і одного рішення уряду недостатньо. Законопроект зі змінами вже розроблений і зараз стартує інформаційна кампанія по його обговоренню з бізнесом. У грудні МЕРТ планує винести його на розгляд Кабміну.

Уряд вирішив спростити процедуру реєстрації бізнесу: виключити вимоги щодо наявності печатки на документах, спростити процес реєстрації новостворених юридичних осіб-платників ПДВ. Також Кабмін має намір ініціювати перегляд правил отримання дозвільної документації на будівництво. Планується скасувати пайову участь в інфраструктурі населеного пункту. Вчора на засіданні Кабміну міністр енергетики Ігор Насалик спробував заявити про недоцільність даного рішення, так як ці кошти є додатковими доходами місцевих бюджетів, однак Володимир Гройсман вважає, що це привід для корупції.

Чинне законодавство передбачає додатковий збір із забудовника при будівництві або реконструкції об'єкта нерухомості - так звану пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту. Його розмір коливається у межах до 10% від кошторисної вартості для нежитлової нерухомості і до 4% - для житлової. Передбачені також не менше 10 винятків, які дозволяють не платити такий внесок.

"Саме ці "до" і виключення, в сукупності з відсутністю чіткої процедури визначення розміру і необхідності сплати пайового внеску, стали раєм для корупції. Один чиновник, у закритому режимі, може визначити, хто з забудовників буде платити, а кого звільнити. Пайова участь забудовника у розбудові інфраструктури міста перетворилася на засіб контролю над "входом на ринок" і стала "годівницею" для корупціонерів. А інфраструктури як не було, так і немає. Але, головне, все менше інвесторів хочуть вкладати гроші. За нашими оцінками, втрати бізнесу від корупції при нарахуванні пайової участі перевищують 2 млрд гривень на рік. А по факту - страждає простий громадянин України, який змушений дивитися на засилля "своїх" для чиновника забудовників, звільнених від сплати пайової участі", - говорить Олена Шуляк.

Якщо цей компонент виключити, вартість будівництва повинна зменшитися втричі. Також для будівельної галузі буде скасовано вимогу отримання інформації у ДСНС.

Також законопроектом передбачається посилити захист прав міноритарних акціонерів, розширити можливості отримання кредитів шляхом відкриття інформації про доброчесності позичальників та запровадження інституту довірчої власності, як способу забезпечення виконання взятих зобов'язань; спростити процедуру банкрутства для підприємств, що мають мажоритарного кредитора.

В цілому всі дерегуляційні норми дозволять Україні вийти у ТОП-30 країн за легкістю ведення бізнесу у 2018 році. Щоб Світовий банк у наступному рейтингу Doing business вже зафіксував поліпшення, законопроект необхідно не лише прийняти у парламенті, але й імплементувати до кінця травня, додає Олексій Гончарук.

Однак, як показує практика, для депутатів дерегуляція не є топ-темою. Ряд подібних змін і від уряду, і від депутатів, отримавши статус законопроекту, так і не вносяться на розгляд до сесійної зали. На думку народного депутата Оксани Продан (Блок Петра Порошенка), одного із співавторів подібних ініціатив, причини цього "корупційний опір і безграмотність ініціатив з відсутністю зрозумілою депутатам системи роботи". "З основними складнощами ми ще зіткнемося. Досі обговорення велися камерно. Депутати голосують через нестачу комунікацій, намагаються шукати приховані смисли у нормах. Тому успіх проходження буде залежати від того, як буде проходити комунікація", - зазначає Олексій Гончарук з BRDO.

Бізнес-омбудсмен Альгірдас Шемета вважає, що прийняття таких рішень триває занадто довго, хоча при наявності політичної волі технічно такі зміни можна прийняти дуже швидко. Він додає, що в його країні - Литві, наприклад, скасування або перегляд радянських юридичних актів також тривав не один рік.

Податковий омбудсмен Тарас Качка вважає, що дерегуляційна робота набирає обертів. Але при цьому влада досі так і не підійшла до важливих і серйозних проблем - валютного регулювання, ринку землі. "Ми тихо пропустили черговий провал голосування проекту із захисту прав кредиторів. Через нього банки не пускають в економіку гроші, які є у них зараз. Невиразна позиція щодо заборони експорту лісу, яка дратує і ЄС, і ринок... Список можна продовжувати. Уряд робить багато, але цього явно недостатньо", - пояснює Качка.

Вчорашні рішення Кабміну - це лише перший крок. Найближчим часом уряд має намір лібералізувати ринок автобусних перевезень, обсяг якого оцінюється у 50 млрд гривень, половина його знаходиться у тіні. Як розповів РБК-Україна Олексій Гончарук, у планах - зміна правил роботи з товарами подвійного призначення "наведення порядку в обліку деревини".