Україні життєво необхідно підтримувати зв'язок з мешканцями окупованих територій

З моменту обрання Еммануеля Макрона президентом Франції українське керівництво було стурбоване тим, як це позначиться на форматі мінських переговорів. Джерела РБК-Україна в Адміністрації президента відзначали, що спочатку Макрон дивився на мінські угоди, як на обтяжувальну спадщину свого попередника - Франсуа Олланда. На щастя для України, скептичне ставлення французького лідера до мінських угод, після візиту президета Петра Порошенка до Франції, змінилося на певний "план Макрона" і запевнення у подальшій підтримці України.

Пізніше в Україні було оприлюднено проект закону про "окуповані території", а секретар РНБО Олександр Турчинов заявив, що формат антитерористичної операції підлягає перегляду і посиленню. Очевидно, що новий політичний сезон принесе новий етап розвитку війни на дипломатичному фронті і не тільки. В інтерв'ю РБК-Україна посол Франції в Україні Ізабель Дюмон розповіла про телефонні переговори "нормандської четвірки", безальтернативність мінських угод, ініціативи РНБО, "форму Макрона" і роль Франції у врегулюванні військового конфлікту на Донбасі.

- Як би ви оцінили результати зустрічі президента Петра Порошенка та президента Еммануеля Макрона?

- Зустріч в Єлисейському палаці менш ніж за два місяці з моменту вступу Еммануеля Макрона на посаду президента Франції це, на мій погляд, сильний сигнал про його готовність брати участь у вирішенні конфлікту на сході України. А також є приводом підтвердити позицію Франції, яка полягає у незмінній підтримці суверенітету і територіальної цілісності України. Але зустріч двох президентів була також, на мою думку, можливістю нагадати про те, що наші відносини не обмежуються лише обговоренням шляхів виходу з кризи.

Лідери наших країн торкнулися безлічі інших питань, в тому числі, розпочатий Україною процес реформ. А також можливості для двостороннього співробітництва в економічній та культурній сферах. У нас чудові перспективи для спільної роботи, і, говорячи про зустріч, варто також підкреслити, що вона була чудовою можливістю підтвердити зв'язки, які об'єднують наші країни. Згадати спільні для нас сторінки історії.

- На зустрічі президентів обговорювався новий план деокупації та реінтеграції Донбасу, який називають "формулою Макрона". У чому він полягає?

- Президент Франції підтвердив своє прагнення досягти мирного вирішення конфлікту на сході України. У зв'язку із цим у нього відбувся обмін думками з президентом Порошенком щодо необхідних передумов для реінтеграції Донбасу. Я не думаю, що можна насправді вести мову про якусь "формулу Макрона". З одного боку, підходи президента Франції повністю вписуються в рамки мінських домовленостей, а з іншого - ніж розробляти ще один новий "план" або "формулу", мова скоріше йде про те, щоб зафіксувати конкретні і відчутні цілі, що ведуть до розв'язання конфлікту. Щоб не потонути в нескінченних і безрезультатних обговореннях.

У той же час, можу підтвердити, що підходам президента Макрона властива певна специфіка: він - прагматик, людина дії, яка хоче, щоб його дії вели до результатів. Саме в такому дусі ним були запропоновані нові методи роботи. У той же час очевидно, що сама Франція не зможе вирішити цей конфлікт.

- Президент Макрон розповів про необхідність участі ОБСЄ у врегулюванні російсько-українського конфлікту. Мова йде тільки про доступ ОБСЄ до всіх пунктів окупованих територій або участь представників організації в нормандському форматі?

- Ми намагаємося все більш активно залучати ОБСЄ до обговорень, які проводяться в нормандському форматі. Це мало місце і під час недавньої телефонної конференції глав держав і урядів країн нормандського формату 24 липня, у якій також взяв участь посол Ертугрул Апакан, голова СММ ОБСЄ, і Олександр Хуг, його заступник.

Роль ОБСЄ у врегулюванні конфлікту на сході країни є ключовою з моменту першої угоди, підписаної у Мінську 5 вересня 2014 року. Починаючи з весни 2014 року, спостерігачі ОБСЄ присутні безпосередньо в зоні конфлікту, виконуючи завдання з забезпечення безпеки уздовж лінії зіткнення, моніторингу дотримання режиму припинення вогню і відведення важких озброєнь. Спостерігачі працюють у надзвичайно складних умовах. Часом вони потрапляють під обстріл, часто піддаються тиску. У квітні цього року загинув член моніторингової місії, підірвавшись на міні під час проходження патруля по території, контрольованій сепаратистами.

Діяльність місії має ключове значення, оскільки, більш ніж коли-небудь, нам потрібні об'єктивність і неупередженість в процесі збору та обробки інформації. У цьому плані велике значення має можливість гарантувати спостерігачам безпеку, а також вільний і безпечний доступ до всіх ділянок території Донбасу.

- Коли може відбутися така зустріч або переговори по телефону у Нормандському форматі?

- Найближча зустріч, на цей раз на рівні дипломатичних радників голів держав і урядів, запланована через кілька тижнів.

- Чому за останні шість місяців майже ніхто нічого не сказав про "дорожній карті" мінських угод, которшу обіцяли розробити в рамках нормандського формату?

- Дорожня карта є не самоціллю, а, швидше, способом визначити етапи, що крок за кроком будуть вести нас до виходу з кризи. А також встановлять рамки для належного виконання мінських домовленостей. Вже деякий час ми відзначаємо точковий прогрес, зокрема, у питаннях звільнення полонених, економічної та соціальної тематики, режиму припинення вогню. А також зниження, нехай і нестабільного, рівня насильства.

Звичайно ж, ситуація на сході країни не вселяє оптимізму, але необхідно брати до уваги всю її складність, яка унеможливлює швидке вирішення конфлікту.

- Чи бачите ви прогрес у врегулюванні російсько-українського конфлікту?

- Як я вже сказала, за певними пунктами прогрес є. На жаль, ефект досягнутих зрушень епізодично підривається тією нестабільністю і хиткістю, яка характеризує сьогодні ситуацію з дотриманням режиму припинення вогню на Донбасі. Зокрема, останні кілька днів були відзначені відновленням інтенсивності бойових зіткнень на лінії зіткнення, знову загинули люди. Нинішня ситуація більш ніж тривожна, і ми рішуче засуджуємо ці прояви насильства, а також бомбардування, від яких постраждали жителі Авдіївки і Красногорівки. Але мінські домовленості представляються нам як єдиний можливий шлях вирішення цього конфлікту.

- Що ви скажете про ідею секретаря Ради національної безпеки і оборони України Олександра Турчинова визнати неконтрольовані території українського Донбасу окупованими?

- Насамперед, я вважаю життєво необхідним підтримувати зв'язки з населенням, що живуть на цих територіях. Навіть якщо нинішній тренд, як мені здається, спрямований скоріше на віддалення.

Ці території (ОРДЛО - ред.) є органічною частиною української держави, і необхідно, на мій погляд, робити все, щоб їх мешканці, як і раніше, відчували себе українцями. Зокрема, через доступ до виплат, на які вони робили відрахування все своє життя, до підприємств, а також доступ до медіа простору. Важливо не ускладнювати надміру життя цивільного населення на цих територіях, що є - не варто забувати - заручником цього конфлікту.

- Чи підтримуєте ви ініціативу президента України та секретаря Ради національної безпеки і оборони перейти від формата АТО до формату бойових дій в Донбасі з впровадженням та використанням для цього загальновійськового Оперативного штабу?

- Керуючись необхідністю дотримання мінських домовленостей, українське керівництво вирішило перенести розгляд цього проекту та провести консультації з міжнародними партнерами, залученими в мінський процес Зараз цей проект знаходиться на розгляді у відповідних столицях, представники яких з часом представлять свої коментарі.

- Макрон обговорював з Порошенком законопроект про деокупації Донбасу, який так активно обговорювався в Україні за останні два тижні до виходу на "політичні канікули"?

- Це питання порушувалося під час телефонної розмови в нормандському форматі, яка відбулася в минулий понеділок.

- Ви бачили цей проект?

- Це залежить від того, про що йде мова. Те, що я бачила, було лише концепцією. Що стосується витоків законопроекту в ЗМІ, мені невідомо, чому вони відповідають.