ua en ru

Д.Філіпчук: Керівництво Держкомзему взяло курс на знищення Державного земельного кадастру

Автор: RBC.UA
Интервью с главой Профсоюза работников отрасли земельных отношений Украины Дмитрием Филипчуком

Подоланню корупції в земельній сфері заважає ситуація, що склалася в Державному комітеті з земельних ресурсів, а також низька зарплата чиновників. Крім того, дії керівництва відомства ставлять під загрозу подальше існування Державного земельного кадастру України, відсутність якого також буде сприяти корупційним проявам в галузі. Про це в інтерв'ю РБК-Україна розповів глава Профспілки працівників галузі земельних відносин України Дмитро Філіпчук. РБК-Україна: Чи вважаєте Ви за доцільне скасування мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення? Дмитро Філіпчук: Я думаю, що перш за все до скасування мораторію необхідно навести порядок в Держкомземі. Розумію, що зробити це буде дуже складно, оскільки такий процес може зайняти багато часу, але все-таки спочатку необхідно мінімізувати корупційні прояви, що відбуваються в системі, і лише після цього говорити про скасування мораторію. Що стосується максимального прибутку і користі для держави і для людей, відповідно, то продаж землі в майбутньому повинен проходити на прозорих аукціонах. Проте, на сьогоднішній день з нашим керівництвом говорити про серйозні і прозорі аукціони не доводиться. РБК-Україна: Наскільки відомо "тіньова" приватизація земель йде повним ходом. Як з цим боротись? ДФ: З урахуванням значущості земельного питання для України, мало б сенс підвищити статус відомства, яке б займалося цими питаннями, - заснувати замість Держкомзему Міністерство земельних ресурсів, наприклад. І поставити на чолі цієї організації чесних людей - професіоналів своєї справи, які будуватимуть та розвиватимуть систему, хоча, звичайно, знайти їх буде складно. Останнім часом в Держкомземі відбувається повна чехарда - керівництво міняється дуже часто. Якщо прослідкувати історію, була єдина людина - Даниленко, який очолював комітет достатньо тривалий проміжок часу, але, на жаль, після нього більш ніж 8-9 місяців глава Держкомзему не працював. При таких частих змінах керівництва говорити про серйозні досягнення в галузі не доводиться. Ще один важливий момент - боротьба з корупцією. Чиновникам, які працюють в цій сфері необхідно платити високі зарплати, тому що це велика відповідальність, серйозна робота, і вона повинна відповідним чином оплачуватися. А при зарплаті в 1000 грн хабар дуже велика спокуса. РБК-Україна: Існує думка, що ефективній боротьбі з корупцією допомогло б створення земельного кадастру. Як Ви це прокоментуєте? ДФ: Звичайно, створення кадастру сприяло б боротьбі з корупцією. Хочу відзначити, що попередній директор Державного земельного кадастру (ДЗК) України - Савицький Валентин Вікторович - зробив за час своєї роботи на посту більше, ніж решта всіх керівників. І це не тільки моя думка - так думають практично всі співробітники ДЗК. Але новому главі Держкомзему Олегу Миколайовичу Кулінічу, така людина стала не потрібна і його незаконно звільнили. На жаль, нинішнє керівництво взяло курс на знищення кадастру. Завдяки його зусиллям була пролобійована постанова Кабінету міністрів №439 від 6 травня 2009 р., яке фактично повністю знищує кадастр. Раз відбувається подібне - значить, хтось в цьому зацікавлений. Не виключаю, що це замовлення тіньових структур, інтереси яких лобіює пан Кулініч. Крім того, роками створювана Центром ДЗК база даних про земельні ділянки і їх власників, є конфіденційною інформацією, а в передвиборчий гонці, коли для досягнення цілі всі засоби є добрими, у опонентів може з'явитись реальний шанс для використання такої інформації в своїх інтересах. У будь-якому випадки при передачі даних з Центру ДЗК територіальним управлінням земельних ресурсів - хаос неминучий. Я думаю, що якщо така політика проводитиметься і надалі, то кадастру в Україні просто не буде. РБК-Україна: На вашу думку, з якою метою це робиться? ДФ: Можливо, їх розрахунок полягає в тому, щоб довести ДЗК до ступеня розвалу, показати, що система неефективна, після чого замінити її якоюсь приватною структурою. РБК-Україна: А Ви не думаєте, що ці люди намагаються встигнути набрати як можна більша кількість земельних ділянок до виборів? ДФ: У цих людей і так вже величезна кількість земельних ділянок. Можливо, для них питання стоїть в більш привабливих ділянках - Крим, Київська область, ось це цікаво. Ну і звичайно гроші. Нинішній керівник Держкомзему до статуту Центру ДЗК вніс норму про те, що він особисто погоджує всі керівні кадрові призначення, аж до начальників районних відділень. Районне відділення - це, як правило, дві-три людини. В межах України - приблизно 600 осіб, а крім того є ще 27 регіональних підрозділів і центральний апарат. Запитаєте, яка мета подібних рішень? Думаю тільки в тому, щоб брати хабарі за призначення на посаду. РБК-Україна: Раніше в ЗМІ неодноразово піднімалося питання про зловживання київської влади в земельній сфері. Як Ви оцінюєте вирішення земельних питань в Києві? ДФ: Земельні питання в Києві це взагалі окрема розмова. Річ у тому, що Київське земельне управління - це окрема держава і на нього впливу в Держкомземі не має ніхто - вони підкоряються КМДА. Хочу відзначити, що після передачі функцій реєстрації від Київської міської філії Центру ДЗК Київзему ця філія стала збитковою. Для прикладу, за 2008 рік вона принесла близько мільйона збитку. Наочний показник того, що буде, якщо реєстрацію відберуть у кадастру. РБК-Україна: Ви недавно стали главою профспілки. Які в Україні перспективи розвитку профспілкового руху? ДФ: У нас профспілковий рух дуже сильно недооцінений - люди сприймають його як якийсь артефакт від радянської системи. Тобто, як якусь субстанцію, яка нічим окрім як збором внесків, поздоровленнями з днем народження, путівками та розподілом матеріальної допомоги не займається. Ось що таке профспілка в розумінні багатьох людей. З цим, чесно кажучи, дуже важко боротись, але я все-таки бачу перспективність розвитку цього напряму. На жаль нинішні профспілкові лідери часто самі дискредитують профспілковий рух. Але з іншого боку ніж більш глухими до проблем людей вони будуть, тим більше у нас шансів створити сильну профспілку. Думаю, що через рік-другий це напрям в Україні буде дуже сильний розвинений і затребуваний. Тому що якщо ми доб'ємося однієї перемоги до нас приєднуватися десятки, якщо ми доб'ємося десяти перемог до нас приєднаються сотні і тисячі. Якщо люди бачитимуть, що профспілки борються за їх права і відстоюють їх інтереси, то вони братимуть активнішу участь в цьому русі. Упевнений, що з часом всі побачать, що в їх житті відбувається більше змін не від зміни керівництва держави, а від перемог на їх рівні, в досягненні яких профспілки братимуть безпосередню участь, і тоді, дійсна роль профспілки в житті трудового колективу буде гідно оцінена.