ua en ru

Щоб зробити тваринницький бізнес прибутковим, необхідно урізати зайві витрати

Автор: RBC.UA
Одним з ключових ризиків очікуваного Угоди про Асоціацію з Євросоюзом є цінова неконкурентоспроможність вітчизняних тваринників. Наше м'ясо вже сьогодні коштує дорожче, ніж у Європі , при цьому істотно поступаючись за якістю. Але навіть за рекордно високої ціни на свинину більшість свинокомплексів залишаються збитковими. Щоб виправити становище, потрібно в першу чергу здешевлювати виробництво.

Одним з ключових ризиків очікуваного Угоди про Асоціацію з Євросоюзом є цінова неконкурентоспроможність вітчизняних тваринників. Наше м'ясо вже сьогодні коштує дорожче, ніж у Європі , при цьому істотно поступаючись за якістю. Але навіть за рекордно високої ціни на свинину більшість свинокомплексів залишаються збитковими. Щоб виправити становище, потрібно в першу чергу здешевлювати виробництво.

Незважаючи на постійні скарги тваринників різного калібру на збитковість їх ферм, в Україні цілком реально домогтися позитивної рентабельності свинарства на рівні 50-100%. Що для цього потрібно?

«Три кити», на яких грунтується ефективний тваринницький бізнес - це годування, продуктивність та облік. Ці речі здаються занадто приземленими, але саме вони впливають на перспективи української свинини залишитися на прилавках вже в найближчі місяці.

Читайте також: П'ять ключових помилок власників, через які тваринницький бізнес стає збитковим

Чому наше м'ясо дороге? Відповіді прості: неправильні корми, їх перевитрата, недостатня продуктивність свиноматок, відсутність їх обліку.

У структурі собівартості свинини корми займають 60-80%. За останні п'ять років вартість зернових і в Україні, і в світі виросла в рази. Але при цьому витрати кормів у собівартості свинини зросли тільки в українських тваринників. А вартість свинини в ЄС всі ці роки незмінна.

У структурі ціни кілограма свинячого м'яса в Україні 9-10 грн складають корми, 2 грн - витрати на відтворення, 1 грн - зарплата співробітникам, 50 коп. йде на ветеринарію, 2 грн - на електроенергію та інші витрати. Якщо свинокомплекс новий, то ще 3 грн становить амортизація. Разом собівартість коливається на рівні від 17 до 19 грн. У той же час, для європейського виробника 13 грн - це ціна, за якою він продає живу вагу. Чому так відбувається?

Європейці постійно використовують так звані «резерви ефективності»: впроваджують ноу-хау в годівлі, експериментують з умовами утримання тварин, системами профілактики хвороб. В Україні в більшості випадків свиней годують як «за царя Гороха», ще й закуповуючи зайві обсяги у постачальників за відповідну «подяку». Але зітхаючи при цьому з приводу якоїсь «датської» або «американської» технології. Адже суть цих «заморських секретів» на перевірку виявляється простою: менше відкатів - більше інновацій.

Читайте також: Українські підприємці стали активніше займатись тваринництвом, - Держреєстр

Наприклад, за останні роки західні наукові центри запропонували відразу кілька нових фундаментальних рішень в підходах до годівлі. Одне з них - використання синтетичних амінокислот і зменшення вмісту дорогого протеїну в кормах. У світі вже давно годують свиней не ячменем, кукурудзою, соєю і т.д., а амінокислотами, макро-, мікроелементами, вітамінами. Для тваринного не має значення джерело поживних речовин.

Ще один фактор, з яким пов'язаний перевитрата кормів - це низька продуктивність свиноматок . В Україні «нормальної» є результативність осіменіння на рівні 50-70%, у той час як у Європі, завдяки застосуванню сучасних технологій, цілком реально досягти 90-95%. Кожне додаткове порося - це зменшення на 10% собівартості поголів'я для відгодівлі. Чим більше живих і здорових поросят - тим більше прибуток компанії, тим дешевше кожен конкретний кілограм м'яса для ринку, тим більш конкурентоздатна галузь в цілому.

Одні тільки ці зміни можуть вивести підприємство на рівень 50-100% рентабельності інвестицій. Це дасть можливість сміливо конкурувати з європейським виробником. Адже після того, як тварини отримають правильний корм, а м'ясо стане якісніше і дешевше, воно буде користуватися у переробників такою ж попитом, ніж європейське та бразильське.

Микола Бабенко, генеральний директор «Центру підвищення ефективності в тваринництві», спеціально для РБК-Україна