Що сколихнуло нацгвардійців-строковиків
Кілька сотень солдатів строкової служби Національної гвардії України 13 жовтня залишили місце своєї постійної дислокації в Нових Петрівцях під Києвом і прибули пікетувати Адміністрацію Президента України. Основною їхньою вимогою було - щоб Президент Петро Порошенко підписав указ про демобілізацію.
За словами нацгвардійців, вони вже відслужили 1,5 роки замість 1 року служби, який передбачений законом.
Близько 21:00 до пікетувальників вийшли керівники АПУ та Нацгвардії. Заступник командувача Нацгвардією Ярослав Сподар заявив, що вимоги військовослужбовців можна виконати тільки після внесення змін до законодавства України. "Реально виконати ці вимоги можна після змін в законодавстві... Йдеться про статтю 23, в яку були внесені зміни 8 серпня 2014 року про продовження терміну служби. Строки продовжуються до прийняття рішення про демобілізацію", - зазначив він.
У свою чергу тоді ще командувач Національної гвардії України, а нині вже новий міністр оборони України Степан Полторак пообіцяв бійцям Нацгвардії зарплату до 9 тис. гривень. "Ви воювали дуже добре. Ви отримаєте заробітну плату, і вона становитиме до 9 тисяч гривень. Крім того, ті військовослужбовці, які служили півроку і більше, отримають ще додатково премію. Це буде зроблено буквально 15 числа", - заявив Полторак пікетувальникам.
Після цього бійці Нацгвардії припинили пікет і вирушили у свої частини.
У коментарі РБК-Україна голова прес-служби Нацгвардії Вікторія Кушнір повідомила, що оцінку події даватимуть органи прокуратури. "Оцінку цим діям даватимуть представники прокуратури. О 22:00 усі військовослужбовці вже були на місці. Зрозуміло, що розігралися емоції. Під військову частину приїхали батьки, і це зіграло певну роль. Від політичних і юридичних оцінок я утримаюся", - заявила Кушнір.
"Керівництво кілька разів намагалося зупинити їх, потім супроводжувало по ходу руху і робило все можливе, щоб по дорозі не було жодних інцидентів. Колону супроводжували представники міліції київського гарнізону, щоб не було порушень громадського порядку. І цього не сталося", - додала вона.
Аналогічні акції вчора пройшли під стінами Дніпропетровської та Харківської облдержадміністрацій, проте їх чисельність була істотно нижче, ніж у Києві.
Глава МВС Арсен Аваков назвав дії нацгвардійців ганебними, але пообіцяв, що їх вимоги будуть виконані. "Буде. Все буде. І відпустка, і дембель, і ганьба. Будуть відповіді з розслідування. Все буде. Тільки от повагу дурашкам двадцятирічним доведеться до себе заново завойовувати", - написав Аваков у своєму Facebook.
У свою чергу радник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко висловив думку, що цим інцидентом неодмінно скористаються спецслужби Росії. "Питання про те, що стало спусковим гачком для маніфестацій, буде вивчено. Звичайно, цією ситуацією скористалися спецслужби РФ для того, щоб і далі розгойдувати ситуацію. Відповідь керівництва Нацгвардії має бути швидка і жорстка. Ті офіцери, хто це допустив повинні бути покарані. Ті рядові військовослужбовці, хто це допустив, також повинні бути покарані. А військова контррозвідка СБУ має не ловити гав, а передбачати подібного роду ситуації і реагувати на них заздалегідь", - написав Геращенко у своєму Facebook.
Політолог Вадим Карасьов не бачить у зазначених акціях "сліду Кремля". "Це не має відношення до Кремля. Потрібно розуміти, що ці події з'явилися не на порожньому місці. Люди дійсно переслужують, не можуть демобілізуватися і незрозуміло, що буде далі. Тим більше, ми знаємо, що демобілізація припинена указом Президента. Ну і загальна політична ситуація підштовхує до таких виступів, оскільки є загальна політична нестабільність", - заявив політолог в коментарі РБК-Україна.
За його словами, такі пікети були націлені проти Степана Полторака і Президента України. "Для того щоб ускладнити, затьмарити або запобігти голосуванню в Раді по кандидатурі міністра оборони. Створити певний осад: мовляв, кадрова політика Президента не дуже вдала, ахіллесовою п'ятою Порошенка є призначення", - вважає Карасьов.
Михайло Криволапов
