БЮТ подає до суду на депутатів-"зрадників"
Фракція Блоку Юлії Тимошенко продовжує втрачати депутатів. Сьогодні ще три депутати з БЮТу перейшли в "антикризову коаліцію". Голова Верховної Ради Олександр Мороз на ранковому засіданні зачитав відповідні заяви народних депутатів Максима Луцького, Інесси Вершиніної, Дмитра Крючкова. У зв'язку з цим БЮТ заявив, що готовий розпочати судові процеси проти депутатів своєї фракції, які увійшли до антикризової коаліції. "Ми починаємо судові справи щодо позбавлення депутатського мандата тих, хто зрадив нашій політичній силі, хто зрадив громадянам, які нас підтримували", - повідомив член фракції Олександр Турчинов. На його думку, депутати, які "зрадили" своїм політичним силам, повинні скласти свої мандати і дати можливість іншим депутатам, які стоять наступними в списку, увійти до парламенту для виконання політичної програми партії. О.Турчинов повідомив, що юристи БЮТ вже почали готувати необхідні документи для позову до суду. Нагадаємо також, що 20 липня фракція БЮТ ухвалила рішення виключити зі свого складу народних депутатів Олександра Борзих, Володимира Зубика, Михайла Зубця и Володимира Толстенка. Ці народні депутати від БЮТ також написали заяви про входження до антикризової коаліції. Таким чином, на сьогоднішній день фракція БЮТ налічує 122 народних депутата, і фактично знаходиться під загрозою розпуску згідно діючого Регламенту Верховної Ради. Проте 11 вересня перший заступник голови Верховної Ради Адам Мартинюк заявив, що парламент планує внести зміни до законодавства, щоб врятувати БЮТ від розпуску. "Заразом і вирішимо долю цих позафракційних депутатів. Вони зможуть за бажанням приєднатися до коаліції, опозиції або залишитися нейтральними", - сказав перший віце-спікер. Вчора ж Верховна Рада України прийняла за основу проект постанови про внесення змін до статей 59-61 Регламенту Верховної Ради України, яким пропонується запровадити особливий правовий інститут позафракційних депутатів з наданням їм права за особистою заявою входити до складу коаліції депутатських фракцій. Проте БЮТ виступив проти таких змін до регламенту. Як пояснив член фракції БЮТ Сергій Поліщук, озвучене напередодні бажання Адама Мартинюка внести зміни до регламенту і дозволити створення інституту позафракційних депутатів, протирічить законодавству, а особливо Конституції. Крім того, ухвалення таких змін протирічить імперативному мандату, який вступив в силу з обранням нової Верховної Ради. "Вони зараз хочуть все з ніг на голову поставити і депутати, які бігатимуть по фракціях, залишатимуться позафракційними", - підкреслив депутат. С.Поліщук також відзначив, що на сьогодні немає підстав до розпуску фракції БЮТ, оскільки згідно із законодавством, загальна кількість депутатів у фракціях не може бути менше чисельної кількості найменшої зареєстрованої фракції. На сьогодні такою фракцією є фракція комуністів - 21 депутат. Відзначимо, що в ч.4 статті 60 діючого на даний момент Регламенту, чітко сказано, що "депутатська фракція, склад якої стає меншим від необхідної мінімальної кількості народних депутатів, визначеної частиною першою статті 59 цього Регламенту, через 15 днів після дня настання такого факту оголошується Головою Верховної Ради України розпущеною". Згідно ч. 1 ст. 59 Регламенту "мінімальна кількість народних депутатів для формування депутатської фракції повинна становити не менше мінімальної кількості депутатських мандатів, отриманих відповідними політичними партіями (виборчими блоками політичних партій) за результатами виборів". Що стосується позафракційних депутатів, то в діючому Регламенті, згідно ч.2 ст. 59 написано, що "народний депутат може входити до складу лише депутатської фракції політичної партії (виборчого блоку політичних партій), за виборчим списком якої його обрано". Ч.3 ст. 59 визначає, що в "разі невходження народного депутата, обраного від політичної партії (виборчого блоку політичних партій), до складу депутатської фракції цієї політичної партії (виборчого блоку політичних партій) або виходу народного депутата зі складу такої фракції його повноваження припиняються достроково на підставі закону за рішенням вищого керівного органу відповідної політичної партії (виборчого блоку політичних партій) з дня прийняття такого рішення".