Бюджетно-податкові муки: що і як зміниться двох ключових Кодексах України
Наталія Непряхіна, спеціально для РБК-Україна
Сьогодні Верховна Рада прийняла в першому читанні нову редакцію Бюджетного кодексу. Але, незважаючи на це, прийняття бюджетної та податкової реформ досі під великим питанням. А без них прийняття держбюджету-2015 виглядає, як мінімум, аферою. Тому розвиток ситуації такий, що в новий рік ми вступимо без держбюджету. Велика частина нардепів відмовляється приймати пропозиції Кабміну Арсенія Яценюка просто так. Особливо це стосується змін до Податкового кодексу.
Уряд Арсенія Яценюка наступив на старі граблі, розробивши і подавши у Верховну Раду проект держбюджету на 2015 рік на основі нової законодавчої бази - податкової і бюджетної. І це, не кажучи вже про решту пакеті законопроектів - всього їх 44, які, зокрема, передбачають продовження процесу дерегуляції, удосконалення системи держзакупівель. Очевидно, що без попереднього прийняття цих 44 ініціатив плюс зміни до Кодексів, голосувати за бюджет-2015 абсолютно безглуздо.
Аналогічна історія вже була в 2009 р., коли уряд Юлії Тимошенко запропонував зміни в Бюджетний кодекс, заявивши про децентралізацію. Але Президент Віктор Ющенко ветував бюджетну реформу - і в 2010 р. Україна увійшла без бюджету. Головний фінансовий документ країни вносив уже Кабмін Миколи Азарова.
Зараз нові депутати вже відмовляються бездумно підтримувати урядові реформи, що було традиційно для старого скликання парламенту. Можливо, певна підтримка і знайшлася б, якби Кабмін не ігнорував пропозиції депутатів, наприклад, до Податкового кодексу.
Загальновідомо, що готувалися законодавчі поправки в закритому режимі. Тільки депутати (а не представники громадськості) могли вносити свої пропозиції, але не мали доступу до роботи з самими документами - поки ті не були внесені до парламенту.
І тут профільним комітетам не залишалося нічого іншого, крім аналізу і критики "тіньової" версії реформ.
Вже з самого ранку вівторка, 23 грудня, депутати після поверхневого аналізу одного з основних документів (проекту змін до Податкового кодексу) заявили: робота декількох тижнів просто не врахована. А сам проект ще більше "закручує гайки" для бізнесу і посилює податковий тиск на громадян.
Фіскальна штовханина
Депутати-члени комітету з питань податкової та митної політики ще за тиждень до подачі проект Кодексу до парламенту заявили про принципові моменти, які треба доопрацювати, а які взагалі не будуть підтримані.
Було запропоновано не змінювати чинні норми, що встановлюють повноваження контролюючих органів. Суттєвого доопрацювання вимагали норми щодо легалізації доходів громадян - процедури одноразового декларування та непрямих методів оцінки доходів фізосіб.
Депутати категорично відмовлялися підтримувати пропозиції про введення т. зв. "інституту стукацтва", коли податковий агент-продавець повинен був звітувати перед податковими органами про всі покупки його клієнтів на суму понад 25 тис. грн.
Також серед непідтримуваних норм виявилося розширення бази оподаткування податком на нерухомість, визнання пива алкоголем, обмеження для платників єдиного податку, продовження пільги по сплаті ПДВ для зернотрейдерів.
В результаті стало тільки гірше. При аналізі доходів і витрат фізосіб податківці будуть враховувати також і доходи осіб, які спільно проживають з контрольованим об'єктом, "пов'язані з ним спільним побутом і мають взаємні права та зобов'язання".
Крім того, в рамках проведення одноразового декларування доходів і готівку, які потрібно покласти на банківський рахунок не менш, ніж на рік, з'явився новий вид податку, який відбиває бажання достроково знімати ці кошти - 3% від обсягу знятих грошей.
Не скасовано пропозицію щодо справляння збору з валюти для фізосіб, які погашають валютні кредити.
Більш того, введений транспортний податок, ліквідований у 2009 р. Предметом оподаткування в черговий раз став об'єм двигуна, а не вартість автомобіля. Кабмін запропонував з машин до 5 років і об'ємом бензинового двигуна в 3 л, а дизельного - у 2,5 л брати по 25 тис. грн у рік.
З нових пропозицій - 5%-вий податок на спадщину, якщо її обсяг перевищує 1 млн грн. Придумали новий збір за таврування ювелірних виробів у розмірі 10% від вартості дорогоцінного металу.
Бізнес же отримав від Кабміну нові норми у вигляді посилення відповідальності за порушення строків реєстрації податкових накладних, введення вимоги подання звітності з ПДВ в електронному вигляді для всіх платників. Обмеження з "єдиноподатників" так і не були зняті.
Зазначимо, що пропозиції по включенню лише 30% витрат великого бізнесу на придбання товарів, робіт і послуг у підприємців призведе до того, то вони просто відмовляться працювати з малим бізнесом.
У той же час, уряд вирішив знизити ренту за видобуток газу, що залягає на глибині понад 5 тис. м. Таке ігнорування роботи депутатів викликало бажання у членів комітету заслухати міністра фінансів Наталію Яресько. Однак на засідання комітету вона не прийшла, в черговий раз відправивши туди свого заступника, основного автора податкової реформи Дениса Фудашкіна. Але депутати не слухають Фудашкіна, оскільки вважають, що він не має повноважень приймати остаточні рішення, а тому будь-яке обговорення з ним пропозицій - марна трата часу.
Ігнорування міністром фінансів роботи з депутатами призвело до того, що на засіданні податкового комітету з Кодексу були виключені спірні норми і Раді було рекомендовано приймати документ у першому читанні без цих норм.
Норми, які були вилучені:
- пропозиції щодо легалізації;
- запровадження електронного адміністрування ПДВ;
- новий податок на спадщину;
- продовження режиму по сплаті ПДВ для зернотрейдерів.
Також було вирішено залишити в чинній редакції норми податку на нерухомість. Тобто, з 2015 р. може не бути оподаткування комерційної нерухомості, а тільки житла - при збереженні мінімального неоподатковуваного порогу (120 кв. м для квартир і 250 кв. м для будинків).
Депутати хотіли, але не змогли виключити норму про введення 5%-ного роздрібного податку на підакцизні товари.
Бюджетна нібито децентралізація
Головна новація бюджетних змін - вилучення частини податку на доходи фізосіб в держбюджет, що раніше застосовувалося по відношенню до Києва (50% вилучення) і викликало масу критики, як "новація Кабміну Азарова". Враховуючи, що ПДФО сьогодні є основним бюджетоутворюючим податком, критика з боку місцевих рад сиплеться з усіх боків.
Нагадаємо, якщо зміни до Бюджетного кодексу пройдуть друге читання і будуть підписані Президентом, то в Києві буде залишатися 40% ПДФО, у містах обласного значення і районах - 60%, а в обласних бюджетах - 15%. Передбачається, що 10% від податку на прибуток приватних підприємств перекриють ці мінуси. Але на місцях вважають інакше.
Так, спікер Запорізької облради Віктор Межейко заявив РБК-Україна, що обласний бюджет не дорахується у дохідній частині кількох сотень мільйонів гривень. "Найбільшою втратою стане зниження відрахувань від прибуткового податку... Так, громади отримали компенсації у вигляді податку на нерухомість та інших надходжень, але не отримали механізму, як їх вилучати", - сказав Межейко.
Передбачалося, що основними податками для місцевих бюджетів стануть податок на нерухомість і роздрібний акциз. У Мінфіні впевнені, що ці податки дадуть місцевим бюджетам додаткові 6 млрд грн. Але профільний комітет вилучив норму щодо податку на нерухомість, запропонувавши голосувати Кодекс у першому читанні без неї.
Депутатів збентежило те, що повноваження по визначенню пільг, ставок та неоподатковуваного порогу площі нерухомості передані на місця. А це при напрацюванні змін у Бюджетний кодекс було одним з вимог місцевих органів влади.
Експерт з питань бюджету Асоціації міст україни Олександр Слобожан впевнений, що побоювання депутатів були безпідставні. "Якщо б це було так (застосування максимальних ставок податків), то місцева громада підняла б свого керівника на вила... Цим рішення комітету в один момент позбавив місцеві бюджети одного з джерел доходу", - сказав РБК-Україна Слобожан.
З ним згоден експерт у сфері фіскальної децентралізації, співавтор поправок до Бюджетного кодексу Сергій Марченко. Він упевнений, що навіть відсутність остаточного реєстру нерухомості і досвіду адміністрування цих податків не завадило б місцевим органам влади почати їх збір. "На місцях були б зацікавлені якнайшвидше запустити реєстр. А з пільгами - кому платити і в якому обсязі - не визначилися. Зараз кажуть, що пенсіонери не зможуть платити такий податок на нерухомість. Але ж ніхто не заважає включити їх в перелік пільговиків", - наголосив Марченко.
Крім того, на першому етапі доцільно було поставити мінімальний податок на нерухомість, - до 50 грн, щоб зняти соціальну напругу, оцінивши при цьому динаміку наповнення місцевої казни.
У той же час, суперечки навколо роздрібного акцизу закінчилися нічим - і він залишився в проекті БК, ухвалений сьогодні в першому читанні.
Позитивні зміни можуть очікувати районні бюджети та добровільно об'єднані громади. Нагадаємо, законопроект щодо об'єднання громад прийнятий у першому читанні влітку цього року, друге читання він так і не пройшов - і був відправлений парламентом на повторне друге читання.
Зокрема, райбюджети і бюджети добровільно об'єднаних громад зможуть залишати 60% від ПДФО, а також вийдуть на пряме співвідношення з держбюджетом. Зараз будь субвенції проходять через область.
Крім цього, місцеві органи влади отримають право адмініструвати єдиний податок, доходи від плати за ліцензії, адмінштрафів, держмита, 50% доходів від ренти за спеціальне використання води та 25% від ренти за користування надрами (зараз 50%).
Реформа передбачає, що місцеві органи не будуть з власного бюджету фінансувати делеговані їм державою повноваження - охорона здоров'я та освіта. За оцінками Асоціації міст, в Києві на ці цілі в рік йшло в середньому 8 млрд грн. "До 40% власного ресурсу йшло на оплату делегованих державою повноважень", - зазначив Сергій Марченко.
"Після реформи, місцеві органи влади можуть додатково за свої кошти фінансувати школи або лікарні, але можуть і прийняти рішення про їх закриття, а отримані з центру направляти на купівлю автобуса, наприклад, для школярів, щоб возити їх у сусіднє село на навчання", - пояснив Марченко.
Також передбачається автономність процес затвердження місцевих бюджетів - Мінфін не буде втручатися в процес планування доходної та видаткової частини місцевих бюджетів. Строки затвердження місцевих бюджетів не будуть залежати від прийняття держбюджету.
Може бути введено нове поняття індексу податкоспроможності місцевих та обласних бюджетів. Якщо зараз Мінфін намагається догодити всім бюджетам і необхідні їм кошти по можливості компенсувати з держскарбниці, то при застосуванні запропонованої формули фінансування зміниться.
"Якщо немає відхилень від індексу, і він становить 90%, то такий бюджет не буде дофинансирован з бюджету, якщо 80%, то до нормативу в 90% дотягнуть. Якщо громада багата, і її індекс складає 150%, то 110% - залишає собі, а 40% - навпіл між бідними громадами і держбюджетом", - пояснив суть змін Марченко.
Втім, частина депутатів вважає, що зміни в Бюджетний кодекс не відповідають суті законопроекту - децентралізації. "Змін повноважень не сталося. Змін у закон "Про місцеве самоврядування" не подано. Також децентралізація - це коли державні податки стають місцевими.
Особливих змін не відбулося. А податок на прибуток, як був загальнодержавним податком, так ним і залишився, змінився механізм розподілу", - сказав нардеп від "Блоку Петра Порошенко" Павло Різаненко.
Його колега по фракції Максим Єфімов вважає, що уряд "скрестило вужа з їжаком". Він вважає, те саме змінами до Бюджетного кодексу необхідно закласти стимули на розвиток підприємництва. Крім того, на думку Єфімова, територіям, які приймають переселенців, необхідно збільшити держфінансування.
Зазначимо, у змінах до Бюджетного кодексу Кабмін прописує норму, що стосовно Луганської та Донецької областей буде діяти особливий статус. Всі витрати з держбюджету, в тому числі, щодо виконання трансфертів будуть виконуватися після повернення окупованих територій під контроль України.
До критики змін Бюджетного кодексу приєдналася і автор відповідних ініціатив у 2009 р. - Юлія Тимошенко. Він вважає, що проект Кабміну передбачає зниження власних надходжень бюджетів і, відповідно, повноважень органів місцевого самоврядування щодо формування своїх бюджетів.
"Якщо в цей 2014 р. власні надходження становили 111,5 млрд грн, на 2015 р. -104 млрд грн. Нам будуть розповідати про збільшення доходів місцевих бюджетів на 39 млрд грн, але це все на папері, це ще не закріплені податки", - сказла нардеп Тимошенко, двічі екс-прем'єр.
Також важливо відзначити, що у змінах до Бюджетного кодексу немає норми, яка регулює строки виконання платіжних доручень місцевих бюджетів в системі Держказначейства. Це загрожує повторенням практики відмови проплачувати зобов'язання місцевих бюджетів. І відсутність таких норм у новій версії кодексу знімає всю відповідальність з посадових осіб органів казначейства.
Відзначимо, що в попередній версії змін в Кодекс, поданої в парламент в серпні, така норма була і передбачала конкретні терміни здійснення платежів: за захищеними статтями місцевих бюджетів - протягом двох операційних днів, по іншим витратах - п'яти днів.
Крім того, так і залишилося неврегульованим питання про списання непогашеної заборгованості місцевих бюджетів за середньостроковими позиками. Експертами пропонувався термін в один місяць, протягом якого Кабмін мав розробити і внести до парламенту відповідний законопроект.
Можливо, попередня крапка в суперечках навколо Бюджетного та Податкового кодексів буде поставлена в неділю. На 28 грудня заплановано прийняття обох бюджетів у другому читанні.
Але в коаліції скептично ставляться до такої перспективи. Так, у фракції "Народного фронту" засмучуються, що їх колеги не хочуть підтримувати пропозиції уряду, що загрожує не наданням чергового траншу МВФ і складнощами з виконанням державою своїх зобов'язань.
