Бюджетна диверсія для Києва від уряду
Руслан Крамаренко,
економіст, заступник голови КМДА по економіці і фінансам у 2010-2014 роках
Минулого тижня Кабмін прийняв за основу норму про збільшення вилучень ПДФО з міського бюджету столиці на користь держбюджету з 50% до 75%. Так, якщо зараз Київ відраховує 8,5-9 млрд грн щорічно, то тепер сума вилучень з ПДФО може скласти 12,5-13 млрд грн.
Коаліційна угода начебто декларує децентралізацію влади, проте дії уряду щодо Києва фактично унеможливлюють виконання столицею її функцій.
Головний податок, з якого живе місто - фактично дві третини столичного бюджету формується за його рахунок. Це податок із зарплати городян, який логічно витрачати в їх же інтересах. До 2011 року так і було - всі гроші залишалися в бюджеті міста.
З 2011 року Київ став єдиним містом в Україні, у якого 50% цього податку стали забирати до держбюджету. Хронічне невиконання бюджету в останні роки пов'язане саме з цим - щороку у нас вилучалося від 6 до 8 млрд гривень. Така норма суперечить статті 7 Бюджетного кодексу, яка гарантує рівні умови розподілу благ між територіальними громадами.
Новий кодекс не тільки не усуває цю несправедливість, але і ставить Київ у ще більш нерівні умови. Тепер у всіх містах України буде залишатися 60% ПДФО, а в Києві 25%. Просто цифри - сьогодні ми в рік збираємо 16 млрд грн, і могли б їх направляти на розвиток міста. Після реформ 2011 року у нас в бюджеті залишається 7,9 млрд гривень. За новим бюджетним кодексом 4 млрд грн.
Заяви про те, що необхідні місту кошти будуть повертатися у вигляді цільових субвенцій - це замилювання очей, до якого вдається уряд щороку. Але скільки не повторюй слово "халва" - у роті солодше не стає - по приведеному нижче графіку чітко видно, що з кожним роком не тільки збільшується обсяг вилучень, але і зменшується обсяг субвенцій.
І можна багато дискутувати з цим цифрам, говорити, що у нас соціалізм, і що уряд вилучає у багатих на користь бідних і балансує бюджет, і можна було б сперечатися. Але тільки в тому випадку, якщо б місто мав гроші на депозиті, прекрасно собі жив, але хотів більше. Або навіть менше - скаржився, обурювався. Але насправді виживав.
Реалії зовсім інші - після зміни бюджетного кодексу борги міста стали з кожним роком зростати, щорічний приріст боргу перегукується з сумами вилучень. Уряд милостиво дозволяє місту позичити ще грошей і навіть допомагає мотивувати держбанки в черговий раз виступити кредитором. При цьому не визнає, що ними ж прийнята бюджетна норма, яка заганяє місто в боргову петлю.
Із-за девальвації місто втрачає за сьогоднішнім курсом 2,5 млрд грн, оскільки наступного року Києву потрібно гасити євробонди 2005 року, випущені на 250 млн дол. По курсу 8 грн за долар борг до погашення був би 2 млрд грн, сьогодні це вже 4,5 млрд грн, а який курс буде до листопада наступного року, коли настає термін погашення - прогнозувати складно.Наступний фінансовий рік для Києва буде критичним, адже місту потрібно буде погасити 1,9 млрд грн за облігаціями, які випускалися на покриття різниці в тарифах. Ще 3,5 млрд грн внутрішньої позики (2,6 млрд грн, які "перепаковані" зараз, і ті, які згідно з планами місто буде погашати в 2015 р.). Крім того, 250 млн дол. з євробондів, випущених в 2005 р. В результаті сума складе вже 9,9 млрд грн із загального фонду бюджету.
За попередніми даними, доопрацюванням з урахуванням зарахування до бюджету Києва 50% від надходжень ПДФО, дохідна частина міського бюджету на 2015 рік становить 13,5 млрд грн, однак, при вилученні 75% вона скоротиться до 11,5-12 млрд грн. А тепер від 12 млрд грн віднімаємо 9,9 млрд грн і отримуємо суму, на яку місту доведеться жити - це 2,1 млрд грн! Але от тільки на зарплати бюджетникам без індексації зарплат потрібно мінімум 8 млрд грн. А ще у нас діє норма Конституції про безкоштовну медицину та освіту, якщо хтось забув, і це ще 2 млрд грн - на медикаменти, харчування та оплату комунальних послуг лікарень і шкіл, які з року в рік Київ недоотримує. А ще київський метрополітен відзначить в наступному році своє 55-річчя, і разом з метрополітеном 55-річчя відзначать деякі ескалатори і вагони. А міський трамвай відзначить 123-річчя на вулицях Києва. Ровесників у депо, звичайно, уже не залишилося, але розвалюються на ходу трамваїв вистачає. Ми ніби відчуваємо громадський транспорт на міцність і чекаємо, коли все в одну мить розсиплеться. Скоро. Без модернізації дуже скоро, а грошей на модернізацію немає.
Уряд не міг не знати цих проблем, коли пропонував відбирати у Києва 75% ПДФО замість 50%. Не можна не знати, що навіть 50% у нинішніх умовах непід'ємні для міста. Не могло не знати, що з такою бюджетною картинкою в місто не піде жоден інвестор і жоден кредитор. Такий собі колапс, який може накрити місто вже в першому кварталі наступного року. А може і не накрити, може уряд змусивши місто трохи поголодувати, з барського плеча виділить гроші на зарплати і виступить рятувальником, набравши собі політичні бали. Тільки всі все знали. З самого початку. Все інше - лицемірство.
