ru ua

"Швидкі гроші". Чи існує в Україні монополія на ринку медичного транспорту

"Швидкі гроші". Чи існує в Україні монополія на ринку медичного транспорту В Україні склалась складна ситуація на ринку медичного транспорту (фото: Віталій Носач, РБК-Україна)

Цього тижня ДП "Медичні закупівлі" розмістили в системі Prozorro оголошення про проведення централізованого конкурсу з відбору постачальників автомобілів "швидкої допомоги". Напередодні в українських медіа спалахнув скандал, пов’язаний з державними закупівлями "швидких". Політолог Віктор Таран повідомив, що ТОВ "Автоспецпром", власниками якого є родина Фісталь, фактично монополізувало постачання швидких на центральному і регіональному рівнях. Своєю чергою "Автоспецпром" звинуватив експерта та журналістів у маніпуляціях і поширенні фейків. Що ж насправді відбувається із закупівлями "швидких" і чи є причини для занепокоєння – в матеріалі РБК-Україна.

Щоб зрозуміти в чому суть конфлікту, почнемо з викладення ключових тез обох сторін. Посилаючись на аналітику сайту Dozzoro, Віктор Таран пише, що "Автоспецпром" і компанія "Віді Юнікомерс" за чотири роки з моменту запуску майданчика Prozorro заробили на продажу державі "швидких" понад 1,5 мільярда гривень, або 98% всіх грошей, які були витрачені з держбюджету на ці цілі.

За словами політолога, після того, як для боротьби з коронавірусом державним замовникам дозволили купувати товари й послуги без аукціонів, у грудні 2020 року ДП "Медичні закупівлі України" без тендерів уклало з "Автоспецпромом" два договори на закупівлю "швидких": 104 автомобілі купили за 202,8 млн грн, ще 142 автомобілі купили за 225,7 млн грн.

Також він пише, що "Автоспецпром" є найбільшим постачальником "швидких" на регіональному рівні. У цілому на різних рівнях компанія виграла у 202 тендерах з 243 й уклала договорів на суму майже 3,4 млрд грн.

На думку Тарана, такі успіхи не були б можливі без сприяння компанії з боку чиновників МОЗ, керівництва ДП "Медичні закупівлі України" і обласних управлінь охорони здоров'я.

Своєю чергою ТОВ "Автоспецпром" назвав допис Тарана "брудною інформаційною атакою з боку конкурентів з метою нашкодити компанії". За твердженням компанії, інформація, яку поширили, є недостовірною і її вже неодноразово спростовували публічно. Разом з тим "Автоспецпром" не уточнив, про яку саме інформацію ідеться.

При цьому в компанії вважають, що вона є провідним українським виробником автомобілів швидкої медичної допомоги і наразі пропонує медичний спецтранспорт за найнижчими цінами.

Окремо "Автоспецпром" наголосив, що не має зв’язків з так званою "ДНР", сумлінно сплачує всі податки та підтримує територіальну цілісність та недоторканість України. Остання теза, очевидно, пов’язана з тим, що Таран у своєму блозі згадав про те, що батько Германа і Володимира Еміль Фісталь з 2014 року залишився у так званій "ДНР", підтримував сепаратистів і мав давні дружні зв’язки з Тетяною Бахтєєвою, колишньою нардепкою від "Партії регіонів" часів Януковича.

Своєю чергою ДП "Медичні закупівлі України" (ДП МЗУ) зазначило, що у 2020 році закупило 416 "швидких" різних типів у таких постачальників, як "Автоспецпром" (246 машин), ТОВ "Спец-Ком-Сервіс" (114 машин), ТОВ "Адамант Моторс Запоріжжя" (56 машин). В ДП також уточнили, що пропозиції від частини постачальників було відхилені, оскільки вони не відповідали технічним вимогам до предмета закупівлі.

Які бувають "швидкі"

Існують три типи автомобілів "швидкої допомоги": А, В та С.

А1 та А2 використовуються для транспортування неекстрених пацієнтів. Різниця між ними - в наявності додаткового крісла.

На автомобілях типу В їздять бригади лікарів, які транспортують пацієнта на догоспітальному етапі.

Тип С – реанімобіль для перевезень хворих, які перебувають в критичному стані.

Усі ці типи автомобілів зовні часто виглядають однаково – все залежить від медичного обладнання всередині, а також відрізняються технічними характеристиками – швидкістю, приводом (передній, задній, повний) тощо.

Ці параметри дуже важливі, оскільки саме вони лягають в основу технічних вимог, які прописують замовники – чи то "Медичні закупівлі", чи то обласні та комунальні заклади охорони здоров’я, чи центри екстреної медичної допомоги. Недарма саме до технічних вимог з’являються питання під час відкритих торгів.

Мовою цифр

Тепер розберімось, скільки "швидких", кому та за якою ціною продав "Автоспецпром" у поточному році.

Ми переглянули бази Clarity Project та DOZORRO, які аналізують публічні закупівлі та учасників. Якщо ви перейшли за посиланням, то можете наочно переконатися – "Автоспецпром" є головним постачальником "швидких". І ухвалення рішення про спрощену процедуру закупівель під час пандемії відкрило для нього нові можливості. А тепер до конкретних цифр. Ми виокремили закупівлі, які відбулися у 2021 році без тендерів, тобто напряму – на договірній основі.

"Швидкі гроші". Чи існує в Україні монополія на ринку медичного транспорту

Як бачите, частка "Автоспецпрому" на ринку "швидких" усіх типів складає 75%. З наведених даних зрозуміло, що ¾ ринку швидких дійсно знаходиться під "Автоспецпромом".

Тепер окремо по типам "швидких". Отже, тип А.

"Швидкі гроші". Чи існує в Україні монополія на ринку медичного транспорту

Як бачите, 2/3 ринку цього типу "швидких" також контролює "Автоспецпром".

Наступний тип швидких – тип В

"Швидкі гроші". Чи існує в Україні монополія на ринку медичного транспорту

Як бачите, ¾ ринку "швидких" типу В також контролює "Автоспецекспорт".

Постачальниками "швидких" типу С були три компанії: "Автоспецпром", "Ксенко Автопродакшн" та "Діатех Україна".

"Швидкі гроші". Чи існує в Україні монополія на ринку медичного транспорту

В цьому сегменті ринку "Автоспецпром" також контролює більше ¾ ринку.

Монополіст чи ні?

Українське законодавство з цього приводу говорить наступне: "Монопольним (домінуючим) вважається становище суб’єкта господарювання, частка якого на ринку товару перевищує 35 відсотків, якщо він не доведе, що зазнає значної конкуренції" (п.2 ст. 12 Закону України "Про захист економічної конкуренції").

Цілком очевидно, що коли керівництво "Автоспецпрому" відкидає звинувачення в монополізації ринку, воно лукавить, але "Автоспецпром" дійсно контролює близько 75% ринку "швидких" в Україні. І це треба визнати.

Диявол в деталях

На думку учасників ринку, така ситуація стала можливою не в останню чергу тому, що у значній кількості тендерів технічні вимоги прописуються під конкретного постачальника, а саме – "Автоспецпром". Тобто з одного боку, коли компанія каже, що постачає "швидкі" через те, що пропонує на тендерах найкращі умови – це правда. З іншого – її конкуренти фізично не можуть надати кращі умови, бо тендерна документація відображає технічні характеристики автомобілів, з якими працює лише "Автоспецпром".

Дуже показовий приклад: для закупівлі 12 "швидких" у Дніпропетровській області була прописана вимога до потужності двигуна не менше 160 к.с. Формально такі двигуни може запропонувати Peugeot та Citroen (160 к.с.), а також Ford (185 к.с. на передньому приводі) та Volkswagen (177 к.с.).

Але вся хитрість ходу в тому, що ВСІ автомобілі Peugeot та Citroen в Україні мають саме таку потужність двигуна – це єдиний доступний для них варіант. В той час як для Ford та Volkswagen – це топові, найдорожчі двигуни. От і виходить, що "Автоспецпром", маючи ексклюзив на постачання "швидких" на базі Peugeot та Citroen, отримує цінову перевагу на ринку.

Саме через обмеження по двигунам у тендері не змогли взяти участь виробники "швидких" на базі Renault та Fiat. Схожа ситуація із обмеженням потужності двигуна у тендерних вимогах була ще в одному тендері у Миколаївській області, який виграв "Автоспецпром".

При цьому до компанії є суттєві питання стосовно переобладнання швидких. "Автоспецпром" фігурує одразу в кількох кримінальних провадженнях, які стосуються саме цієї сфери. Наприклад в Тернопільську область вони поставили 42 автомобілі з порушеннями правил – за версією слідчих "Автоспецпром" переобладнав вантажні автомобілі під автомобілі швидкої допомоги.

Це не поодинокий приклад – в Запорізькій області три роки тому проти "Автоспецпрому" також було порушено кримінальне провадження. Компанію та Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф запідозрили у змові для привласнення грошей при прийманні несертифікованих "швидких". Про це більш детально писали "Наші гроші".

Якщо коротко, то автомобілі, які поставив "Автоспецпром" виявились вантажними, тобто вони не були пристосовані для перевезення людей, а в сертифікатах відповідності відсутня інформація щодо їх випробувань. Крім цього замовник чомусь прийняв автомобілі раніше ніж на автомобілі була видана сертифікція. Тобто в "Автоспецпромі" точно знали, що такий транспорт використовувати не можна, але все ж таки передали його Обласному центру екстреної меддопомоги. Всього було поставлено 19 "швидких" типу "В" на базі Citroen Jumper на суму близько 38 млн грн.

Ще раніше "Автоспецпром" фігурував у кримінальному провадженні, відкритому за фактом здійснення закупівлі неякісного медичного устаткування за кредитні кошти Міжнародного банку реконструкції та розвитку. Тоді управління охорони здоров’я Рівненської облдержадміністрації закупило у "Автоспецпрому" 18 швидких на суму понад 1 млн доларів.

Висновок

Питання не в комерційних інтересах приватних компаній. Питання в тому, що будь-яка монополія призводить до наступних наслідків:

  • Знищення конкуренції – компанія-монополіст диктуватиме ціни на ринку. Все буде залежати виключно від неї.
  • Застарілі технології – монополіст ніколи не інвестуватиме в новітні технології. Чому? Тому що це дорого, а монополіст може дозволити собі це не робити цього – він знає, що товар чи послугу держава придбає саме у нього. Альтернативи немає.
  • Зниження якості товарів та послуг – звичайне явище в умовах монополії. Просто змиріться. У вас не буде альтернативи.

На жаль, Антимонопольний комітет не звертає увагу на те, що відбувається на ринку "швидких". Чомусь органи державної влади в Україні звикли боротися з наслідками, а не попереджати. Але ж в нашому випадку йдеться не лише про економіку та фінанси. Йдеться про життя людей.

І тому принципово важливо, наскільки прозоро цього разу пройде процедура відбору постачальників, наскільки паритетним буде розподіл державного замовлення, та чи збережеться монополія "Автоспецпрому" на ринку "швидких".