Бурхлива діяльність: основні "заслуги" Гонтарєвої в НБУ
Завдяки зусиллям голови НБУ Валерії Гонтарєвої і її команди з ринку "видворені" більше 70 банків
Діяльність Національного банку України за останні два роки, з моменту призначення його головою Валерії Гонтарєвої, викликає дуже суперечливі емоції і неоднозначні оцінки. Але в чому вже точно не можна дорікнути НБУ, так це в бездіяльності. Завдяки зусиллям команди регулятора, з ринку було виселено понад 70 банків, встановлені досить жорсткі валютні обмеження, а також "відпущений у вільне плавання валютний курс. Питання лише в тому, як ці та інші кроки вплинули на банківський ринок та українську економіку в цілому.
Великі похорон
Масове банкрутство банків протягом 2014-2015 років стало для України безпрецедентним за своїми масштабами явищем. Причому, серед банків, що розорилися виявилося чимало великих, системних гравців, а також тих, які не подавали ознаки "погане самопочуття".
Так, на ринку дійсно потрібна "чистка". Особливо серед невеликих банків, які найчастіше використовувалися для накачування депозитами за завищеними ставками, і виведення залучених грошей в кишені власників. Але те завзятість, з яким НБУ "выкашивал" фінансові інститути (навіть ті, які могли бути врятовані), викликає запитання.
Наприклад, щодо "Дельта Банку", який був визнаний неплатоспроможним у минулому році, досить довго обговорювалася можливість націоналізації. Але Валерія Гонтарєва раптово заявила, що "там рятувати нічого", а банк відправили на ліквідацію. І це при тому, що кошти фізосіб в "Дельті" становили майже 24 млрд гривень (станом на 1 січня 2015 року).
Спірна ситуація виникла навколо "Всеукраїнського банку розвитку", який, як відомо, управлявся сім'єю екс-президента Віктора Януковича. Саме тому звучала версія, що ВБР "викорчували" з ринку саме з політичних причин. Це ж, до речі, заявляв і керівництво банку, яка зверталася і до президента, і до прем'єр-міністра з проханням розібратися в діях НБУ. Більш того, в 2014 році Міністерство внутрішніх справ навіть провело розслідування щодо протизаконності зв'язку ВБР з побіжним гарантом, і закрив справу у зв'язку з відсутністю складу злочину.
Але ВБР все одно не вижив. А сама Валерія Гонтарєва в січні 2015 року відверто заявила, що рано чи пізно, "олігархічні" банки будуть видалені з системи. Хоча в законодавстві немає норм, які дозволяють визнати банк неплатоспроможним лише тому, що його власники не подобаються НБУ.
Останній великий скандал стався з "Хрещатиком". Великий муніципальний банк, в якому знаходилося чимало зарплатних і соціальних проектів (наприклад, "Картка киянина"), а також рахунків комунальних підприємств, "поклали" за лічені дні. Так, у акціонерів банку були певні розбіжності. Але не такого масштабу, щоб фінустанова так швидко опинилося на межі банкрутства. Це визнав навіть голова Фонду гарантування вкладів фізосіб Костянтин Ворушилін, за словами якого, смерть "Хрещатика", а також послідувала за ним, через місяць "Фідобанка" стала несподіванкою для фонду.
До речі, незадовго до того, як "Хрещатик" був оголошений неплатоспроможним, з нього були переведені всі рахунки "Київводоканалу", "Київпастрансу" і "Київського метрополітену". Випадковість? Навряд чи. І явно не схоже на те, що НБУ не знав про це.
Дуже багато питань до ефективності тимчасових адміністрацій, які працюють у проблемних банках. Фактично, тимчасовий адміністратор став синонімом трунаря. Хоча його завдання, навпаки, зробити все для того, щоб вивести банк з рецесії і повернути нормальну роботу. Але, на жаль, як правило, прихід тимчасової адміністрації означає для банку неминучу загибель. А кількість випадків, коли все-таки перебували інвестори, які погодилися оздоровити банк, можна перелічити на пальцях. Серед них хіба що банк "Траст", "Омега банк" і "Укргазпромбанк". Причому, останні два були визнані неплатоспроможними повторно.
Курс на зльоті
Новий виток падіння курсу гривні почався ще на початку 2014 року. Тоді це пов'язували з політичною нестабільністю в країні, зміною влади, панікою серед громадян. У підсумку, за весь 2014 рік національна валюта просіла вдвічі, і вже в січні 2015-го за долар давали близько 16-17 грн. Однак пік обвалу припав на лютий 2015 року, коли курс на міжбанківському ринку досяг 30 гривень/долар, а на "чорному" - 40 гривень/долар. Причому, НБУ буквально "пилососив" валюту з ринку, скуповуючи долар, чим провокував ще більший дефіцит.
Арсеній Яценюк, який займав на той момент крісло прем'єр-міністра, звинуватив Нацбанк у спекуляціях і в пособництві висновку валюти за межі України. За іншою версією, НБУ просто обпікся з грою в плаваючий курс, про перехід до якого з великою помпою не раз говорила Валерія Гонтарєва. А існування, по суті, 6 різних курсів (офіційного, індикативного, середньозваженого, рівноважного, міжбанківського і готівкового) тільки посилювали паніку, і провокувало напругу на валютному ринку.
У підсумку, Нацбанку довелося екстрено вводити адміністративні заходи для стримування гривні. Багато в чому для того, щоб не зірвалися переговори з МВФ і нова програма кредитування від фонду.
Саме тоді (мова про березні 2015 року) і з'явилася вимога щодо обов'язкового продажу валютної виручки експортерами, ліміт на видачу готівки, на продаж іноземної валюти і на перекази за кордон, заборона на висновок дивідендів і зняття валюти з рахунків.
На щастя, це допомогло стабілізувати національну валюту, і курс зафіксувався біля позначки в 25 гривень/долар. Але, на жаль, девальвація відчутно вдарила і по банківській системі, і по доходах громадян, і по бізнесу.
При цьому відповідальність за подію, зрозуміло, ніхто не поніс. Натомість в НБУ будь-які коливання валюти тепер без удаваної скромності списують на сезонність, на підвищений попит на долар з боку пересічних громадян, на російський рубль, і навіть на журналістів.
Не досяг успіху Національний банк і в боротьбі з "чорним валютним ринком. Правда, Гонтарєва, починаючи зі свого приходу на посаду глави НБУ обіцяє перемогти тих, хто торгує валютою "з-під поли". Але насправді все відбувається з точністю навпаки. Валютні обмеження і перманентний дефіцит доларів і євро у банків тільки допомагає процвітання спекулянтів, і збільшує оборот валюти поза банками.
Зворотний ефект
Ще одна сумнівна заслуга нинішнього керівництва НБУ – грошово-кредитна політика. По суті, з боку Нацбанку не робиться нічого для активізації кредитування в Україні. Регулятор аргументує це тим, що у 2015 році потрібно було абсорбувати з ринку надмірну ліквідність (простіше кажучи, вилучати грошову масу) і боротися з інфляцією. Але, в той же час, облікова ставка залишається на безпрецедентно високому рівні - 18%. Для порівняння, в цивілізованих країнах центральні банки, навпаки, всіляко стимулюють видачу позикових коштів. Так, Європейський центробанк з червня 2014 року утримує від'ємну відсоткову ставку, як і Центральний Банк Японії. В Україні ж кредитування, по суті, заблоковано. Багато в чому це пов'язано з відсутністю у банків довгих ресурсів. Але також і з тим, що НБУ не відкриває банкірам можливості по нарощуванню обсягів кредитування бізнесу і населення.
Стороннім вхід заборонений
Не все добре у регулятора з розкриттям інформації. Ось вже більше року НБУ не може завершити кампанію щодо оприлюднення реальних власників українських банків. Приблизно з двох десятків установ Нацбанк проводить перевірки, і намагається виявити бенефіціарів. Також довгий час НБУ не оприлюднив дані про рефінансування.
В тому числі і про тих кредитах, які виділялися банкам навесні 2014 року під керівництвом Степана Кубіва (сьогодні він є першим віце-прем'єр-міністром), і до принципу розподілу яких було чимало питань. Крім того, в останні місяці добряче кульгає графік публікації фінансової звітності банків. Наприклад, дані за 2015 рік з'явилися тільки в травні. Проте в минулі роки фининдикаторы публікувалися вже в лютому практично без затримок.
В НБУ зволікання пояснюють переходом на новий рівень прозорості. Але поки що ці "покращення" даються Нацбанку явно насилу.
