Бунт "червоної зони". Чим влада відповість на саботаж карантину в регіонах

Вже три обласних центри опинилися в "червоній зоні". Але Івано-Франківськ і Тернопіль вирішили не посилювати карантин за правилами Кабміну і подали на нього в суд. До чого призведе "бунт мерів" напередодні виборів – в матеріалі РБК-Україна.

Епідемія коронавірусу в Україні б'є рекорди. Щодня медики фіксують від двох до двох з половиною тисяч нових хворих. До кінця вересня, за прогнозом прем'єр-міністра Дениса Шмигаля, ця цифра становитиме вже 3000 на добу. При такому сценарії ще через місяць у лікарнях будуть серйозні проблеми з ліжками для нових хворих.

Щоб уникнути спалаху COVID-19 і колапсу медичної системи уряд продовжив карантин до 31 жовтня. Про повний "локдаун", як було навесні, мова поки не йде. В рамках адаптивного карантину з серпня країна розділена на зони за рівнем небезпеки. Найбільш жорсткі обмеження діють в "червоній": заборона на роботу громадського транспорту, ТРЦ, кафе і ресторанів (крім доставки), відвідування дитячих садків, шкіл та інше.

Міста та окремі райони по зонах розділяє Державна комісія з надзвичайних ситуацій при Кабінеті міністрів. Вона встановлює рівні епідемічної небезпеки по країні кожний тиждень, але послабити карантин може тільки через 14 днів. Так з 7 вересня в "червону зону" потрапили вже три обласних центри: Івано-Франківськ, Тернопіль та Чернівці.

Влада перших двох трактувала це рішення по-своєму, внесла корективи в список обмежень і навіть подала в суд на Кабмін. Поліція в цих містах поки що виписує адмінпротоколи за окремими епізодами. Але співрозмовники РБК-Україна в урядовому кварталі кажуть, що системний саботаж карантину може обернутися для місцевих чиновників кримінальними справами.

Заразливий приклад

Першими в конфлікт з центральною владою через карантин вступили Черкаси. Місцева міськрада 30 квітня послабила обмеження для підприємців, всупереч рішенню Кабінету міністрів. Мер Черкас Анатолій Бондаренко тоді заявив, що виконком "відновив соціальну справедливість".

Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков пригрозив йому "жорсткою реакцією". У розпал скандалу було відкрито кримінальну справу, але вже 29 серпня її закрили. У місцевій поліції РБК-Україна пояснили, що захворюваність в місті з моменту початку розслідування і досі не перевищує норму, а регіон знаходиться в "зеленій зоні".

Після того як Кабінет міністрів з серпня розділив країну на зони за рівнем епідемічної небезпеки – "бунтівників" стало більше. Так Луцьк і Тернопіль потрапили в "червону зону", але дотримуватися нових обмежень відмовилися. Міська влада тоді стверджувала, що контролює ситуацію, а рішення уряду називала "політичним". До конфлікту не дійшло, бо 8 серпня Держкомісія послабила карантин у цих містах.

Серйозні побоювання в контексті "другої хвилі" коронавірусу викликав початок навчального року. Кабмін розробив особливі правила роботи дитячих садочків і шкіл, щоб уникнути масового зараження і переходу на дистанційне навчання. Логіка зрозуміла: крім масових скарг на якість такої освіти, навчання вдома часто змушує батьків залишатися з дітьми замість того, щоб йти на роботу.

Але навіть попри "антивірусні протоколи" на самоізоляцію через тиждень йдуть не тільки окремі класи, але й цілі школи. Водночас в "червоній зоні" повинні вчитися дистанційно. Так зазначено в рішенні уряду, але місцева влада Івано-Франківська і Тернополя вирішила інакше. В обох містах з понеділка, 7 вересня, Держкомісія ввела найвищий рівень епідемічної небезпеки.

Мер Івано-Франківська Руслан Марцінків заявив, що через тиждень міські школи відкриються в будь-якому випадку, навіть якщо місто залишиться в "червоній зоні". Зараз дітей відправили на двотижневі канікули. У Тернополі освітні установи і зовсім не закривали. На другий день посиленого карантину місцева поліція склала протоколи на директорів 31 школи і 12 дитсадків.

"Шановні поліцейські! Захисники громади Тернополя! Ви прийшли у свої школи, в яких вчилися, куди зараз ходять ваші діти. Ви складаєте протоколи на вчителів, які колись вас вчили писати, рахувати, бути людьми. Ви складаєте протокол на вашу першу вчительку", – написав у Facebook мер міста Сергій Надал.

Оперативний штаб міста по боротьбі з коронавірусом ще минулого тижня вирішив, що, всупереч постанові Кабміну, крім шкіл повинні працювати також ТРЦ, кафе, спортзали і ринки за умови "дотримання протиепідемічних заходів". Громадський транспорт їздить за розкладом, але з табличками "Спецрейс", скористатися ним можна, маючи на руках довідку про те, що людина їде на роботу.

Сам Надал з 1 вересня пішов на самоізоляцію після того, як захворів COVID-19. Рішення про поділ країни на зони він називає "антиконституційним" і прогнозує, що через жорсткий карантин економіка міста може "померти". Місцева влада Івано-Франківська, Тернополя та ще кількох міст намагається оскаржити "зонування" від Кабміну в Окружному адміністративному суді Києва.

Тінь виборів

У розмові з РБК-Україна мешканці Печерських пагорбів відзначають, що сплеск активності мерів на тему карантину обумовлений наближенням місцевих виборів. Так радник глави Офісу президента Михайло Подоляк заявив, що центральна влада не вимагає від регіонів чогось "надмірного або нездійсненного" для боротьби з епідемією.

"Ще навесні деякі мери, які зараз поводяться особливо безвідповідально, піарилися на загрозі і закликали до жорсткості карантинних обмежень. Тепер в міру наближення до місцевих виборів багато політиків на місцях пробують грати з відчуттям втоми людей від карантину і перешкоджають виконанню рішень центральної влади, прийнятих відповідно до рекомендацій інфекціоністів", – пояснив він.

Днями Соціологічна група "Рейтинг" оприлюднила результати "карантинного" опитування, проведеного наприкінці липня. Так 58% респондентів зазначили, що епідемія коронавірусу для них особисто загрози не несе. При цьому 56% схвалюють дії місцевої влади в боротьбі з епідемією. А от роботу Кабміну в цьому напрямі не підтримує 51% опитаних.

Прем'єр-міністр Денис Шмигаль в коментарі РБК-Україна нагадав, що в Україні вже почалася виборча кампанія. За його словами, дії окремих представників місцевої влади, які закликають не виконувати карантинні обмеження, часто мають політичну мету. Голова уряду вважає, що реагувати на них повинен не Кабінет міністрів, а правоохоронці.

"Окремо, хочу нагадати, що кожен керівник підприємства чи закладу освіти, або іншої установи, який ухвалює рішення працювати всупереч карантинним обмеженням, несе за це персональну кримінальну відповідальність. Отже, прошу керівників на місцях не підштовхувати підлеглих на правопорушення та не наражати своїх земляків на епідемічну небезпеку", – резюмував прем'єр.

Порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційних хвороб карається за статтею 325 Кримінального кодексу. Якщо такі дії призвели до поширення захворювання, винним загрожує від 17 тисяч гривень штрафу до трьох років ув'язнення. А в разі загибелі людей – від п'яти до восьми років в'язниці. Але найчастіше порушники карантину отримують штрафи по "адміністративці", для посадових осіб вони складають 34-170 тисяч гривень.

Заступник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко пояснив виданню, що ці штрафи можуть накладати не тільки поліцейські і санітарні лікарі, але і місцеві органи влади. При цьому він вважає, що у випадку з "бунтівними мерами" повинна наступати політична відповідальність.

"Якщо особисто мер порушить правила карантину, то ми особисто мера будемо штрафувати. Але за політичні заяви у нас немає відповідальності. У них у всіх вибори, вони на цих виборах хочуть покрасуватися перед виборцями. Сподіваюся, що мерів, які не займаються захистом своїх громадян від коронавірусу, не будуть обирати", – додав він.

Водночас інформований співрозмовник РБК-Україна уточнив, що центральна влада розглядає і більш жорсткі варіанти реакції на "бунт червоної зони". В тому числі й "індивідуальні бесіди".

"Можливо, навіть спеціальна група буде створена для таких бесід – з МВС і СБУ. Будуть конкретні кримінальні статті застосовуватися до особливо завзятих. Все залежить від наростання темпів захворюваності", – сказало джерело.

Кількість хворих COVID-19 по всій країні за минулий місяць зросла вдвічі. Станом на 8 вересня в Україні зафіксували 74 тисячі активних випадків. У Міністерстві охорони здоров'я РБК-Україна зауважили, що таке зростання вже призводить до переповнення "стаціонарів", де лікують хворих "ковідом". МОЗ у цій ситуації звинувачує недотримання карантинних заходів.

"У разі погіршення епідемічної ситуації не виключено, що уряд буде змушений ввести режим "червоної зони" для всієї країни, щоб стримати зростання захворюваності. Тому що здоров'я нації – головний пріоритет уряду", – додали у відомстві.

В уряді стверджують, що весняний "локдаун" дозволив медичній системі підготуватися до епідемії. Зараз же Кабмін має намір і надалі рухатися шляхом адаптивного карантину, щоб не обмежувати роботу бізнесу і не завдавати шкоди економіці. На Банковій вважають, що у місцевої влади достатньо повноважень і фінансів, щоб захистити населення від "ковіду" і підтримати підприємців.

"Новий локдаун поки не реалістичний. Постараємося обійтися адаптивними сценаріями. Тому що важливо не заморозити економіку повністю. У нас окремі галузі і в "адаптивці" сильно провисають", – пояснив Подоляк.

Центральна влада напередодні місцевих виборів опинилася в непростій ситуації. "Карантинна карта" дійсно може стати козирем для політиків в окремих регіонах. Покарання для супротивників жорстких обмежень потенційно тільки додасть їм електоральних балів. А ось відсутність своєчасної відповіді загрожує ланцюговою реакцією по всій країні.