Борис Ложкін: Єврейська громада України стала важливим гравцем на світовій арені

2021 рік для єврейської громади України був надзвичайно насичений подіями. Цього року в Києві пройшли пам'ятні заходи, присвячені 80-м роковинам розстрілів у Бабиному Яру, у яких взяв участь Президент Держави Ізраїль Іцхак Герцог. Український парламент ухвалив закон із включеним до нього міжнародним визначенням антисемітизму Міжнародного альянсу пам'яті жертв Голокосту (IHRA). 14 травня в Україні вперше відзначався День українців-Праведників народів світу. З початку року запрацювала угода з Ізраїлем щодо зони вільної торгівлі.

Це лише частина подій, які зробили рік, що минає, по-справжньому плідним у тридцятирічній історії відродження української єврейської громади. Всі вони так чи інакше були відображені під час третього Kyiv Jewish Forum – всесвітнього міжнародного форуму, що проводиться щорічно з 2019 року з ініціативи президента Єврейської конфедерації України, віцепрезидента Всесвітнього Єврейського Конгресу Бориса Ложкіна. Ми поговорили з Борисом Ложкіним одразу ж після закінчення KJF-2021.

– Третім Kyiv Jewish Forum залишилися задоволені?

– Як і першими двома. З кожним роком все більше переконуюсь, що у 2019 році Єврейська конфедерація України прийняла правильне рішення. Ідея запросити світових єврейських лідерів для обговорення найактуальніших питань світового єврейства себе виправдала, такого майданчика не вистачало. І це не тільки моя думка, всі учасники KJF про це кажуть. Аудиторія та географія з кожним роком зростають. Першого року, коли ще не було пандемії, у Києві ми зібрали 500 учасників з усього світу. Минулого провели форум вже в онлайні – аудиторія перевищила 83 000 осіб.

Охоплення KJF-2021 склало вже 320 000 осіб. І це тільки соцмережі та онлайн-трансляції. Хочу подякувати за організацію форуму нашим партнерам – Combat Antisemitism Movement, Center for Jewish Impact та Євро-Азіатському Єврейському Конгресу. З їхньою допомогою ми змогли зробити KJF ще глобальнішим.

Про зростаючий авторитет нашого дискусійного майданчика свідчить і рівень представництва – президенти України та Ізраїлю Володимир Зеленський та Іцхак Герцог, міністри, парламентарі, представники ООН, Єврокомісії, більшості провідних світових єврейських об'єднань та національних громад, науковці, бізнесмени. Кожен із більш ніж сорока спікерів – фігури світового масштабу.

Посол України в Державі Ізраїль Євген Корнійчук та Борис Ложкін на полях Kyiv Jewish Forum-2021

– Форум був присвячений 30-річчю встановлення дипломатичних відносин між Ізраїлем та Україною. Розглядалася лише ця тема?

– Формально ми присвятили цей форум 30-річчю встановлення дипломатичних відносин між Ізраїлем та Україною. Але від цієї дати можна проводити вектори як у майбутнє, так і минуле, і навіть не прив'язуючись до географії. На прикладі українсько-ізраїльських відносин та ширше – відносин євреїв та українців – можна простежити багатовікову історію розвитку світового єврейства. Що й зробили наші гості та спікери.

Багато хто, напевно, вже чув, втім я ще раз повторю: до початку ХХ століття в Україні проживала найбільша єврейська громада у світі. Вихідців з України сьогодні можна зустріти абсолютно скрізь, де мешкають євреї. Вони багато в чому зробили світ таким, яким ми його бачимо зараз – у США розвинули економічну науку, сформували сучасний кінематограф і шоу-бізнес, практично у всіх галузях науки досягли рівня Нобелівських лауреатів. На території сучасної України свого часу народилася ідея створення незалежної єврейської держави, не кажучи вже про хасидизм і перших переселенців, що вирушили звідси на освоєння земель Ерец Ісраель

Партнер третього Kyiv Jewish Forum, глава Center for Jewish Impact Роберт Зінгер і Борис Ложкін на прийомі з нагоди 30-річчя встановлення дипломатичних відносин між Ізраїлем і Україною

– Це історія. А зараз? Наскільки великою є єврейська громада України сьогодні?

– До початку Другої світової війни в Україні налічувалося близько 3 мільйонів євреїв, після війни залишилося лише півтора.

Сьогодні українська єврейська громада оцінюється приблизно у 200 000 осіб. Це четверта за кількістю єврейська громада в Європі, і тепер вона знову входить до провідних гравців серед світового єврейства.

Євреї в Україні, враховуючи давню історію спільного проживання, яка не завжди була безхмарною, змогли стати повноцінною та важливою частиною українського суспільства. А українці, у свою чергу, приймають євреїв у переважній більшості позитивно.

Приклад України є унікальним для світу, і його потрібно берегти та розвивати. Ексспецпосланець Держдепартаменту США з боротьби з антисемітизмом Елан Карр на KJF-2021 навіть ввів неологізм щодо України, він назвав нашу країну центром "філосемітизму" (протилежність "антисемітизму", від грецького philéo – люблю, – ред.). Це, на мою думку, найкраща оцінка діяльності української єврейської громади.

– Повернемося до підсумків року. Напередодні форуму відзначалися 80-ті роковини трагедії Бабиного Яру. Наскільки важливим є Бабин Яр для України та світу?

– У Радянському Союзі історія Бабиного Яру всіляко замовчувалась, особливо у прив'язці до десятків тисяч розстріляних євреїв. В Україні ж, навпаки, робиться все для того, щоб про це дізналися якнайбільше і, за можливістю, якнайдалі за межами України.

Цього року в Бабиному Яру вже почала діяти синагога, незабаром, сподіваємось, з'явиться і Меморіальний комплекс, гідний пам'яті десятків тисяч жертв. Як сказав на KJF-2021 голова Меморіального комплексу Яд Вашем Дані Даян, Бабин Яр важливий для збереження пам'яті про Голокост тому, що саме з нього почалася "систематична робота машини масового вбивства євреїв". Найбільш відомим прикладом Голокосту став Освенцим, але Бабин Яр – це відправна точка, причому найкривавіша за всю історію Голокосту, коли євреїв знищували відкрито, а не за парканом концтабору.

Голова Наглядової ради Меморіального Центру Голокосту Бабин Яр Натан Щаранський сказав на форумі, що майбутній меморіал має бути не просто пам'ятним комплексом, він стане провідним центром вивчення Голокосту нарівні з Яд Вашем. Це важливо, тому що збереження пам'яті про Голокост і вивчення причин, що призвели до таких жахливих наслідків, є запобіжником від недопущення подібного в майбутньому.

Повертаючись знову до Дані Даяна, хочу його ще раз процитувати: "У 1930-х світ міг послатися на незнання, сьогодні у нас такого привілею немає".

Глава Яд Вашем Дані Даян та Борис Ложкін під час зустрічі в Яд Вашем. Єрусалим

До речі, з цією метою, для збереження пам'яті про Голокост, напередодні 80-х роковин Бабиного Яру Єврейська конфедерація України спільно з Меморіальним Центром Голокосту Бабин Яр та Євро-Азіатським Єврейським Конгресом на основі матеріалів, наданих Яд Вашем, видали книгу "Праведники народів. Україна". У ній 2674 історії порятунку євреїв українцями під час Другої світової. Але, повірте, це лише невелика частина реальної кількості. Звання "Праведник народів світу". Яд Вашем присуджує на основі задокументованих свідчень або врятованих, або їхніх родичів чи знайомих. При цьому багато рятівників не поспішали афішувати свою допомогу, це каралося розстрілом. Знаю на прикладі мами мого друга. Її рятували не менш ніж шість чоловік, але їхніх прізвищ вона не знала, і вони до нашої книги, на жаль, не потрапили. Але те, що ми її видали, я вважаю, є даниною поваги також до їхньої пам'яті, зокрема.

– "Праведники народів світу. Україна" – не перша книга Єврейської конфедерації України. Раніше видавалися оповідання Іцхока-Лейб Переца. Цього року розпочалася серія "Єврейська бібліотека". Чому книговиданню ЄКУ приділяє таку велику увагу?

– І знову повернемося до минулого Kyiv Jewish Forum. На ньому багато уваги було приділено освіті, у кількох її вимірах. Один з головних – це запобігання зростанню антисемітизму. Його природа в тому, що факти спотворюються, а правда про Голокост або замовчується, або зовсім заперечується. Чим більше людей познайомляться ближче з євреями, їхньою історією, культурою, вкладом у світову еволюцію, тим менше буде проявів антисемітизму. Невігластво та нестача інформації – корінь багатьох проблем, і антисемітизм одна з них. Книги допомагають цю прогалину усунути.

Так, ви маєте рацію, цього року було розпочато книжкову серію "Єврейська бібліотека". Її у видавництві "Наш формат" випускає ЄКУ та мій благодійний фонд разом із Благодійним фондом Юрія Луценка та Євро-Азіатським Єврейським Конгресом. У серії українською мовою публікуються твори про видатних євреїв та Ізраїль, які раніше вже встигли стати світовими бестселерами. Тобто ми українському читачеві наново відкриваємо шедеври світової літератури, які розповідають про євреїв яскраво та захоплююче.

У серії вже вийшли "Ізраїль. Історія відродження нації"доктора Даніеля Гордіса та мемуари четвертого прем'єрміністра Ізраїлю, киянки Голди Меїр. Незабаром вийде ще одна книга – "Моссад. Найвидатніші операції ізраїльської розвідки". Наступного року ми продовжимо серію.

Перші дві книги серії "Єврейська бібліотека" – "Ізраїль. Історія відродження нації» доктора Даніеля Гордіса та автобіографія Голди Меїр "Моє життя"

Наша книга "Праведники народів світу. Україна" – теж про освіту. Говорити про трагедію Голокосту взагалі можна і треба, але, коли знайомишся з конкретними історіями, картина того, що відбувалося, вимальовується набагато об'ємнішою і через це страшнішою.

До речі, про освіту – зокрема, і День Праведників народів світу України, який цього року вперше відзначався 14 травня. Це ще один позитивний приклад, який надає Україна. Сьогодні у світі відзначається Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту – 27 січня та Європейський День Праведників народів світу 6 березня. На національному рівні, наскільки мені відомо, український День Праведників став першим. Тепер щороку про Голокост та українців, які рятували євреїв, говоритимуть як мінімум на один день частіше. Сподіваюся, і проявів антисемітизму від цього буде менше.

– Багато спікерів на Kyiv Jewish Forum хвалили Україну за те, що в Законі про протидію антисемітизму було зафіксовано визначення антисемітизму Міжнародного альянсу пам'яті жертв Голокосту (IHRA). Чому це важливо?

– Це, справді, одна з найважливіших подій року, що минає. Справа в тому, що визначення IHRA – це юридично вивірене визначення антисемітизму, що відповідає нормам міжнародного права, яке враховує будь-які прояви антисемітизму. Ухвалення Верховною радою цього закону – це серйозний крок до цивілізованого світу. У тому, що Закон про протидію антисемітизму було прийнято, заслуга президента Володимира Зеленського та депутатів, які провели велику роботу. Але це не все, після його прийняття від України у світі тепер очікують на конкретні застосування закону, а далі – необхідно завершити процедуру і приєднатися до Альянсу IHRA вже на правах повноцінного члена. Це буде не тільки корисно для скоординованої боротьби з антисемітизмом, а й позитивно позначиться на іміджі України – IHRA відкритий лише для демократичних суспільств. Неможливо лише декларувати цінності IHRA, їм потрібно ще й слідувати.

Коли, наприклад, руйнування ханукій під час святкування Хануки перестануть кваліфікувати як хуліганство, а почнуть визнавати актами антисемітизму і відповідно за це карати – це означатиме, що закон працює.

Ведучий Kyiv Jewish Forum 2021 Нуріт Бен і Борис Ложкін в студії форуму

– Повернемось до того, з чого почали. 30 років дипломатичних відносин Ізраїлю та України. Чим можуть похвалитися наші країни за цей період?

– Як я вже казав, українські євреї свого часу зіграли одну із вирішальних ролей у появі Ізраїлю як незалежної єврейської держави. Тому, коли Україна проголосила свою незалежність, євреї, не лише з Ізраїлю, а й з усього світу, надали неймовірно потужну підтримку, щоб наша держава змогла зміцніти та відбутися. Сьогодні вже нам доводиться вчитися у Ізраїля і, чесно кажучи, є чому.

Цього року після тривалого періоду погоджень запрацювала Зона вільної торгівлі з Ізраїлем. Ця угода є дуже об'ємною, яка включає співпрацю в багатьох галузях, від аграрного сектора до IT-технологій. Подібного рівня Зона вільної торгівлі в України діє лише з Канадою. Протягом дев'яти місяців дії угоди, за даними міністра закордонних справ Дмитра Кулеби, які він озвучив на KJF-2021, товарообіг між нашими країнами вже збільшився на 10%. За підсумками 2020 року наш товарообіг становив $790 млн. З огляду на динаміку цього року, ми зможемо наблизитися приблизно до $900 млн. Це добре, але все ще мало. Наш взаємний потенціал набагато більший, і про це теж на форумі говорили практично всі спікери. Дмитро Кулеба, наприклад, вважає, що угоду про Зону вільної торгівлі з Ізраїлем варто поширити не лише на товари, а й на послуги. Цілком із ним згоден.

Натан Щаранський згадував, з яким ентузіазмом українські євреї-емігранти дивилися на Україну в перші роки незалежності. Нашій країні пророкували роль у Європі не меншу, ніж у Франції. На жаль, не всі надії вдалося виправдати, але, повторюю, хороша новина в тому, що у нас великий потенціал, і від нас залежить, як ми його використаємо.

Для мене як для венчурного інвестора, наприклад, було дуже корисно познайомитися з передовим досвідом Ізраїлю, який зарекомендував себе як стартап-держава номер один у світі. Точніше, як уточнила під час форуму авторка книги "Хуцпа" Інбал Аріелі, Ізраїль раніше був стартап-державою, тепер правильніше говорити про державу "єдинорогів" – так називають приватні компанії з капіталізацією $1 млрд і більше.

Ще у 2013 році в Ізраїлі був лише один такий "єдиноріг", сьогодні їх уже понад 70, і всі вони виросли зі стартапів. Цей досвід якраз і варто переймати сьогодні Україні, та й не тільки.

Секрет, як розповіла Інбал Аріелі, полягає в особливому характері єврейської освіти, яка заохочує ініціативу та експерименти. Окрім цього, чималу роль відіграє і служба в армії, де не тільки виховується дух колективізму та відповідальності за майбутнє держави, але й закріплюється це заохочення ініціативи та креативності. Наприклад, таким чином народилося підприємство See Tree. Його заснував офіцер запасу Ісраель Тал Паз. Спеціалізація See Tree – використання штучного інтелекту для керування сільськогосподарськими компаніями.

Або ще один прояв креативності – компанія Redefine Meat. Штучне м'ясо на рослинній основі, що друкується на 3D-принтерах. Його ані на вигляд, ані на смак практично неможливо відрізнити від звичного тваринного або старого м'яса, як його називають виробники. Я був на виробництві та пробував «нове» 3D-м'ясо. До речі, смачне. Ешхар Бен-Шитрит, засновник компанії, впевнений, що через 20-30 років ця технологія буде домінуючою в м'ясопереробному секторі і допоможе прогодувати населення Землі.

В Ізраїлі іншого виходу немає, крім як завжди виявляти ініціативу. Його історія – це невпинна низка боротьби з викликами. Природних ресурсів мало, держава перебуває у ворожому оточенні, єдиний цінний ресурс – власні громадяни, і цей ресурс використовується максимально.

Хотілося б, щоб ці успішні напрацювання Ізраїлю були застосовані і в Україні.

– Як би ви охарактеризували сьогоднішні стосунки між Ізраїлем та Україною?

– Найкраще про це на KJF-2021 сказав посол Ізраїлю в Україні Міхаель Бродський. Відносини наших країн він назвав сімейними.