Борис Краснянський: "Постанову Кабміну про фактичне вилучення нашого газу оскаржимо в суді"

Керуючий директор Group DF Борис Краснянський в інтерв'ю РБК-Україна розповів, як Група повертатиме газ, який зберігається в підземних сховищах газу (ПСГ) і який заборонений до використання постановою уряду №488 від 29 вересня 2014 р. Також керуючий директор Group DF прокоментував ситуацію з Вільногорським ГЗК і «Кримським титаном», і піддав критиці валютну політику НБУ.

Керуючий директор Group DF Борис Краснянський в інтерв'ю РБК-Україна розповів, як Група повертатиме газ, який зберігається в підземних сховищах газу (ПСГ) і який заборонений до використання постановою уряду №488 від 29 вересня 2014 р. Також керуючий директор Group DF прокоментував ситуацію з Вільногорським ГЗК і «Кримським титаном», і піддав критиці валютну політику НБУ.

Про судовий позов до Кабміну та дефіцит добрив

РБК-Україна: Вже пройшов тиждень з моменту виходу і публікації постанови Кабінету міністрів, яка фактично забороняє вашим хімічним заводам користуватися власним газом. Як ви виходите з цієї ситуації?

Борис Краснянський: Мене запитали про цю постанову ще в середу, коли я перебував у Відні. Я відразу відповів, що вона абсолютно незаконна, вона суперечить законодавству України, Конституції, тому що вона, по суті, зневажає право приватної власності. На сьогодні я готовий сказати, що наші підприємства, які є власниками газу, що знаходиться в ПСГ, подають до суду, і оскаржуватимуть це рішення Кабінету міністрів України. Ще раз повторю, бо вона незаконна.

Адже нашим заводам заборонено використовувати належний їм газ, за який ми заплатили гроші. Це все одно, що Кабмін сказав би вам: ви не можете жити в купленій вами квартирі цієї зими, а якщо хочете жити в квартирі, то купіть нову. При цьому, грошей за стару вам також не дали.

Нам цього газу вистачає, ми закупили його, частково за кредитні ресурси, тобто ми продовжуємо обслуговувати цей кредит. І якщо нам цей газ не дають використовувати, то це викликає у нас ще й додаткові витрати з обслуговування кредиту, причому дуже серйозні.

РБК-Україна: На якому етапі підготовка позову?

Борис Краснянський: На завершальному.

РБК-Україна: Тобто можна очікувати, що наступного тижня позов вже буде поданий?

Борис Краснянський: Думаю, що на цьому.

РБК-Україна: Скільки в ПСГ зберігається газу, що належить Group DF?

Борис Краснянський: Близько 4 млрд куб. м.

РБК-Україна: Якщо не вдасться виграти суд, що будете робити?

Борис Краснянський: Знаходячись в правовій державі, ми припускаємо, що суд дасть належну оцінку постанові уряду - і ми зможемо використовувати наш газ. Адже з нами навіть ніхто не говорив перед тим, як видати таку постанову!

Адже можна було сказати: країні не вистачає газу, щоб пройти зимовий період, чи можете ви продати свій газ для потреб населення і подумати над альтернативними джерелами отримання газу для свого виробництва? І ми б почали думати, робити якісь дії. А так - у нас намагаються забрати те, що нам належить. Навіть без вибачень.

І ніхто в Кабміні навіть не задумався, що на заводах Групи працюють 20 тис. Осіб, і, в разі зупинки підприємств, вони опиняться без роботи.

Крім того, газ - сировина для виробництва добрив. Ми забезпечили осінню посівну, але лютий - найгарячіший місяць із закупівлі добрив на весну. Якщо сільське господарство увійде в весняну посівну без вітчизняних добрив, у кого аграрії будуть їх закуповувати?

РБК-Україна: Швидше за все, у російських виробників. Хоча піднімалося питання про закупівлю добрив у польських промисловців.

Борис Краснянський: Україна споживає дуже великі обсяги мінеральних добрив. Польські заводи не зможуть покрити потреби наших аграріїв.

РБК-Україна: Тобто, ви розраховуєте, що зможете вирішити даний конфлікт з нинішнім урядом, нехай і через суд?

Борис Краснянський: Не впевнений на 100%, що з нинішнім Кабміном. До виборів Верховної Ради залишилося три тижні.

Звичайно, потім чекають формування коаліції, призначення Кабміну... Але ми розраховуємо, що здоровий глузд і законність в будь-якому випадку візьмуть гору.

РБК-Україна: Чи можуть стати вирішенням проблеми з газом, наприклад, додаткові контракти з «Газпромом»? І чи можливі такі контракти з країною, з якою ми ведемо неоголошену війну?

Борис Краснянський: Якщо Україні доведеться закуповувати добрива у Роcії, до чого і веде постанова уряду, то, напевно, можна і газ закуповувати.

РБК-Україна: Чи ведуться подібні переговори з «Газпромом»?

Борис Краснянський: Ні. Ми переконані в правоті нашої позиції і, володіючи ресурсами газу в українських ПСГ, нам немає потреби вести такого роду переговори.

Про титановий напрям, Крим і ГЗК

РБК-Україна: Після того, як в Дніпропетровській області сталося фактичне захоплення Вільногорського ГЗК, про ідею вертикально інтегрованого титанового холдингу можна забути?

Борис Краснянський: Не згоден. Я вважаю, що вертикально інтегрований холдинг - це єдине рішення, яке дозволить українській галузі залишитися на світовій мапі виробників металевого титану та діоксиду титану. Тільки створення такого холдингу дозволить витримати колосальне конкуренцію, ціновий тиск ринків і загрозу, поки недооцінену, з боку Китаю. Будь-яке дроблення гравців на цьому ринку веде до втрати конкурентоспроможності і до абсолютно неминучого провалу і закриття заводів.

До речі, повинен нагадати, що титанова і хімічна галузі - одні з небагатьох генераторів валюти, які працюють в Україні в сьогоднішніх умовах. Це якщо дивитися з державної та галузевої точок зору. Тобто, впровадження вертикально-інтегрованого холдингу в титановій галузі необхідно Україні в будь-якому випадку.

Якщо ж дивитися з точки зору Group DF, то ми володіємо ПрАТ «Кримський титан», який виготовляє діоксид титану; 49% ЗТМК, що виробляє металевий титан. Крім того, до групи входять два власних ГЗК з видобутку ільменіту - «Міжрічинський» та «Валки-Ільменіт», і ми продовжуємо керувати Іршанським ГЗК. Тобто, стратегія групи по створенню вертикально-інтегрованого холдингу не змінюється.

РБК-Україна: Частку в ЗТМК купити хочете?

Борис Краснянський: Якщо буде оголошена приватизація залишилися 51% ЗТМК, ми візьмемо участь в конкурсі. Якщо ні - будемо працювати з державою.

РБК-Україна: Яка позиція Group DF по Вільногорському ГЗК?

Борис Краснянський: В цьому сенсі наша позиція була завжди однакова. Існує чітка процедура розриву оренди цілісних майнових комплексів. Ця процедура передбачала три місяці предупрежденія.5 червня держава попередило нас 5 вересня закінчився тримісячний термін. Після чого повинна була пройти інвентаризація, щоб чітко визначити, що і кому належить. За 10 років Група інвестувала в ГЗК понад 1 млрд грн, і там знаходиться багато нашої техніки, включаючи, наприклад, крокуючі екскаватори.

Згідно з процедурою, інвентаризація повинна була початися в останній день місяця розриву орендних відносин, тобто - 30 вересня. Ми були готові провести інвентаризацію, але, на жаль, комусь дуже хотілося забрати комплекс раніше. І тому, ФДМ і Кабмін почали міняти інструкції.

Сьогодні є рішення суду, яке забороняє передачу майна до завершення судового розгляду. Але, незважаючи на це абсолютно однозначне рішення, відбулося незаконне захоплення ГЗК.

Дивно, що він виник тільки в Дніпропетровській області, по Вільногорському ГЗК. А в Житомирській області по Іршанському ГЗК він не виник.

РБК-Україна: Ви принципово не хочете згадувати губернатора Дніпропетровської області Ігоря Коломойського, як людину, якій подібна ситуація з Вільногорським ГЗК може бути вигідна?

Борис Краснянський: Є кілька версій, але я не люблю спекулювати підозрами і готовий говорити тільки про факти.

РБК-Україна: Якщо Вільногорський ГЗК буде виставлений на оренду або на приватизацію, Group DF і раніше, готова взяти участь в аукціоні?

Борис Краснянський: Звичайно, нам цікавий цей актив. І ми готові на рівних з ким би то не було прийняти участь в конкурсі з приватизації ГЗК або його оренду. На Вільногорському ГЗК ми добували істотну частину ільменіту для наших потреб, незважаючи на деяку ступінь виснаження родовища. Також там є гірничо-збагачувальна фабрика, яка нам необхідна.

Більш того, ми ніколи не говорили, що розрив договору оренди не законний. Це державна власність і держава мала на це право, якщо б це було виконано відповідно до закону, без порушення прав орендаря.

РБК-Україна: В якому статусі в складі Групи залишається «Кримський титан»? Як ви вирішили проблеми, які напевно виникали з новим керівництвом анексованого Криму?

Борис Краснянський: ПрАТ «Кримський титан» - українська юридична особа, зареєстрована в Києві. Воно володіє активами, що знаходяться в Криму. До речі, з української точки зору, нагадаю, Крим - це українська територія. І «Кримський титан» платить податки в Україні.

Одна з проблем, які у нас є в Криму, - вимоги РФ в сплаті податків, оскільки Росія вважає Крим своїм. І податкові служби РФ виставляє нам рахунки, що веде до серйозних недоїмки.

РБК-Україна: Виходить, «Кримський титан» платить податки двічі?

Борис Краснянський: Поки мова йде тільки про виставлення рахунків з боку податкових служб Росії. Ці питання знаходяться в стадії вирішення. Поки що наша справа забезпечити роботу підприємства. Хоча, звичайно, це абсолютно ненормальні умови ведення бізнесу.

РБК-Україна: Наскільки великий ризик того, що в Криму може відбутися фізичне відбирання активів?

Борис Краснянський: Я розглядаю це як форс-мажор. І, на мій погляд, цей сценарій надмірно драматизувати.

Про валютний курс і новий світ

РБК-Україна: Як на вашому бізнесі відбиваються скачки курсу долара?

Борис Краснянський: Безумовно - погано. Оцифрувати своє бачення поки не можу. Але навіть обмеження в купівлі валюти для нас критичні. Нам необхідно закуповувати за валюту матеріали та сировину, наприклад, калій, якого немає в Україні. Обмеження на покупку валюти впроваджуються, на мій погляд, вкрай непродумано. У нас по діючих підприємствах були випадки відмови в придбанні валюти під конкретні контракти. І це - досить примітивна спроба регулювати курс долара, оскільки вона веде до обмеження експортних надходжень.

РБК-Україна: Нещодавно у Відні пройшов круглий стіл, присвячений питанням України, Росії та сучасної Європи. Що ви для себе винесли з цього заходу?

Борис Краснянський: Європейці бачать прямі економічні загрози для себе, пов'язані з санкціями (проти Росії, - ред.). Крім того, вони бачать надзвичайно серйозні загрози світовому порядку. Тому захід викликав великий резонанс, в ньому взяли участь члени Бундестагу, міністри урядів земель, парламентарії з Великої Британії, включаючи керівника парламентської комісії з Україною. Були також французи, включаючи відомого філософа Бернара Леві, і, звичайно Австрія також була представлена на високому рівні.

РБК-Україна: Одне з питань, яке там розглядалося, - федералізація України.

Борис Краснянський: Так. І на контрасті з обговоренням у Відні можна тільки дивуватися, наскільки примітивно це питання розглядається в Україні. В Україні, федералізація - це лайливе слово, і їм скоро будуть дітей лякати, а якщо ти за федералізацію, то ти - сепаратист...

Обговорення в Відні з цього питання, я б звів до трьох головних висновків. Перший - є багато моделей федерального устрою з різним рівнем делегування повноважень. І перелік таких повноважень встановлюється Конституцією. Якщо щось лякає, не треба це вмикати!

Друге, що федеральний устрій засноване на принципі субсидіарності, визнаному і підтриманому в Європі більш 20 років тому. Простими словами цей принцип державного управління означає, що чим нижчий в структурі органів управління знаходиться рівень прийняття рішень, тим це ефективніше і краще для населення і країни в цілому.

І третє. Як би ти не делегував повноваження, якщо регіональний, міський, місцевий рівень управління не володіє власними фінансовими ресурсами, вся реформа залишиться на рівні гасел. І головне. Називати пристрій управління держави можна по-різному. Головне - визначитися з моделлю і починати її впроваджувати, бо це займе багато часу.

Спілкувався Антон Подлуцький

Нагадуємо, не забудьте обрати свій спосіб читати новини.
On Top