Боротьба за місце предстоятеля УПЦ йде між трьома претендентами
Всередині єпископату розгорнулася боротьба за місце предстоятеля Української Православної Церкви між трьома претендентами.
13 серпня в Києві відбудеться Собор єпископів Української православної церкви (УПЦ) для обрання нового предстоятеля УПЦ Митрополита Київського і всієї України. Собор, призначений у зв'язку з кончиною митрополита Володимира (Сабодана), відбудеться в Трапезному Храмі на території Києво-Печерської Лаври. Під час Собору відбудуться і вибори, в яких буде брати участь увесь єпископат (близько 100 архієреїв).
Голосування відбудеться у два тури. У першому - будуть голосувати 74 архієрея. Спочатку голосують тільки ті архієреї, які очолюють єпархії.
Далі три особи, які набрали максимальну кількість голосів, виходять у так званий "другий тур", на якому вже остаточно обирається предстоятель церкви. Так чиї ж інтереси зійшлися на українському престолі?
Кремлівський фактор
Москва має намір активно використовувати фактор церкви на політичному рівні і формуванні в Україні політики "русского мира". В даний час Кремль як ставленика патріарха Московського Кирила в Україні бачить митрополита Бориспільського та Броварського Антонія (Паканича), керуючого справами УПЦ. Використовуючи всі дипломатичні і політичні канали, в тому числі по лінії ФСБ Росії, Москва активно формує проросійське лобі на вибори Предстоятеля УПЦ. Вже зараз багато комунікації проходять через другого секретаря посольства Російської Федерації в Україні Ігоря Шаповалова.
Основна група підтримки митрополита Антонія в єпископаті формується навколо нинішнього Місцеблюстителя (в.о. Предстоятеля УПЦ митрополита Чернівецького і Буковинського Онуфрія. На тлі складних політичних відносин з Україною, Москва дуже боїться втратити свій вплив в церковній сфері. Майже відразу після смерті Предстоятеля УПЦ митрополита Володимира агенти впливу Москви в Україні почали масштабну операцію, щоб поставити свого вірного Білокам'яній, голову, поки ще самокерованої Церкви з правами широкої автономії.
Президентський клан
Їй протистоїть група митрополита Олександра (Драбинко), в минулому секретаря митрополита Володимира. Ця група просуває кандидата близького до нинішньої Адміністрації Президента України Петра Порошенка - митрополита Вінницького і Панського Симеона (Шостацький). Для призначення Петра Порошенка на посаду Охоронця церкви свого людини означає перемогу на ідеологічному полі.
Петро Порошенко, в свою чергу, посилює і президентську вертикаль, розставляючи на ключові позиції близьких до себе людей. Порошенко вже довгий час фінансово підтримує Митрополита Вінницького. І ні для кого не секрет, що Вінницька область вважається своєрідною вотчиною Порошенка і Симеон підтримував Порошенка на виборах. Підтримує його кандидатуру і нинішній губернатор Дніпропетровської області, олігарх Ігор Коломойський, який забезпечив митрополиту Симеону інформаційну підтримку через підконтрольні телевізійні канали.
Хоча де-факто найвпливовішим кандидатом є призначений ще Володимиром у 1994 році Намісник Києво-Печерської Лаври митрополит Вишгородський і Чорнобильський Павло (Лебідь). Однак політичний фактор може перешкодити обранню Собором незаангажованого, так званого "внутрішнього" кандидата, який користується абсолютною повагою Єпископату і довірою пастви.
Правда Москві, в період політичного протистояння з Києвом, не потрібен чоловік, який протягом 20 років підтримував Володимира і по суті був його правою рукою і головним помічником в управлінні УПЦ, проводячи виважену і збалансовану політику всередині УПЦ, що грунтується на пошуку компромісу між існуючими проросійськими і прозахідними течіями в Українській Православній Церкві. Саме митрополит Павло і блаженніший митрополит Володимир ті небагато хто користувався таким авторитетом, що міг впоратися з внутрішніми церковними розбратами, відновлювати храми і повертати людей до Бога.
Важливим чинником є і те, що незважаючи на вибори, що предстоятель УПЦ обирається Собором, останнє слово залишається за патріархом Московським і всієї Русі Кирилом ((Гундяєв). Останній стверджує нового митрополита або ж накладає вето на рішення Собору. І хоча за фактом, Кирило лише формалізує рішення і ще не було прецедентів накладання вето на рішення Собору, в умовах ускладнення відносин з Росією, Москва готова буде боротися до кінця за українську паству.
