Боротьба з інтернет-піратством в Україні стала більш ефективною
Компанії знайшли методи впливу на інтернет-піратів
Велика кількість піратського контенту в останні роки є однією з основних проблем правовласників і провайдерів в Україні. Втім, поступово ситуація починає змінюватися в кращу сторону - компанії знайшли ефективні методи впливу на нелегальних розповсюджувачів контенту.
Поширеність нелегального контенту в Україні вже котрий рік є головним болем і для власників, і для провайдерів, що поширюють ліцензійну продукцію. Україна двічі визнавалася торговим представництвом США (USTR) та Міжнародним альянсом інтелектуальної власності (IIPA) одним з найбільших світових розповсюджувачів неліцензійної продукції.
За словами директора з маркетингу онлайн-кінотеатру Megogo Ивана Шестакова, при нинішній ситуації на українському ринку контенту, практично неможливо залучити зарубіжного інвестора для створення якісної вітчизняної аудіовізуальної продукції.
"Якщо ми хочемо розвивати вітчизняний телевізійний ринок і кінематографію, нам в першу чергу необхідно боротися з піратством", - вважає Шестаков.
Серйозних збитків зазнають і провайдери телебачення. За оцінкою президента компанії "Воля" Сергія Бойка, кількість легальних абонентів платного телебачення зараз складає близько 3,6 млн осіб. До початку економічної кризи ця цифра була на рівні 4,2-4,5 млн осіб, а загальний обсяг ринку в Україні як до кризи, так і після неї залишався на рівні 6,5 млн абонентів.
У ОТТ-провайдерів ситуація хоч і легша, ніж у кабельних операторів, але ненабагато. "У кризу ми не побачили падіння ринку - люди хочуть хліба і видовищ", тому послуги телебачення будуть користуватися популярністю у населення. Разом з тим, пірати, а точніше нелегальні гравці на ринку, більш конкурентоспроможні, тому що на відміну від нас не несуть понад 50% витрат на придбання контенту", - сказав засновник ОТТ-сервісу Divan.TV Андрій Колодюк.
За його словами, як тільки буде вирішено питання з тим, що нелегальні гравці стануть легальними або будуть закриті, - гравцям на ринку стане значно простіше.
У 2013 році чотири найбільших українських медіа-холдинги (InterMediaGroup, 1+1 Media, "Медіа Група Україна", StarLightMedia) заявили про створення ініціативи "Чисте небо", яка була покликана зменшити кількість сайтів з піратським контентом.
За інформацією директора зі стратегічного розвитку StarLightMedia (SLM) Федора Гречанінова, за 2014 рік в рамках цієї ініціативи було знайдено понад 220 тис. посилань з нелегальним контентом холдингу, 83% з яких були видалені.
"У минулому році ми боролися не стільки з самими піратами, як суб'єктами, скільки з піратством як явищем - за підсумками переговорів 35 сайтів перестали красти наш контент, а 30 - стали нашими партнерами і стали розміщувати контент на легальних умовах", - пояснив Гречанінов.
За його словами, найближчим часом "Чисте небо" планує розширитися за рахунок залучення нових правовласників.
Гречанінов також зазначив, що Держслужба інтелектуальної власності готує законопроект щодо захисту правовласників в Інтернеті, заснований на концепції, запропонованій SLM.
Але, за словами Сергія Бойка, питання є і до представників "Чистого неба". "Вони закликають рекламодавців розміщувати рекламу на піратських сайтах. Але є маленький нюанс - якщо цим займатися цілеспрямовано і систематично, як мені здається, потрібно було б опублікувати список платформ, що розміщають рекламу на піратських сайтах", - зазначив Бойко.
Він пояснив, що також існує група представників різних платформ (супутникові, кабельні, легальні інтернет-провайдери), яка зацікавлена в боротьбі з кард-шарингом і піратством. В рамках цієї групи експерти визначають місцезнаходження серверів, з яких розсилаються зламані коди доступу, після чого за підтримки департаментів боротьби з кіберзлочинами МВС або СБУ направляються запити до дата-центрів, у яких розміщені ці сервера, або до поліції тих країн, де розташовані дата-центри.
"За минулий рік кількість таких серверів коливається від 120 до 128, а кількість кардшарингових карток, які були відключені від 120 до 128 тисяч", - додав Бойко.
Але цих відключень явно недостатньо, виходячи з того, що приріст абонентів піратських сервісів набагато вище за 120 тис.
"Але в цьому році є всі передумови вважати, що держава буде більше уваги приділяти проблемі піратства, адже у нас є міжнародні зобов'язання по посиленню боротьби з цим явищем. А гравці ринку будуть всіляко допомагати і сигналізувати, в разі, якщо раптом у держави пропаде ентузіазм", - резюмував президент "Волі-кабель".
