ua en ru

Балакучий кат нікому не потрібний

Автор: RBC.UA
Кат - не та професія, про яку мріють з дитинства. Але, не дивлячись на те, що конкурс серед претендентів на цю екзотичну посаду невеликий, всі вони проходять украй жорсткий відбір. Принаймні, саме так йшли справи в Британії, де опублікували архівні документи, що розповідають про те, які вимоги ставилися при наймі на роботу екзекутора.

Кат - не та професія, про яку мріють з дитинства. Але, не дивлячись на те, що конкурс серед претендентів на цю екзотичну посаду невеликий, всі вони проходять украй жорсткий відбір. Принаймні, саме так йшли справи в Британії, де опублікували архівні документи, що розповідають про те, які вимоги ставилися при наймі на роботу екзекутора. Згідно документам, датованим 1938-им роком, кат, перш за все, повинен був уміти тримати язика за зубами, мати стійкі моральні принципи і стабільну психіку. Віталися також швидка реакція, кмітливість та бездогане фізичне здоров'я. Проте, один з найвідоміших державних екзекуторів Британії Томас Пірпойнт, який довше за всіх займав цей пост, вийшов на заслужений відпочинок в дуже похилому віці. Пірпойнт, що належав до найвідомішої в країні династії катів, пропрацював на своєму посту без малого 37 років, відправивши за цей час на той світ більше 300 чоловіків і жінок. Правда, його не раз намагалися змістити, посилаючись на похилий вік і не зовсім здоровий глузд. Так, згідно документам, в 1940-му році керівництво пенітенціарної системи розглядало можливість звільнення Пірпойнта після того, як на нього надійшов рапорт від начальства однієї з в'язниць. "На думку доктора Лендерса, Пірпойнт більше не може виконувати свої обов'язки. Він став нерішучим, весь час сумнівається, і його зір став погіршуватися", - писав начальник в'язниці Wandsworth. Проте, подальші відгуки про роботу Пірпойнта були виключно позитивними, і він зберіг свою посаду аж до Другої Світової війни. "Унаслідок скрутності кадрових перестановок у військовий час і доброзичливих звітів з інших в'язниць члени комісії схилилися до того, щоб дозволити панові Пірпойнту продовжувати свою роботу", - мовиться в звіті пенітенціарної комісії в липні 1943 р. Правда, там же наголошується, що особлива увага повинна приділятися його "професійним навикам". Як випливає з архівних документів, багато з тих, хто в 1938 році претендував на посаду державного ката, здалися комісії невідповідними. "У нього дуже хворобливий інтерес до своєї роботи, який, мабуть, передався йому від друга, що зробив багато страт на Близькому Сході", - мовиться в звіті про відмову одному з претендентів. Інший кандидат на ім'я Даніель Кліффорд провалився після того, як помічник екзекутора попередив комісію, що той дуже балакучий в нетверезому стані. "Коли він п'є, у нього розв'язується язик, і йому не можна довіряти ніякі службові таємниці", - пише "доброзичливець". Ще один претендент отримав від воріт поворот через підвищену нервозність, а кат Артур Кліффорд Гілл здавався комісії занадто аморальним. Пошуки екзекуторів припинилися в 1964 році, коли в Британії була відмінена страта. За матеріалами (C) Reruters.