Бізнес сподівається на продовження тестового режиму електронного адміністрування ПДВ
Від парламентаріїв знову залежить доля багатьох бізнесів в Україні
Верховна Рада не встигла внести технічні зміни до Податкового кодексу, що спрощують роботу бізнесу в системі електронного адміністрування ПДВ. І з 1 липня механізм запрацював у звичайному режимі, хоча за 5 місяців тестування проблем у підприємств не поменшало. Тому у більшості бізнесменів немає можливості реєструвати податкові накладні, а у їх контрагентів - формувати податковий кредит та отримати відшкодування ПДВ. Але нардепи не залишають спроб змінити ситуацію - тестовий режим електронного адміністрування ПДВ може бути продовжено до 1 серпня.
Механізм електронного адміністрування ПДВ працював у тестовому форматі з 1 лютого. Незважаючи на всі зауваження, скарги і проблеми, що виникають у бізнесу у зв'язку з новою процедурою, про які підприємства говорили протягом 5 місяців, уряд не поспішав переглядати систему.
Спохватилися тільки у червні, коли до переходу на повноцінний формат адміністрування податку залишався місяць. В результаті Верховна Рада не встигла внести технічні правки до Податкового кодексу. І бізнес третій день намагається працювати за новими правилами.
Так і комітет Ради з питань податкової та митної політики, незважаючи на технічне відпрацювання урядового законопроекту №2173а, так і не зміг прийняти жодного рішення по документу - через відсутність кворуму. Зміни, як розраховували в комітеті, повинні були розглядатися в четвер, але в порядку денному засідання парламенту законопроекту так і не опинилися.
"Може, в п'ятницю внесуть, тому що я не розумію, як ще тиждень можна не розглядати це питання (наступний тиждень у Раді - не пленарний, - РБК-Україна)", - сказала РБК-Україна голова комітету Ніна Южаніна ("Блок Петра Порошенко", БПП).
Але законопроекту немає в порядку денному Ради і сьогодні.
Хоча у вівторок, 1 липня, робоча група у складі міністра фінансів, керівників фракцій коаліції і спікера Верховної Ради домовилася про компромісний варіант - подовжити тестовий режим до 1 серпня.
В податковому комітеті ВР впевнені, що це зніме напругу. Мовляв, за місяць депутати встигнуть прийняти законопроект, а Президент Петро Порошенко - його підписати.
Але є нюанс. В документі "під шумок" з'явилася норма про скасування з 1 січня 2016 року спецрежиму ПДВ для аграрного сектора.
"Кабмін знає, що електронне адміністрування - важлива тема, і весь зал за нього проголосує. Але вони беруть - і аграрний блок в нього вносять, щоб і за це проголосувати, - сказала член податкового комітету Тетяна Острикова ("Самопоміч"). - Ми готові підтримати електронне адміністрування, але за умови виключення спецрежиму для аграріїв".
Наявність цієї норми може загальмувати процес прийняття ініціатив по електронному адмініструванню ПДВ. Тому, швидше за все, пропозиція про скасування сільськогосподарського пільгового режиму буде розглядатися після глобальних і довгих обговорень. Якщо взагалі буде.
Експерти та представники бізнес-асоціацій впевнені, що відстрочка на місяць не зніме глобальних проблем.
"Вже не потрібно було переносити, ця боротьба забирає багато часу. Хай би вже вводили, нехай економіка обвалиться і бізнес стане, тоді б вони зрозуміли, що були не праві", - заявив координатор проектної групи Податковий кодекс "Нової країни" Тарас Козак.
Нагадаємо, податковий комітет місяць тому написав запит в Державну фіскальну службу (ДФС), Нацбанк і Мінекономрозвитку про технічну готовність податкового відомства працювати в електронному режимі, фінансовий стан бізнесу і ризики відволікання обігових коштів. Від НБУ, зокрема, депутати хотіли отримати відповідь про ставлення регулятора до того, що всі засоби з 1 липня будуть перебувати на рахунках Держказначейства, а не банків.
"НБУ відповів, що так, дійсно, з рахунків клієнтів банків будуть вилучені кошти. Але за період дії тестового режиму ніхто з банків з цього приводу не звертався", - сказала Ніна Южаніна.
Відповідь ДФС, за її словами, має обтічний і не зовсім конкретний характер. ДФС також не надав інформації про кількість зареєстрованих податкових накладних в системі, а також обсяг податку, який пройшов через електронну процедуру за період тестового режиму.
Тим часом, ДФС таки оприлюднила перші дані з електронного адміністрування ПДВ. Так, за 2,5 дня в системі зареєстровано 1,2 млн податкових накладних на суму ПДВ 4,5 млрд грн. Але даних за весь період роботи в тестовому режимі ДФС не дає.
"А МЕРТ говорить про складну економічну ситуацію, макропрогнози і технічні проблеми, тому рекомендують подовжити тестовий режим", - зазначила Ніна Южаніна.
На який термін продовжать тестування системи в міністерстві не уточнюють.
Тестовий режим електронного адміністрування ПДВ має сенс продовжувати не менш, ніж на квартал, вважає голова комітету з податкових питань Громадської ради при ДФС Тетяна Шевцова.
"Якщо б все було добре, і за п'ять місяців тестовий режим показав свою бездоганність, то можна було б переходити на звичайний процес. Але оскільки цього не сталося, і була виявлена маса проблем, то логічно, що є бажання це врегулювати. А нас позбавляють права попрацювати", - сказала РБК-Україна Тетяна Шевцова.
У запропонованому законопроекті, уряд і депутати врахували думку бізнесу, додала керівник групи експертів Спілки податкових консультантів Людмила Рубаненко.
Насамперед, як повідомляло РБК-Україна, запропоновано повне обнулення формули.
Але поки документ не прийнятий, в бізнес-асоціаціях говорять, що з 1 липня більшість підприємств не можуть зареєструвати в системі податкові накладні. Згідно з чинним законодавством та чинною формулою, у них накопичено від'ємне значення об'єкта оподаткування. Це означає, що якщо постачальник не може зареєструвати накладну, то покупець втрачає право на податковий кредит і відшкодування ПДВ.
"Це навіть не скарги бізнесу, це норма так прописана некоректно", - пояснила голова комісії з питань економічної політики Українського союзу промисловців і підприємців Юлія Дроговоз.
А генеральний директор Федерації роботодавців України Руслан Іллічов додав, що в їхньому випадку ця проблема носить одиничний характер.
ДФС повинна була вирішити це питання за допомогою овердрафту (1/12 від суми нарахованого і погашеного ПДВ за останні 12 місяців плюс переплати), яким від'ємне значення вдалося б перекрити і дати можливість бізнесу реєструвати накладні в електронній системі, впевнена Юлія Дроговоз.
"ДФС комусь щось нараховує, комусь - ні. Але так ніхто і не бачив цього алгоритму, механізму. Підприємство сидить, як сліпе кошеня. Поки бізнес на собі не відчує всю глобальність того, що відбувається, він буде пасивний, - вважає Тетяна Шевцова. - Мені сподобалася жарт, що краще б сьогодні указом Президента продовжити липень до 32, 33 і так далі".
15 липня - граничний термін реєстрації накладних. За словами Рубаненко, ДФС і бізнес чекають прийняття нових правок. У законопроекті передбачено продовження терміну реєстрації.
Також у документі є й інші позитивні моменти:
- можливість коригування зобов'язань і кредиту;
- збільшення строків звернення зі скаргами на недобросовісного бізнесмена;
- виключення з переліку обов'язкових реквізитів у накладній місцезнаходження платника.
Людмила Рубаненко додала, що виникла ще одна нагальна проблема. Крім обнулення формули, всім підприємствам, які мають недоїмку, запропонувати розстрочку мінімум до кінця 2016 року рівними платежами. Згідно з податковим законодавством, це можна зробити тільки до кінця поточного бюджетного року.
"Об'єктивно, підприємства потрапили в складну фінансову ситуацію. Жоден боржник не зможе виписати накладну, якщо не погасить борг. Тому ми пропонуємо ставити графік погашення недоїмки", - пояснила Рубаненко.
Також більшість підприємств скаржаться на незручності через відсутність прямого електронного зв'язку між контрагентами, які користуються різними програмами формування електронної звітності.
"ДФС необхідно приділити більше уваги цьому питанню і створити спільний електронний сервер, через який можна було б обмінюватися податковими накладними та розрахунками коригування до реєстрації у реєстрі податкових накладних", - сказали в "ХадеаСтіл Компанія".
А при введенні системи електронного адміністрування бюджетне відшкодування ПДВ має бути більш регламентованим, або здійснюватися в автоматичному режимі для всіх платників, вважає Тарас Козак.
"Не дуже коректна ситуація виходить. Начебто говорять, що шахрайства з ПДВ не буде, завдяки системі, але тоді потрібно і про повернення ПДВ подумати", - резюмував він.
Варто відзначити, що, крім законопроекту №2173а, Кабмін вніс у Раду зміни до держбюджету з коригуванням планів на відшкодування податку (№2175а) у бік збільшення на 12 млрд грн - до 70,1 млрд грн. Кабмін очікує збільшення надходжень від внутрішнього ПДВ майже на 6% (до 98 млрд грн), імпортного - на 5% (до 141,8 млрд грн).
