Бізнес в АТО: без надії на допомогу
В зоні АТО у бізнесу кілька проблем - бойовики, зруйнована інфраструктура і ДФС
Обсяги промислового виробництва в Донецькій і Луганській областях скоротилися в середньому більше, ніж у 5 разів, відрахування до держбюджету - майже вдвічі, частина промислових і торгових об'єктів зруйнована і не підлягає відновленню. На підконтрольній України території, наприклад, Луганської області, знаходиться всього 83 підприємства, решта 567 - на керованій бойовиками ЛНР. Бізнес виживає сам, держава просто самоусунулася. Проблеми, які підприємства просили вирішити ще рік тому, досі актуальні: від блокування поставок вантажів у міста зони АТО - до надання пільгових кредитів.
Що Україна втратила
"Якби місцеве населення було активніше, а не жило за принципом «як скажуть, так і буде», то змогли б себе за волосся витягти з того болота, яке там зараз. Місцева влада залишилася та ж, що і до війни. Нічого не робить, тільки скаржаться і грошей просять. Їх потрібно пачками звільняти - міста тільки виграють від цього. Але процес зміни кадрів йде дуже повільно", - розповів РБК-Україна чиновник Міністерства економічного розвитку і торгівлі, який нещодавно повернувся зі сходу.
Найбільша проблема на Донбасі, вважає він, - це безробіття. Буває так, що на тисячне місто - трохи більше 10 вакансій. Люди виживають завдяки соціальній допомоги від держави.
Місцеві органи влади могли б стимулювати розвиток мікро-, малого та середнього бізнесу, але без корупції, зазначив співрозмовник РБК-Україна з МЕРТ, поки не виходить.
"Спілкувався з одним підприємцем. Він пропонував в Слов'янську відкрити безкоштовну точку доступу до wi-fi. Так йому сказали, що якщо по всій процедурі йти, то дадуть йому всі документи через рік, а якщо дуже попросити, то зроблять за тиждень, - продовжив чиновник з МЕРТ. - Ще з одним чоловіком розмовляв, в поїзді познайомився. Він колишній бізнесмен. У Слов'янську керамікою займався. Ще до війни закрив провадження і поїхав під Чорнобиль монтажником укриття для реактора. Питав у нього, чого не повертається? А він відповідає, що нічого ж не змінилося - як брали всі хабарі, так і беруть".
Голова робочої групи з підтримки бізнесу в АТО при Європейській Бізнес Асоціації Денис Базилевич додав, що виробництво кераміки роками розвивалося в Слов'янську, але 60% цього бізнесу перебуває в тіні.
У МЕРТ впевнені, що для відкриття свого бізнесу важливий не стільки стартовий капітал, скільки ліквідація всіх адміністративних, технічних та корупційний бар'єрів. А попит на послуги бізнесу на підконтрольних України територіях є.
"Але місцева влада сидить і чекає, коли до них прийде інвестор, вкладе кілька мільйонів і побудує містоутворюючий завод. Але на питання, хто ж прийде в регіон, де йде війна їм сказати нічого", - зазначив співробітник МЕРТ.
Поки місцева влада не діють - регіон вмирає. За даними МЕРТ на 30 червня, обсяги промислового виробництва в Донецькій області за 5 місяців 2015 скоротилися вдвічі, порівняно з відповідним періодом минулого року. Найбільше постраждала видобувна промисловість. У переробній - найбільші темпи падіння в сфері виробництва деревини, паперу та продуктів харчування.
У Луганській області ще гірше. Обсяги промвиробництва тут скоротилися більш, ніж 8 разів.
У розпорядженні РБК-Україна є інформаційно-аналітична довідка щодо розвитку регіону. Рік тому за обсягами реалізованої промпродукції Луганська область займала 5 місце, а зараз - 22 (з оборотом в 5 млрд грн, без урахування частини зони проведення АТО).
З документа випливає, що з дев'яти вугледобувних підприємств сім залишилися на окупованих територіях, де обсяги видобутку вугілля становили 96% від загальнообласного показника. Тільки чотири шахти "Лисичанськвугілля" і чотири з семи шахт "Первомайскугля" працюють на підконтрольній України території - на 76% і 50%, відповідно, від плану.
За даними МЕРТ на 26 червня, 83 підприємства переробної промисловості (близько 13%) знаходиться на українській території. Решта 567 - в т.зв. ЛНР.
У поточному року виробництво коксу та нафтопродуктів відсутня. Основні бюджетоутворюючі металургійні та машинобудівні підприємства (Алческій меткомбінат, Стахановський завод феросплавів, Луганський трубний завод, "Луганськтепловоз", "Трансмаш") залишилися на окупованій частині.
У той же час, майже всі хімічні потужності знаходяться на українській території - сєверодонецький "Азот", "Укрзовніштрейдінвест", "Зоря", "Хімзавод "Південний".
У галузі легкої промисловості працюють тільки два великих виробництва - "Шарм" (Лисичанськ) і "Смалій" (Рубіжне). 1 квітня 2015 припинила роботу Рубіжанська панчішна мануфактура - через скорочення обсягів збуту та невідшкодування ПДВ.
Подібної аналітики по ситуації в Донецькій області знайти не вдалося. Джерело РБК-Україна в уряді зазначило, що будь-які матеріали готуються тільки до нарад з прем'єр-міністром Арсенієм Яценюком.
Збитки бізнесу від російської окупації в уряді оцінити не можуть. Єдине, про що постійно говорить Арсеній Яценюк, що Україна втратила 20% економіки.
В той же час, в ЄБА в березні підрахували, що загальна вартість інвестицій в Донецькій області на території т.зв. ДНР, склала 13,8 млн дол. Ця інформація від дев'яти європейських компаній з оборотом в 90,5 млн дол.
По Луганській області показник інвестицій склав 17,9 млн дол.
Вартість вже втрачених інвестицій (зруйнованих або конфіскованих об'єктів) оцінена в більш ніж 405 тис. дол. та 257,6 тис. дол., відповідно. На момент збору інформації європейські компанії прогнозували, що ще 2,14 млн дол. інвестицій можуть бути втрачені.
Втім, разом з Кримом показник ймовірних втрат ще потроюється. "У Криму ще не всі підприємства перереєстрували за російським законодавством, перед ними стоїть загроза націоналізації, - сказав Денис Базилевич. - Ми зараз консультуємося, що можна зробити. Бо, наприклад, основний актив знаходиться на Донбасі, але платить податки в бюджет України, а непрофільний актив у вигляді пансіонатів - в Криму. Якщо вони перереєстровуються за російським законодавством, то Україна накладе на них санкції".
Бюджетний мінус
Податкові втрати більш відчутні. За даними Державної фіскальної служби (ДФС) на 1 липня, податковий недобір у першому півріччі склав більше 2 мрд грн. У порівнянні з відповідним періодом минулого року, збір до загального фонду держбюджету від великих платників податків скоротився на 48% (2403 млн грн).
Зниження відрахувань відбулося за всіма бюджетоутворюючими податками. По податку на прибуток за звітний період на 42,4% - до 775 млн грн. Найбільше скорочення відбулося за:
- "ДТЕК Східенерго" та його структурні підрозділи, 147700000 грн;
- Комсомольське рудоуправління, 88600000 грн;
- "Лемтранс", 54900000 грн;
- "Луганськтепловоз", 38,7 млн грн;
- Донецька залізниця, 36,5 млн грн;
- Харцизький трубний завод, 35,2 млн грн.
Збір з ПДВ знизився на більш ніж 61%, до 1,070 млрд грн:
- Донецька залізниця, 407600000 грн;
- Концерн "Стирол", 189600000 грн;
- "Сєвєродонецьке об'єднання« Азот", 131500000 грн;
- "ДТЕК Трейдинг", 118 млн грн;
- "ДТЕК Східенерго", 100400000 грн;
- Алчевський меткомбінат, 59,3 млн грн.
На 45% скоротилися відрахування з податку на доходи фізосіб, на 34,5% - ЄСВ.
На бюджетні втрати вплинув ряд факторів. Зокрема, йдеться про руйнування промислових і торгових об'єктів: потужності концерну "Стирол", комбінату "Каргілл", "ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу", шахти ім. Засядька, центрального ринку Луганська.
Руйнування транспортної інфраструктури призводить до неможливості отримання сировини, необхідної для виробництва. Ця проблема стосується Харцизького трубного заводу, кондитерської фабрики А.В.К., Артемівського заводу з обробки кольорових металів, Алчевського меткомбінату.
"Залізнична інфраструктура в зоні АТО сильно пошкоджена. Сьогодні є три залізничних переходу, через які можливий вивіз в Україні дефіцитного антрацитового вугілля, що добувається на території, неконтрольованої України: Ясинувата-Скотовате, Сіверськ-Родакове і Кондрашевська-Городній, - повідомили РБК-Україна в прес-службі ДТЕК. - Відвантаження вугілля з підприємств ДТЕК Ровенькиантрацит і ДТЕК Свердловантрацит (основних виробників угляантрацітовой групи) на Придніпровську ТЕС і Криворізьку ТЕС склала з 1 липня 2015 р по 27 липня 2015 всього 32 вагона при можливій відвантаженні від 38 до 114 вагонів на добу. Фактичне відвантаження вугілля з "ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу" - 50 вагонів на добу при можливому показнику в 100-120 вагонів на добу".
Для забезпечення ТЕС дефіцитним антрацитовим вугіллям, не обходимо забезпечити вирішення проблеми відкриття додаткових з/д переходів: Ясинувата-Авдіївка, Волноваха-Оленівка, Микитівка-Костянтинівка та відновлення зруйнованого залізничного переходу Микитівка-Майорська, вважають в ДТЕК.
Також сертифікат Торгово-промислової палати про форс-мажорних обставин на території двох областей отримали Донецька залізниця, "Донецькоблгаз", "Донецькміськгаз", "Луганськгаз", Попаснянський вагоноремонтний завод. Це дає право підприємствам відстрочити виплату своїх податкових зобов'язань і боргів.
Обсяг податкових боргів великих платників перевищує 1,4 млрд грн, а сума переплат становить майже 9,4 млрд грн.
Один на один із проблемами
Бізнес-омбудсмен Альгірдас Шемета, який наприкінці минулого тижня відвідав зону АТО і зустрівся з бізнесом, сказав РБК-Україна, що підприємці піднімали питання про адміністрування податків. Адже від підприємств, які зупинили діяльність, все одно вимагають сплати податку.
"Був у Слов'янську на річниці визволення міста один підприємець скаржився, що в нього було знищено обладнання на 200 тис. Дол. Він керамікою займається. А платить так, як ніби й устаткування ціле і війни не було", - сказав Денис Базилевич з ЄБА.
Багато підприємців, за його словами, перереєструвалися на підконтрольній України території. Але й тут були труднощі.
Так, якщо бізнес мав податкові борги, то ФОП під своїм ім'ям зареєструвати важко. Тому робоча група Базилевича розглядала варіант внесення змін до законодавства про списання боргів, накопичених за період окупації.
Співвласник "Рубіжанського паркету" Ігор Щапін розповів, що його підприємство мало певні проблеми з районною інспекцією. "Шкодити відкрито вони не хочуть, але намагалися смикати. Ми сказали, що закриємо і збанкрутілих підприємств - і тоді вони взагалі нічого не отримають. А у нас з 90 осіб залишилося на виробництві всього 11. Податківці подумали, і більше нас не чіпають", - сказав Щапін.
Ще один підприємець на правах анонімності, у якого в Луганську були чотири виробництва різного напрямку, розповів, що після окупації частково почав переносити потужності. "Варто було відкритися в Харкові, як тут же прийшла податкова міліція, потім податкова інспекція. Перевіряли то договору оренди, то звітність. Почали пред'являти претензії, що не той номер договору вказаний у накладній. Але в мене-то се сходиться. Ось в судах зараз", - повідомив бізнесмен.
На проблеми в зоні АТО надходять скарги і бізнес-омбудсмена. Перший блок скарг стосується компенсацій підприємствам, які несуть витрати на виплату зарплат своїм мобілізованим співробітникам. Це стосується мобілізованих, контрактників, але не добровольців.
"Невеликі підприємства, як правило, не чекають компенсацій від держави, виплачують все, а ось у великих - проблема, там про великі суми мова", - сказала заступник бізнес-омбудсмена Тетяна Коротка.
Тільки за минулий рік заборгованість держави перед підприємствами склала 1,6 млрд грн. Цього року в бюджеті передбачено майже 1,8 млрд грн, однак потреба може бути більше на 1 млрд грн.
Тому закладених коштів вистачить на компенсації лише 47,3 тис мобілізованих співробітників. Але фактичне їх кількість перевищує 72 тис.
Проблема є, визнав міністр соціальної політики Павло Розенко. "Гарантія повернення коштів існує з 2014 року. Але минулого року уряд навіть не розробив порядок такого повернення, тому жодної копійки не було виділено, - сказав РБК-Україна міністр. - Уже в 2015 році нова команда в міністерстві все запустила і почала виплату коштів. Але відшкодувати 2014 за рахунок цих коштів ми не маємо права, необхідна окрема бюджетна програма і окреме фінансування. І ми таке рішення ініціювали. Але тут, безумовно, головна роль Мінфіну".
У Мінфіні також зазначили неврегульованість питання. За даними на 7 липня, витрати цього року на компенсацію профінансовані на суму 523 500 000 грн. Погасити минулорічні борги команда бізнес-омбудсмена рекомендує за рахунок перерозподілу бюджетних коштів - витрати, які не виконуються, направити на компенсації.
Другий блок скарг, що надійшли в офіс бізнес-омбудсмена-проблеми з вивезенням вантажів і товарів з тимчасово неконтрольованої території проведення АТО.
Наприкінці січня керівництвом АТО був прийнятий тимчасовий порядок перетину транспортних засобів, вантажів та фізосіб уздовж лінії зіткнення. У червні цей порядок було вдосконалено і всі дозволи на перетин, які бізнес отримував за старими правилами, втратили свою силу.
"Все товарно-матеріальні цінності, які знаходилися в колоні автомобілів і чекали дозволу на вивезення, були захоплені бойовиками терористичних організацій, що діють на непідконтрольних територіях. Водіїв вантажівок пізніше звільнили, але збитки від втрати вантажу склали більше 100 тис. дол.", - сказано в звіті.
Проблема в тому, що критерії отримання дозволів досить розмиті. А терміни видачі документа Головним міжрегіональним управлінням оперативного забезпечення зони проведення АТО ДФС хоч і прописані (п'ять днів), але не дотримуються.
У цьому управлінні не знайшли часу, щоб відповісти на питання РБК-Україна і скарги бізнесу і відреагувати на рекомендації бізнес-омбудсмена.
"Ми довгий час не могли сировину-кругляк ввозити, - зазначив Ігор Щепін. - Це чи ні місяць тривало - все відбувалося влітку 2014 року. Мало не через міністра МВС це питання вирішили".
Актуальним питанням залишається відновлення інфраструктури. У деяких місцях відсутні вода, газ і електрика, що позначається на економіці регіону. Ігор Щепин розповів, то "Луганськенерго" два рази на тиждень відключає електроенергію на заводі.
Також Альгірдас Шемета після спілкування з бізнесом Донбасу вказав на складності з отриманням кредиту з банку, зважаючи знаходження бізнесу "в зоні ризику".
Крім того, ризиком є монопрофільність міст. У разі зупинки містоутворюючого підприємства руйнується вся економіка території.
