Безробіття в арабських країнах після хвилі революцій виросло на 2%
Безробіття в арабських країнах в 2012 р. виросло до 16%, повідомляє Al-Arabiya з посиланням на доповідь Арабської трудової організації (АТО). У зв'язку з подіями "арабської весни" в 2011 р. доповідь про кількість безробітних не складалася, в 2010 р. цей показник становив 14%, або 17 млн людей.
"Збільшення безробіття на 2 процентних пункти означає, що зараз ми маємо майже 20 млн працездатного, але незайнятого населення", - відзначив глава АТО Ахмед Мохаммед Лукман.
За словами Лукмана, зростання безробіття в минулому році пов'язане з відтоком інвестицій, а також зниженням числа туристів в курортних країнах.
Читайте також: Економічні втрати від "арабської весни" можуть досягти 225 млрд дол
Раніше повідомлялося, що економічні втрати Єгипту, Лівії і Тунісу від так званої "арабської весни" з 2011 р. по 2015 р. досягнуть 225 млрд дол. Це становить приблизно 10% від загального ВВП цих країн за 5 років, підрахованого Міжнародним валютним фондом (МВФ) в 2010 р.
Нагадаємо, серія протестів по всьому Близькому Сходу й Північної Африки отримала назву "Арабська весна". У перші місяці 2011 р. в низці арабських країн почалися масові протестні виступи, де сотні тисяч людей вийшли з вимогами соціальної справедливості і відставки діючих керівників. У всіх країнах були усталені авторитарні режими, які характеризувалися високим рівнем корупції, соціальним розшаруванням, політичною монополією і незмінюваністю влади.
Формальним приводом для початку панарабської революції послужили події грудня 2010 р. в Тунісі, де масові виступи почалися після самоспалення Мохаммеда Буазізі в знак протесту проти поліцейської корупції. Потім хвиля заворушень захлеснула Бахрейн, Сирію і Ємен, що у свою чергу призвело до ланцюгової реакції в Алжирі, Іраку, Лівії, Йорданії, Марокко і Омані, а також стало причиною заворушень в Кувейті, Лівані, Мавританії, Саудівській Аравії, Судані і Західній Сахарі. Багато демонстрацій жорстоко придушувалися владою.
Читайте також: Військовий трибунал засудив екс-Президента Тунісу ще до 20 років в'язниці
Повстанцям вдалося домогтися повалення трьох найбільших диктаторів. Так, після перевороту туніський Президент Зін ель-Абідін Бен Алі втік в Саудівську Аравію. У Єгипті Президент Хосні Мубарак подав у відставку у лютому 2011 р., завершивши таким чином своє беззмінне 30-річне правління. Заворушення в Лівії розрослися до масштабів громадянської війни, в ході якої також був повалений, а потім і убитий лідер Муаммар Каддафі. Вражені досвідом сусідніх революцій, лідери низки країн, зокрема Алжиру, Оману, Йорданії і Кувейту, пішли на поступки і один за одним почали проводити власні реформи. У Саудівській Аравії і Бахрейні протести були подавлені, в Сирії зіткнення опозиції з владою тривають дотепер, а Президент Ємену погодився віддати владу в обмін на особисту недоторканність.
