Ощадливе виробництво: як забезпечити сталий розвиток бізнесу, навіть під час кризи

Пандемія Covid-19 змусила бізнес переглянути умови ефективного використання власних ресурсів. Однак, покращення ефективності бізнесу важливе не лише під час економічної невизначеності.

Принципи "ощадливого виробництва", які набули широку популярність після впровадження на японському підприємстві Toyota, покликані не лише оптимізувати роботу та налагодити її ефективність, а й покращити енергоефективність та знизити екологічний слід від діяльності підприємств.

Про те, що собою представляє концепція "ощадливого виробництва", наскільки вона затребувана в українських реаліях та як допомагає забезпечувати сталий розвиток бізнесу, навіть під час кризи – детальніше РБК-Україна.

Від теорії до практики

Ощадливе виробництво – це концепція менеджменту, суть якої зводиться до оптимізації бізнес-процесів шляхом максимальної спрямованості на інтереси та потреби ринку.

Впровадження "ощадливого виробництва" в ідеалі дозволяє вирішити цілий ряд проблем, з якими повсякденно стикається більшість бізнесу: добитися високої якості при мінімальних витратах, скоротити терміни створення продукції, уникнути перевиробництва, врегулювати поставку й, що найбільш актуально зараз, забезпечити розвиток компанії, навіть під час економічних криз.

Варто зазначити, що подібного роду концепція набула широкої популярності після впровадження на японському підприємстві Toyota. Відповідно до концепції, прийнятої в компанії, вся її діяльність ділиться на операції і процеси, що додають цінність для споживача, та ті які не мають такої цінності.

Фото: завод автомобільної компанії Toyota в Японії (twitter.com)

Наприклад, при традиційній системі управління підприємством складські витрати, а також всі витрати, пов'язані з переробкою і дефектурою, переводяться на споживача, хоча вони і не мають для нього цінності. Завданням "ощадливого виробництва" якраз і є планомірне скорочення процесів і операцій, що не додають цінності.

Серед українських компаній послідовницею цієї концепції є фармацевтична компанія "Дарниця", яка ще з 2016 року поступово реалізує проекти в рамках "ощадливого виробництва".

В "Дарниці" зазначають, що певною мірою теж орієнтувались на принципи організації виробництва на заводах Тоуота, але ставили за мету - використовувати найкращі інструменти, які підходять під особливості фармацевтичного виробництва. Обов’язковою складовою цього процесу для компанії є безпека, напряму пов'язана з ефективністю.

Кейс "Дарниці"

Для розуміння, площа виробничих приміщень "Дарниці" дорівнює десятьом футбольним полям, а продуктовий портфель включає лікарські засоби у 15 різних лікарських формах. Тому, щоб забезпечити таке різноманіття на виробництві встановлені 14 ліній, які сумарно забезпечують випуск близько 14% пакувань препаратів в Україні. У 2019 році це дорівнювало 152,7 млн упаковок. Детальніше про процес виробництва РБК-Україна писало в репортажі з екскурсії заводом.

Недивно, що за таких масштабів інтенсивність виробництва є дуже високою – в середньому щодня в "Дарниці" виробляється 613,3 тис. упаковок ліків. Ліки випускаються серіями, що також є особливістю фармвиробництва. Після кожної серії на лінії проводяться роботи з очистки і переналагодження для випуску наступного препарату.

Для компаній серійного виробництва, як "Дарниця", критично важливим є наявність швидких та налагоджених процесів переходів між серіями на виробничих лініях

Основна мета швидкого переналагодження – зробити виробництво якомога більш гнучким до змін: попиту і плану, вимог до технології, якості і багато чого іншого.

Переналагодження – це процес переходу від випуску одного виду продукту до іншого шляхом заміни прес-форм, окремих деталей тощо. Тобто потрібно демонтувати одні деталі, очистити їх, встановити інші, відкоригувати їх роботу і здійснити тестовий запуск.

Тривалість і кількість робіт з переналагодження – питання економії ресурсів і ефективності. Наприклад, в березні-квітні, коли був піковий попит на певні ліки, "Дарниця" тричі коригувала виробничі плани, щоб забезпечити випуск необхідної кількості продукції.

Фото: процес виробництва на заводі "Дарниці" (РБК-Україна)

У зв’язку з цим, як зазначають в компанії, для максимальної оптимізації цих процесів, там впроваджують принципи "ощадливого виробництва". Мета – постійне вдосконалення виробничих та супутніх процесів – зниження затрат при дотриманні стабільно високої якості, зменшення ресурсних втрат, збільшення залученості працівників, трансформація їх мислення та підходів до виконання функціональних обов’язків.

Як пояснив в коментарі РБК-Україна технічний директор компанії Ігор Перепелиця, програма "ощадливого виробництва", перш за все, спрямована на створення безпечної, ефективної та екологічної компанії. А за цей час вже було реалізовано 12 проектів, які мали на меті навчити працівників найбільш прогресивним методам організації і управління виробничими процесами.

Цього року "Дарниця" розпочала впровадження чергового етапу проекту SMED (Single-Minute Exchange of Dies). Ціль – скоротити витрати ресурсів при переналагодженні обладнання.

SMED – один з інструментів концепції ощадливого виробництва, що дозволяє суттєво скоротити час профілактичних та ремонтних робіт. У 2019 році на зміну форматів виробничих ліній і подальше їх налаштування було витрачено понад 22 тисячі годин. Завдяки цій системі у 2020-2021 рр. планується на 15% зменшити час операцій з переналагодження обладнання, що забезпечить економічний ефект в 750 тис. грн.

Горизонт тривалості даного етапу проекту SMED – 2020-2021 рр. Проте, такі проекти, як SMED, наголошують в компанії, не мають терміну закінчення, вони відбуваються циклічно, забезпечуючи постійне зниження витрат на переналагодження.

"Закінчення першого етапу проекту (а це 22 переналагодження) заплановано на кінець 2020 року. У новий рік з новими стандартами. Спочатку планувалося завершити в цей період тільки переналагодження, в яких бере участь технічний персонал, проте в процесі роботи над проектами було прийнято рішення максимально залучити і виробничий персонал. Це сприяє об'єднанню колективу навколо спільної справи і значно розширює можливості оптимізації. Для деяких колег, це взагалі перший проект ефективності, в якому вони беруть участь. По завершенню першого етапу, операційний департамент в компанії стане більш згуртованим і організованим. Також завдяки спільній роботі декількох підрозділів, персонал отримує більш глибокі знання, що сприятиме професійному зростанню", – додає Ігор Перепелиця.

Фото: Ігор Перепелиця (прес-служба компанії)

Трансформація мислення

Щоб функціонувати на засадах "ощадливого виробництва” потрібна докорінна перебудова не лише всієї виробничої структури та внутрішнього середовища підприємства, а й зміна менталітету працівників.

Тому паралельно з виявленням і усуненням всіх видів виробничих втрат "Дарниця" планує змінювати також культуру управління підприємством і систему особистої ціннісної орієнтації співробітників.

"Досягнення мети не можливе без розвитку культури співробітників на всіх рівнях. Впровадження принципів "ощадливого виробництва" змінює підходи до роботи і свідомість кожного співробітника від генерального директора до робітника в цеху. Ощадливість не повинна обмежуватися тільки заводом. Ми прагнемо, щоб вона знаходила застосування в повсякденному житті наших співробітників, роблячи їх ментально європейцями. Зараз система цінностей в нашій компанії наближена до системи цінностей європейського формату", – наголошує Ігор Перепелиця.

Важливим аспектом системи цінностей, побудованої на принципах "ощадливого виробництва", є ставлення до використання енергоресурсів та впливу на довкілля

В "Дарниці" над цим системно працюють, але, за словами Ігоря Перепелиці, кожен наступний % зниження використання ресурсів дається складніше і обходиться значно дорожче.

Втім, попри складність у реалізації, в компанії переконані, що зміна підходів сьогодні – це критична необхідність, і бізнеси, які хочуть залишатися на ринку, так чи інакше, будуть змушені інвестувати в “ощадливе виробництво”. "Роблячи цей крок сьогодні, "Дарниця" залишає конкурентів позаду", –- упевнені в компанії.

В цілому ж, варто зазначити, що для масштабування подібних змін, невід'ємними умовами повинні бути, як особиста зацікавленість керівництва, так і розуміння з боку працівників – адже кожен співробітник підприємства повинен підтримувати впровадження принципів "ощадного виробництва", наголошує експерт з менеджменту Віктор Давиденко.

Голова ради директорів Darnitsa Group Дмитро Шимків переконаний, що зараз найкращий час для подібних проектів. Вони роблять компанії стійкими і допомагають швидше вийти з кризи. Ті ж, хто пливе за течією, лише марно витрачають ресурси і демотивують команду.

"Компанії, які послідовно трансформують процеси і змінюють свідомість людей, - готові до викликів і легше долають випробування. Вони акумулюють енергію, щоб по закінченню кризи зробити ривок і випередити колег по ринку. Тому трансформація в "Дарниці" охоплює увесь організм компанії – процеси управління, життєвий цикл фармацевтичної продукції, корпоративну культуру і підходи до взаємодії з пацієнтами і професіоналами системи охорони здоров’я. У нас велика виробнича екосистема, тому зміни проходять поетапно. Їх мета - розвинути культуру, що базується на відповідальному розвитку, ощадливому ставленні до ресурсів і турботі про довкілля", – наголошує Шимків

Експерт у сфері стратегічного менеджменту Андрій Длігач теж переконаний, що на шляху до трансформації бізнесу, потрібно відмовитися не тільки від застарілих технологій, які реально споживають ресурси і заморожують бізнес в статичному зв'язаному стані. Треба також відмовитися від старих стереотипів, звичних схем дій, поділом ідей, дій і досягнень на свої і чужі. Технологія конкурування вже не допомагає вижити, і діяти потрібно за принципом об'єднання зусиль.

"Для успіху трансформації потрібно готувати співробітників до змін робочих процесів, привчати їх до гнучких умов прийняття рішень, навчати новим технологіям, щоб вони не тільки могли ефективно працювати в нових умовах, але і ставали драйверами подальших змін", – резюмує експерт.