Баррозу: Фінансова криза в єврозоні стала системною
Фінансова криза в єврозоні набула системного характеру, і для його подолання країни валютного блоку і Євросоюз (ЄС) в цілому повинні більш строго дотримуватися курсу на поглиблення економічної інтеграції. Як передає Reuters, таку думку висловив сьогодні голова Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу під час свого виступу перед членами Європарламенту.
"Боротьба з кризою, можливо, потребує прийняття додаткових, дуже серйозних заходів", - зазначив Баррозу, підкресливши, що необхідно вести мову не про фрагментацію європейського економічного співтовариства, а, навпаки, про ще більш тісної економічної інтеграції.
Поглиблення економічних зв'язків всередині єврозони не повинно ставити в невигідне становище держави ЄС, які поки продовжують використовувати національні валюти, вважає глава Єврокомісії. "Не повинно бути поділу між єврозоною в її поточному складі (17 країн) і іншими 10 членами ЄС", - заявив Баррозу.
Він також додав, що завдання більш тісної економічної інтеграції в Європі вимагатиме змін основоположних угод Євросоюзу.
Нагадаємо, що останнім часом політики та економісти все більше допускають імовірність радикальної перебудови економічних відносин в ЄС, включаючи стиснення єврозони в тій чи іншій мірі. Так, у жовтні 2011р. канцлер Німеччини Ангела Меркель і Президент Франції Ніколя Саркозі вперше відкрито допустили, що Греція може вийти з єврозони, якщо на карту буде поставлено існування валютного союзу в цілому.
Можливість роздроблення єврозони визнали і такі впливові економісти, як глава Goldman Sachs Asset Management Джим О'Ніл і професор Нью-Йоркського університету Нуріель Рубіні. Так, на думку О'Ніла, периферійні країни єврозони - Португалія, Ірландія, Греція, а також Фінляндія - цілком можуть покинути єврозону або у зв'язку з потенційним дефолтом (Греція), або через тісне економічного партнерства з сусідами, які входять у валютний союз (Фінляндія та Ірландія).
14 листопада канцелер Німеччини Ангела Меркель, виступаючи перед представниками Християнсько-демократичного союзу в Лейпцигу, заявила, що Європа переживає найважчий період з часів Другої світової війни і повинна згуртуватися перед обличчям проблем.
Меркель нагадала, що Німеччина має зобов'язання перед своїми партнерами по єврозоні. За її словами, у Німеччині теж можуть виникнути проблеми, якщо якій-небудь з держав блоку доведеться туго, адже 60% німецького експорту йде саме до Євросоюзу.
За словами Меркель боргова криза в Європі змусила держави всерйоз задуматися про необхідність реформ. Положення, що містяться в Пакті стабільності і зростання, неодноразово порушувалися в останні кілька років, а порушники ніяк не каралися, сказала Меркель, додавши, що такому стану речей повинен прийти кінець.
Зазначимо, що генеральний директор Pimco Мохаммед Ель-Еріан сьогодні в ефірі Bloomberg TV сказав, що вважає Німеччину локомотивом прийняття рішень про вихід з кризи: "Головне рішення в європейській борговій кризі повинна прийняти Німеччина. Їй потрібно визначитися, чи хоче вона цілісності єврозони і чи готова платити за поглиблення інтеграції, або вона хоче валютний союз меншого розміру, але в якому економічні показники учасників будуть більше відповідати загальним стандартам. У короткостроковому періоді заспокоїти ринки і стати мостом до довгострокової стабільності може тільки ЄЦБ - єдиний інститут, у якого вистачить на це грошей".
Ангела Меркель вже не в перший раз говорить про необхідність внесення змін до європейських конвенцій та договорів. На її думку, на початку 2012 р. повинен бути розроблений конкретний текст, а до кінця наступного року всі 27 країн Євросоюзу повинні схвалити конвенції із внесеними поправками. У жовтні 2011 р. в рамках зустрічі лідерів єврозони постійний голова Європейської ради Херман ван Ромпей і президент Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу повідомили, що країни регіону можуть оприлюднити свої пропозиції щодо змін до чинних пактів на саміті ЄС у грудні 2011 р.
Ситуація в єврозоні в останні місяці різко погіршилася - політична криза в Італії призвела до того, що прибутковість 10-річних держоблігацій перевищила критичні 7%. З такою вартістю позик країна навряд чи зможе самостійно погашати борги, і змушена буде звернутися по допомогу до МВФ і ЄС.
Втім, стан справ в Італії потроху вселяє оптимізм. Призначений новим прем'єр-міністром Маріо Монті заручився широкою політичною підтримкою в процесі формування перехідного уряду. Перед новим кабінетом стоїть завдання якомога швидше вивести третю в єврозоні економіку з боргової кризи і повернути довіру світових ринків. Уже цього тижня Монті поставить склад нового кабінету на вотум довіри в парламенті.
Раніше, 12 листопада ц.р., парламент Італії схвалив пакет антикризових заходів. Схвалений пакет включає комбінацію заходів з урізування бюджетних витрат і реформування італійської економіки, яка практично не зростає. За оцінками Міжнародного валютного фонду (МВФ), в 2011 р. економічне зростання Італії складе всього 0,6%, а в 2012 р. і зовсім сповільниться до 0,3%. За останні 15 років економіка країни зростала в середньому на 0,75%.
Новий прем'єр-міністр також в Греції. Колишній віце-президент Європейського Центробанку Лукас Пападемос сьогодні заявив, що Греції вдалося дотриматися всіх вимог для одержання шостого 8-мільярдного кредитного траншу в рамках чинної програми допомоги від трійки кредиторів - Євросоюзу (ЄС), Європейського центрального банку (ЄЦБ) і Міжнародного валютного фонду ( МВФ). На його думку, першочерговим завданням у боротьбі з кризою зараз є якнайшвидше отримання шостого траншу, після чого необхідно буде завершити переговори з трійкою кредиторів про надання другого пакету фінансової допомоги обсягом 130 млрд євро. За словами Пападемоса, грецька влада усвідомлює, що позитивний результат переговорів залежить від здатності країни виконати взяті на себе зобов'язання і провести структурні реформи.
Останнім часом на перший план вийшли побоювання різкого уповільнення економічного зростання в єврозоні. На початку жовтня Міжнародний валютний фонд (МВФ) виступив із закликом до ЄЦБ знизити ставку рефінансування, якщо знижувальні ризики для економічного зростання не ослабнуть. Крім того, на думку МВФ, ЄЦБ, можливо, доведеться відновити операції із забезпечення банків ліквідністю на більш тривалі терміни, якщо обстановка на ринку міжбанківського кредитування буде погіршуватися. Ще одним кроком ЄЦБ, на думку експертів МВФ може стати "обіцянка продовжувати скупку держоблігацій країн єврозони до тих пір, поки це буде необхідно".
У своєму звіті за 31 жовтня 2011 р. організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) порадила розвиненим країнам G20 утримувати процентні ставки на нинішньому рівні, а Центробанкам єврозони по можливості знижувати їх. Центральні банки повинні продовжувати забезпечувати достатню ліквідність для полегшення напруженості фінансового ринку, говорилося в звіті ОЕСР.
В кінці жовтня європейські лідери погодили план порятунку єврозони. Глави країн ЄС домовилися про добровільну списання приватними кредиторами 50% від суми боргу по грецьких облігаціях. Як заявив Президент Франції Ніколя Саркозі, угода, яка досягнуто з кредиторами, дозволить зробити списання близько 100 млрд євро. В даний час сукупний державний борг країни перед приватними і національними кредиторами складає близько 350 млрд євро. За оцінкою французького лідера, подібні заходи дозволять Греції до 2020 р. знизити рівень держборгу до 120% від ВВП. Крім цього Саркозі заявив, що EFSF буде збільшено приблизно до 1 трлн євро.
