Б.Тарасюк і А.Гриценко наразі залишаються міністрами
Верховна Рада України перенесла рішення питання щодо оцінки роботи міністрів закордонних справ України Бориса Тарасюка та оборони Анатолія Гриценка на наступний сесійний тиждень - 28 листопада - 1 грудня. За це рішення проголосувало 246 із 436 народних депутатів України, зареєстрованих у залі. Перший заступник керівника парламенту Адам Мартинюк, який головував на засіданні, дав доручення профільним комітетам підготувати відповідний проект ухвали. 15 листопада депутати на пленарному засіданні заслуховували звіти міністрів закордонних справ і оборони. Коаліція закликає Верховну Раду визнати роботу Б.Тарасюка і А.Гриценка незадовільною. Тим часом у Б.Тарасюка і А.Гриценка є шанси залишитися в уряді. Таку думку висловив представник фракції Партії регіонів у парламенті Євген Кушнарьов. Якщо Б.Тарасюк і А.Гриценко зроблять потрібні висновки з сьогоднішньої критики, і "питання деякі буде знято", то все може обмежитися тільки критикою, вважає Є.Кушнарьов. Він нагадав, що головні претензії, які висуваються до цих посадовців, - демонстрація незалежності від колективних рішень і претензія на статус опозиції в уряді. "Цього ніколи і ніде не буває, і не повинно бути в Україні", - наголосив Є.Кушнарьов. Він сказав, що не знає про існування яких-небудь домовленостей між президентом і прем'єр-міністром, через які міністрів не відправили до відставки сьогодні. Є.Кушнарьов нагадав, що звільнення цих міністрів може статися за поданням прем'єр-міністра або президента, однак, коаліція має право звернутися з відповідною ініціативою до прем'єра. Сумнів у легітимності заслуховування парламентом звітів окремих міністрів висловив представник президента в парламенті, екс-міністр юстиції України Роман Зварич. За його словами, він не знайшов жодного нормативно-правового акту, в якому визначається підзвітність окремого міністра Верховній Раді. Водночас, за його словами, в Конституції передбачається підзвітність лише уряду назагал. "Було ухвалено політичне рішення, щоб міністри відзвітували", - вважає він. Що ж до можливого звільнення міністрів за квотою президента, то, за словами Р.Зварича, в цьому питанні існує правова колізія. "За Конституцією парламент може звільняти деяких посадовців, серед яких і члени Кабміну. Проте за регламентом таке звільнення може відбуватися тільки за поданням президента", - наголосив Р.Зварич. Іншої думки дотримується радник президента з правових питань Микола Полудьоний. Парламент має право звільнити міністрів закордонних справ Б.Тарасюка та оборони А.Гриценка, вважає він. Напередодні М.Полудьоний висловив думку, що існує конституційна норма, коли парламент має право звільнити міністрів, і в ній немає винятків, чи потрапили ці міністри до уряду за квотою президента або будь-яким іншим чином. "Якщо все ж парламент схвалить рішення, то уряд може залишитися без керівників оборонного і зовнішньополітичного відомств і потім вже тільки від президента залежатиме, чи внесе він до парламенту свої нові кандидатури чи ні, тому що це прерогатива президента". На думку М.Полудьоного, якщо є підстави для того, щоб відправити міністрів до відставки, це питання повинна розглядати Верховна Рада і, "якщо політична сила заявила про опозиційність, то не можливо поєднувати дві речі - бути в уряді і в опозиції одночасно". Як зазначають аналітики, насправді прем'єр-міністр навряд чи є зацікавлений у відставці міністрів, призначених за президентською квотою, оскільки це може серйозно ускладнити відносини між президентом і Кабміном. Голова держави неодноразово заявляв про свою повну довіру до Б.Тарасюка та А.Гриценка і незмінність проваджуваного ними курсу на євроатлантичну інтеграцію.